Всеволод Чабанець
Європейські країни не залишають без уваги спроби росії домогтися скасування або пом’якшення санкцій щодо її активів. Президент України Володимир Зеленський заявив, що загроза розмороження російських коштів у Європі справді існує, однак наразі ситуація перебуває під контролем європейських союзників Києва.
За словами глави держави, Москва продовжує шукати можливості для повернення доступу до майна, рахунків та інших фінансових ресурсів, які були заблоковані після початку повномасштабної агресії проти України. Росія може використовувати для цього дипломатичні контакти, політичний тиск і дискусії про необхідність відновлення мирних переговорів.
Водночас українська сторона переконана, що будь-які рішення щодо російських активів не можуть ухвалюватися без урахування реальної ситуації на фронті, наслідків війни та відповідальності кремля за завдані збитки. Київ наполягає: фінансові ресурси країни-агресора мають стати одним із джерел компенсації для України.
Зеленський заявив, що ситуація з активами залишається під контролем
Володимир Зеленський наголосив, що не варто недооцінювати ризик спроб росії домогтися розмороження своїх активів. За його словами, українська влада усвідомлює наявність такої загрози та постійно обговорює її з європейськими партнерами.
Президент зазначив, що Європейський союз продовжить працювати над тим, щоб заблоковані російські кошти не були повернуті під контроль Москви. Йдеться не лише про збереження чинних обмежень, а й про пошук правових механізмів, які дозволили б використати активи росії для підтримки України та її відновлення.
«Ми проговорили деталі з європейцями. Це сьогодні повністю під контролем Європи, а значить, на сьогодні це в безпеці», – наголосив Зеленський.
Глава держави також підкреслив, що європейські союзники розуміють справжні цілі кремля. На його переконання, російська влада може намагатися використати тему активів як інструмент політичного торгу, не маючи реального наміру припиняти агресію та виконувати міжнародні домовленості.
Для України принципово важливо, щоб дискусія про заморожені російські кошти не відокремлювалася від питання відповідальності за війну. Якщо активи розглядатимуться лише як елемент переговорного процесу, це може створити небезпечний прецедент і послабити санкційний тиск на державу-агресора.
Повідомлення про пропозицію США викликали занепокоєння
Раніше у засобах масової інформації з’явилася інформація про те, що представники адміністрації президента США Дональда Трампа нібито запропонували європейським державам розглянути можливість розмороження частини російських активів. Припускалося, що такий крок може бути пов’язаний зі спробами відновити мирні переговори між Україною та росією.
За даними, які обговорювалися у публічному просторі, кошти могли б бути передані до спеціального механізму під контролем Вашингтона. Передбачалося, що цей формат може використовуватися як один із елементів ширшого плану для дипломатичного врегулювання.
Однак сама ідея розмороження російських активів викликає серйозні запитання. Не зрозуміло, які саме кошти могли б підпасти під таке рішення, якими були б юридичні підстави для їх передачі та чи отримала б Україна гарантії компенсації. Також залишається відкритим питання, чи не сприйняла б Москва подібний крок як сигнал про готовність Заходу послабити тиск.
Українська влада послідовно виступає проти будь-яких домовленостей, які можуть дозволити росії уникнути фінансової відповідальності. На думку Києва, розмороження активів до завершення війни та визначення умов компенсації здатне послабити позиції України й водночас створити додаткові можливості для кремля.
Саме тому президент Зеленський провів консультації з європейськими партнерами та отримав запевнення, що питання заблокованих російських ресурсів залишається у сфері контролю ЄС. Для Києва важливо, щоб рішення щодо активів ухвалювалися спільно, прозоро та з урахуванням інтересів України.
Чому росія прагне повернути доступ до коштів
Заморожені активи мають для росії не лише фінансове, а й політичне значення. Їх блокування обмежує можливості кремля використовувати державні ресурси, посилює санкційний тиск і демонструє, що агресія має конкретні наслідки. Повернення хоча б частини коштів дозволило б Москві заявити про послаблення міжнародної ізоляції.
Крім того, тема активів може використовуватися російською стороною під час дипломатичних контактів. Кремль зацікавлений у тому, щоб пов’язати питання фінансів із переговорами про припинення бойових дій, намагаючись представити розмороження коштів як взаємний крок або винагороду за участь у діалозі.
Україна вважає такий підхід небезпечним. Мирні переговори не повинні перетворюватися на інструмент для повернення росії доступу до ресурсів, які можуть бути використані для продовження війни. У Києві також наголошують, що будь-які поступки агресору без чітких гарантій безпеки можуть призвести до нового витка конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також реагував на дискусії навколо можливого розмороження російських активів. Позиція європейських держав у цьому питанні має особливе значення, адже значна частина заблокованих ресурсів перебуває саме в юрисдикції країн ЄС.
Наразі остаточного рішення про розмороження частини російських активів не ухвалено. Європейські партнери України продовжують оцінювати правові, фінансові та політичні наслідки будь-яких кроків. Водночас Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Київ уважно стежить за розвитком ситуації та не дозволить розглядати інтереси України як другорядний фактор.
Для української сторони принциповим залишається те, щоб російські активи не стали способом уникнення відповідальності, а були спрямовані на підтримку України, відновлення зруйнованої інфраструктури та компенсацію завданих збитків. Саме навколо цього питання надалі триватимуть переговори між Україною, європейськими державами та іншими партнерами.