Тихон Гулевичук
Столицю росії та Московський регіон, за заявами російської влади, протягом тижня накрила масштабна хвиля атак безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін повідомив про тисячі дронів, які нібито рухалися в напрямку міста та області. За його словами, російська протиповітряна оборона начебто знешкодила значну частину повітряних цілей на дальніх підступах до столиці.
Заяви про масовані нальоти пролунали на тлі перебоїв у роботі московських аеропортів. Через загрозу атак у російській столиці та навколишніх районах запроваджували тимчасові обмеження для цивільної авіації. Пасажири стикалися із затримками, перенесеннями та скасуваннями рейсів, а робота авіаційної інфраструктури фактично опинилася під тиском регулярних повідомлень про безпілотники.
Скільки дронів, за даними РФ, летіло на Москву
Сергій Собянін стверджує, що в період із 10 до 17 жовтня російські сили протиповітряної оборони нібито знешкодили 2730 українських безпілотників, які прямували в напрямку Московського регіону. Мер заявив, що більшість повітряних цілей начебто знищили ще на дальніх рубежах, до входження в межі столичної агломерації.
Окремо Собянін назвав цифру у 534 безпілотники, які, за його словами, були нейтралізовані безпосередньо на підльоті до Москви. Російський чиновник також заявив, що кількість дронів, про які повідомляли протягом тижня, нібито зростала щодня. Водночас незалежного підтвердження всіх озвучених даних немає, а російські офіційні повідомлення про роботу ППО неможливо повністю перевірити в умовах війни.
Інформація про атаку на Москву з’явилася одночасно з повідомленнями про проблеми в аеропортах московського авіавузла. Обмеження польотів у таких випадках російська влада пояснює необхідністю гарантувати безпеку пасажирів і цивільних літаків. Однак тривалі перебої свідчать про те, що навіть заяви про успішну роботу ППО не усувають наслідків атак для великого міста та його транспортної системи.
Російські посадовці традиційно використовують формулювання «знищено» або «нейтралізовано» щодо безпілотників. Ці слова можуть означати різні сценарії: роботу засобів протиповітряної оборони, придушення сигналу системами радіоелектронної боротьби, падіння апарата або втрату ним керування. Тому наведені цифри не дають змоги точно встановити, скільки дронів було запущено, скільки з них досягли цілей і яких саме наслідків зазнала інфраструктура.
Які цифри оприлюднило Міноборони росії
Російське Міністерство оборони заявило, що протягом цього ж тижня над різними регіонами РФ нібито збили понад 4500 українських безпілотників. У відомстві повідомляли про масштабну роботу ППО та засобів радіоелектронної боротьби, однак не надали повної незалежної картини подій і не пояснили, за якою методикою підраховували повітряні цілі.
За офіційною російською версією, у ніч проти 10 жовтня було знешкоджено 560 дронів, а до кінця цього дня влада повідомила ще про 78 перехоплених безпілотників. 11 жовтня російське Міноборони заявило про 591 збитий апарат. Наступного дня йшлося про 184 дрони, а 13 жовтня — ще про 674 безпілотники.
У ніч проти 14 жовтня російське оборонне відомство прозвітувало про перехоплення 902 безпілотників. Ця цифра стала однією з найбільших у серії заяв за тиждень. Після повідомлень про удари по промислових об’єктах у Саратовській та Рязанській областях російська сторона оголосила про знищення ще 91 повітряної цілі.
15 жовтня російська влада заявила про 153 перехоплені дрони, а 16 жовтня — ще про 691. Уранці наступного дня було оприлюднено інформацію про знищення 610 безпілотників. У сукупності ці повідомлення формують картину надзвичайно інтенсивних атак, однак остаточні масштаби та реальні результати ударів потребують підтвердження з незалежних джерел.
Якщо підсумувати цифри, які озвучили російські посадовці, то значна частина заявлених дронів нібито прямувала саме до Москви або Московського регіону. За підрахунками, наведеними російською стороною, на столичний напрямок припадала більш ніж половина всіх безпілотників, про які повідомляли впродовж зазначеного періоду. Водночас така статистика може містити повторний облік, різні категорії цілей або дрони, нейтралізовані за межами регіону.
Масовані атаки та наслідки для столиці РФ
Повідомлення про сотні безпілотників у небі над росією демонструють, що географія війни дедалі частіше охоплює віддалені від фронту регіони. Москва розташована на значній відстані від лінії бойового зіткнення, однак залишається ключовим адміністративним, військовим і логістичним центром росії. Будь-які атаки поблизу столиці мають не лише безпековий, а й потужний політичний та інформаційний ефект.
Особливо чутливими є перебої в роботі авіації. Московський авіавузол обслуговує мільйони пасажирів і пов’язує столицю РФ із десятками регіонів та іншими країнами. Навіть тимчасове закриття повітряного простору змушує авіакомпанії змінювати маршрути, затримувати вильоти й перенаправляти літаки. Для пасажирів це означає багатогодинне очікування, скупчення в терміналах і невизначеність щодо подальших рейсів.
Російська влада неодноразово заявляла, що всі безпілотники були знищені або придушені засобами РЕБ. Водночас сам факт запровадження обмежень у повітряному просторі та повідомлення про падіння уламків свідчить про наявність реальної загрози для цивільної інфраструктури. У відкритих повідомленнях також не завжди розмежовують дрони, які були збиті, ті, що впали через втрату сигналу, і ті, що могли досягти визначених об’єктів.
Українська сторона не зобов’язана коментувати кожен епізод, пов’язаний із ударами по військових або промислових об’єктах на території росії. Водночас атаки на нафтопереробні підприємства в Саратовській і Рязанській областях російська влада пов’язувала з діями українських сил. Подібні об’єкти мають стратегічне значення, адже забезпечують паливом армію, транспортну систему та промисловість.
Важливо: усі наведені показники щодо кількості дронів і роботи російської ППО походять із заяв представників РФ. Їх не можна автоматично вважати підтвердженими фактами. Точні масштаби атаки, типи використаних безпілотників, маршрути їхнього руху та наслідки для військових і промислових об’єктів можуть стати зрозумілими лише після появи додаткових перевірених даних.
Наразі очевидно лише те, що повідомлення про масовану атаку спричинили серйозні обмеження в роботі московських аеропортів і змусили російську владу посилити інформаційну увагу до ситуації. Для кремля та регіональних чиновників це стало черговим випробуванням, адже будь-які удари по районах поблизу столиці демонструють вразливість об’єктів, які раніше вважалися відносно захищеними від наслідків війни.