Всеволод Чабанець
Європейські партнери України не підтримують послаблення санкцій проти росії, навіть якщо йдеться про можливе використання розмороження російських активів як інструменту для переговорів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що питання обмежувальних заходів залишається під контролем європейських держав і не може бути предметом односторонніх домовленостей із кремлем.
За словами глави держави, позиція європейських союзників є спільною: санкційний тиск на Росію не повинен послаблюватися без чітких підстав і реальних змін у поведінці Москви. Йдеться не лише про фінансові обмеження, а й про заморожені активи, доступ до міжнародних ринків, експортні заборони, обмеження для банківського сектору та персональні санкції проти представників російської влади.
Європа не розглядає послаблення санкцій як автоматичну умову переговорів
Заява Володимира Зеленського пролунала на тлі дискусій про можливі дипломатичні шляхи завершення війни та роль економічних обмежень у майбутньому переговорному процесі. Росія неодноразово намагалася представити санкції як головну перешкоду для діалогу, однак Україна та її європейські партнери наголошують: відповідальність за війну та її наслідки лежить на державі-агресорі.
Розмороження активів росії не є простим технічним рішенням. Такі кошти були заблоковані через повномасштабну агресію проти України, а їхній статус пов’язаний із міжнародним правом, фінансовою безпекою та питанням компенсації завданих збитків. Саме тому будь-які зміни у режимі санкцій потребують узгодженої позиції європейських країн, детального юридичного аналізу та гарантій того, що послаблення не стане винагородою за продовження війни.
Європейські уряди розглядають санкції як один із ключових інструментів стримування росії. Їхня мета полягає в тому, щоб обмежити здатність кремля фінансувати військову машину, виробляти озброєння та отримувати критично важливі технології. У цьому контексті розмороження російських активів для переговорів може мати серйозні наслідки, якщо Москва сприйме такий крок як сигнал слабкості або можливість уникнути відповідальності.
Президент України підкреслив, що європейська єдність у санкційній політиці зберігається. Це важливо, оскільки росія прагне розділити партнерів України, переконати окремі держави у необхідності швидкого повернення до економічної співпраці та використати тему заморожених активів як інструмент політичного тиску.
Заморожені активи РФ залишаються під контролем Європи
Російські активи, які перебувають під обмеженнями в європейських юрисдикціях, не можуть бути розморожені лише на підставі політичної заяви чи ситуативної домовленості. Для цього необхідні рішення уповноважених органів, дотримання законодавства та спільна оцінка ризиків. Європейські держави мають враховувати не тільки можливий вплив на переговори, а й довіру до міжнародної фінансової системи.
У центрі уваги також залишається питання використання доходів від заморожених російських активів. Україна послідовно виступає за те, щоб російські кошти та прибутки від них працювали на відновлення країни, підтримку української економіки й компенсацію шкоди, завданої російською агресією. Водночас остаточне рішення щодо механізмів використання активів має відповідати міжнародному праву та бути узгоджене партнерами.
Позиція Зеленського свідчить, що Україна не розглядає розмороження активів РФ як необхідну плату за сам факт початку переговорів. Київ наполягає: дипломатія повинна спиратися на принципи справедливого миру, гарантії безпеки та припинення агресії, а не на поступки, які можуть дозволити росії відновити військовий потенціал.
Для Європи ця тема має і внутрішній вимір. Послаблення санкцій без зрозумілих умов може викликати суперечки між державами, адже країни по-різному оцінюють ризики, пов’язані з конфіскацією або подальшим блокуванням російських коштів. Саме тому європейські партнери прагнуть діяти обережно, зберігаючи спільну лінію та не допускаючи рішень, які можуть підірвати санкційну коаліцію.
Санкційна єдність як сигнал для росії
Одностайна позиція європейських партнерів має важливе політичне значення. Вона показує Москві, що спроби домогтися окремих домовленостей із конкретними країнами не означають автоматичного перегляду загальної політики Європейського Союзу. Санкції залишаються пов’язаними з діями росії, а не з календарем переговорів чи зміною політичної кон’юнктури.
Для України збереження обмежень є важливим елементом міжнародної підтримки. Санкції послаблюють економічну базу російської війни, ускладнюють доступ до сучасних технологій та створюють додатковий тиск на російське керівництво. Водночас вони демонструють, що порушення міжнародного права не може залишатися без наслідків.
Зеленський також наголошує на необхідності координувати будь-які рішення між Україною та європейськими державами. Переговори про майбутнє санкційного режиму, заморожених активів і відновлення України не повинні відбуватися без участі української сторони. Адже саме Україна зазнала найбільших людських, економічних та інфраструктурних втрат унаслідок російського вторгнення.
Наразі розмороження активів РФ не стало умовою для дипломатичного процесу, а європейські партнери, за словами українського президента, не підтримують пом’якшення санкцій. Це означає, що фінансові та політичні обмеження залишаються чинним інструментом тиску на Росію. Подальші рішення залежатимуть від розвитку ситуації, реальних кроків Москви та готовності російської сторони припинити агресію.
Україна очікує від партнерів послідовності: санкційна політика має зберігатися доти, доки росія не виконає вимоги, пов’язані з припиненням війни, виведенням військ і відшкодуванням завданих збитків. Саме тому слова Володимира Зеленського про контроль Європи над питанням активів РФ є сигналом про відсутність швидких односторонніх поступок і про збереження єдиного підходу до санкцій проти держави-агресора.