Роксолана Мережко
У центрі Брюсселя в суботу, 17 жовтня, спалахнули масштабні заворушення за участю молоді. Протест, який спочатку мав мирний характер, переріс у сутички з поліцією, пошкодження міського майна, підпали сміттєвих контейнерів і автомобілів. Для відновлення порядку правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети, а кількох учасників акції затримали.
Події у бельгійській столиці розгорталися протягом дня в різних районах міста. Групи протестувальників переміщувалися центральними вулицями, вигукували антиурядові та антиполіцейські гасла, блокували рух і вступали в конфронтацію з правоохоронцями. Напруження посилювалося в міру того, як до акції долучалися нові учасники.
Пошкодження майна та підпали в центрі столиці
Під час заворушень протестувальники пошкодили кілька міських об’єктів. Однією з цілей стала штаб-квартира брюссельського відділення Соціалістичної партії. У будівлі розбили вікна, після чого територію навколо неї оточили правоохоронці. Інцидент став одним із найбільш помітних проявів агресії під час акції.
На вулицях також горіли сміттєві баки. Учасники протестів пошкодили будівельне обладнання, перевернули автомобіль каршерінгового сервісу та створювали барикади з предметів, які знаходилися поблизу. На вулиці Кракель було спалено три автомобілі. Через пожежі над районом здіймалися клуби диму, а рух транспорту на окремих ділянках довелося обмежити.
Міські служби після локалізації вогню почали прибирати наслідки заворушень. На місцях залишалися уламки скла, пошкоджені конструкції, обгорілі контейнери та рештки автомобілів. Влада має оцінити загальний розмір збитків після завершення роботи поліції та комунальних служб.
Особливе занепокоєння правоохоронців викликала присутність великої кількості неповнолітніх. Серед учасників, за попередніми даними, були підлітки, а деяким із них могло не виповнитися навіть 12 років. Участь дітей у вуличних сутичках ускладнює роботу поліції, оскільки правоохоронці змушені одночасно стримувати агресивні дії натовпу та запобігати травмуванню неповнолітніх.
Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети
Для розгону протестувальників брюссельська поліція провела кілька зачисток. Правоохоронці використовували сльозогінний газ, а також водомети, щоб відтіснити натовп від пошкоджених будівель і місць підпалів. Поліцейські підрозділи працювали в захисному спорядженні, формуючи лінії та перекриваючи доступ до найбільш небезпечних ділянок.
Ближче до 17:00 за місцевим часом обстановка у більшості районів почала поступово заспокоюватися. Водночас на площі Біржі, розташованій у центрі Брюсселя, зібралася значна група молоді та інших учасників акції. Вони продовжували скандувати гасла проти поліції. Неподалік залишалися два водомети та значна кількість правоохоронців, готових втрутитися в разі нового загострення.
На той момент нових масштабних сутичок на площі не зафіксували, однак ситуація залишалася напруженою. Поліція не виключала повторних спроб протестувальників прорвати оточення або спровокувати конфлікт. У центральних районах столиці посилили патрулювання, а частину вулиць тимчасово перекрили для транспорту та пішоходів.
Міністр внутрішніх справ Бельгії Бернар Квінтін заявив, що події у Брюсселі вже не можна вважати звичайним протестом. За його словами, влада має намір використати всі необхідні засоби для відновлення громадського порядку та захисту людей і майна. Представники уряду наголосили, що право на мирні зібрання не виправдовує насильство, підпали й напади на правоохоронців або цивільні об’єкти.
Причини протестів і попередні сутички
Акції протесту пов’язані з невдоволенням бельгійської молоді та студентів проблемами у франкомовній системі освіти. Учасники виступають проти зростання вартості навчання та реформ, які, на їхню думку, можуть зробити вищу освіту менш доступною для студентів із родин із невисокими доходами.
Студентські організації заявляють, що зміни в освітній політиці створюють додаткове фінансове навантаження на молодь. Йдеться не лише про оплату навчання, а й про витрати на проживання, транспорт, навчальні матеріали та повсякденні потреби. На тлі загального зростання цін ці проблеми стали однією з причин активізації протестного руху.
Новий заклик зібратися у Брюсселі з’явився після сутичок 9 жовтня. Тоді конфлікти між молоддю та поліцією відбулися під час профспілкової демонстрації. На вулиці вийшли тисячі людей, серед яких були студенти, працівники та представники громадських організацій. Після завершення основної частини акції окремі групи почали провокувати сутички з правоохоронцями.
Нинішні події у бельгійській столиці також відбувалися на тлі протестної хвилі в сусідній Франції. Частина бельгійських студентів відкрито заявляла, що надихається демонстраціями французької молоді. У Парижі та інших французьких містах проходили загальнонаціональні акції через високі ціни, які супроводжувалися зіткненнями між протестувальниками та поліцією.
Окрема акція відбулася у Льєжі. Там студенти також висловлювали невдоволення станом франкомовної освіти та рішеннями, які можуть вплинути на доступність навчання. Участь молоді в протестах одразу в кількох містах свідчить про те, що питання фінансування освіти та соціальної підтримки студентів набуло загальнонаціонального значення.
Влада Бельгії тепер має визначити, як реагувати на вимоги протестувальників і водночас запобігти повторенню масових заворушень. Посилення поліцейської присутності може тимчасово стримати нові сутички, однак без політичного діалогу напруження серед молоді, ймовірно, зберігатиметься. Представники студентських організацій наполягають, що їхні вимоги мають бути почуті, а майбутні освітні реформи повинні обговорюватися відкрито.
Заворушення у Брюсселі стали серйозним викликом для бельгійської влади. Пошкоджене майно, підпалені автомобілі та зіткнення з поліцією посилили суспільну дискусію про межі протесту, відповідальність неповнолітніх учасників і необхідність реформ у системі освіти. Найближчими днями правоохоронці мають встановити всіх причетних до підпалів і нападів, а міська влада — оцінити збитки та відновити пошкоджену інфраструктуру.