Дата публікації Протести в Албанії спалахнули сутичками: поліція застосувала водомети
Опубліковано 17.10.26 17:35
Переглядів статті Протести в Албанії спалахнули сутичками: поліція застосувала водомети 4

Протести в Албанії спалахнули сутичками: поліція застосувала водомети

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У столиці Албанії Тирані протести проти уряду Еді Рами переросли у масштабні сутички між демонстрантами та поліцією. У суботу тисячі молодих людей зібралися біля Міністерства освіти, продовжуючи п’ятий день студентського руху. Учасники акцій вимагають відставки прем’єр-міністра, звинувачуючи владу в корупції, безробітті та нездатності розв’язати соціально-економічні проблеми країни.

Мітинг, який спочатку проходив як масова демонстрація, швидко переріс у протистояння. Частина протестувальників у масках почала кидати каміння в бік правоохоронців. Поліція відповіла застосуванням спеціальних засобів, зокрема світлошумових гранат, сльозогінного газу та водометів. На вулицях центральної частини Тирани утворилися великі скупчення людей, а рух транспорту в районі проведення акції було ускладнено.

Кадри з місця подій свідчать про значну присутність силовиків і посилені заходи безпеки. Поліцейські формували кордони біля урядових установ, намагаючись відтіснити агресивно налаштованих учасників. Водночас демонстранти використовували каміння, пляшки та інші предмети, через що ситуація кілька разів виходила з-під контролю.

Скільки людей постраждали під час протестів

За даними албанської поліції, під час заворушень затримали близько 500 учасників протестів. Приблизно 330 із них згодом відпустили. Правоохоронці повідомили про поранення близько 120 поліцейських. Травми також отримали щонайменше 45 протестувальників.

Представники громадянського суспільства наголошують, що офіційна статистика може не відображати реального масштабу постраждалих. Частина учасників акцій могла не звертатися по медичну допомогу або залишати місця протестів самостійно, побоюючись затримання. Серед можливих причин травм називають використання водометів, сльозогінного газу, світлошумових гранат і фізичні сутички між демонстрантами та поліцією.

Протести в Албанії тривають уже кілька днів і поступово поширюються за межі столиці. В окремих містах також відбуваються акції проти урядової політики. Їхні учасники заявляють, що незадоволення накопичувалося протягом тривалого часу, а останні події лише стали приводом для виходу людей на вулиці.

Серед ключових вимог протестувальників — боротьба з корупцією, створення нових робочих місць, підвищення прозорості роботи державних органів і відставка прем’єр-міністра Еді Рами. Студенти також вимагають більшої уваги до проблем освіти та доступності навчання. На їхню думку, влада недостатньо реагує на зростання соціальної нерівності та відтік молоді за кордон.

Чому в Албанії посилилося невдоволення владою

Еді Рама очолює уряд Албанії з 2013 року. Торік він здобув перемогу на виборах і отримав можливість керувати країною четвертий термін поспіль. Однак тривале перебування однієї політичної сили при владі супроводжується критикою з боку опозиції, студентів та громадських організацій.

Уряд неодноразово опинявся в центрі корупційних скандалів. Критики прем’єра стверджують, що державні рішення часто ухвалюються без достатнього громадського контролю, а великі інвестиційні проєкти можуть створювати переваги для окремих підприємців і наближених до влади груп.

Окремим джерелом напруження став проєкт будівництва розкішного курорту на південному узбережжі Албанії. Його підтримують інвестори, серед яких називають зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера. Проти планів забудови кілька місяців тривали переважно мирні акції. Протестувальники побоюються, що реалізація проєкту призведе до обмеження доступу до узбережжя, руйнування природних територій і непрозорого використання державних ресурсів.

Ситуацію ускладнює економічна нестабільність. Багато молодих албанців стикаються з проблемами працевлаштування, низькими зарплатами та перспективою виїзду за кордон. На цьому тлі масштабні інвестиційні проєкти, пов’язані з елітною нерухомістю та туризмом, сприймаються частиною суспільства як приклад відриву влади від повсякденних проблем громадян.

Албанія також залишається під пильною увагою європейських партнерів через повідомлення про діяльність організованих злочинних угруповань. Аналітики зазначають, що країна може використовуватися для відмивання коштів, отриманих від незаконної торгівлі наркотиками та зброєю. Такі звинувачення завдають шкоди міжнародній репутації держави й ускладнюють її прагнення просуватися на шляху до членства в Європейському Союзі.

Реакція уряду та подальший розвиток ситуації

Прем’єр-міністр Еді Рама заявив, що не планує залишати посаду попри масштабні студентські протести. Уряд наполягає на праві держави забезпечувати порядок і захищати адміністративні будівлі від нападів. Водночас влада опинилася під тиском через жорсткі дії поліції та велику кількість затриманих.

Під час протестів були пошкоджені вікна в окремих будівлях, а також зафіксовані спроби підпалу урядових об’єктів. Ескалація торкнулася і міжнародних установ у Тирані: раніше повідомлялося, що офіс Коледжу Європи став жертвою заворушень, які охопили столицю. Це посилило занепокоєння щодо безпеки дипломатичних, освітніх та адміністративних об’єктів.

Подальший розвиток подій залежатиме від готовності уряду до діалогу з протестувальниками. Якщо вимоги студентів і громадських активістів залишатимуться без відповіді, протистояння може тривати та поширюватися на інші регіони країни. Водночас нові сутички здатні поглибити політичну кризу, посилити тиск на уряд Еді Рами та негативно вплинути на європейську інтеграцію Албанії.

Протести в Тирані стали одним із найсерйозніших викликів для албанської влади за останні роки. Вони поєднали студентське невдоволення, вимоги боротьби з корупцією, критику масштабних будівельних проєктів і загальне розчарування частини суспільства економічною ситуацією. Застосування поліцією водометів, газу та світлошумових гранат лише підкреслило гостроту конфлікту, який тепер потребує не тільки силового врегулювання, а й політичних рішень.