Пономарьова Мар'яна
Європейські країни мають готуватися до нового загострення гібридної війни, яку росія веде проти Заходу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі місяці можуть стати періодом підвищеної небезпеки для держав Європи. Йдеться не лише про можливі кібератаки чи інформаційні кампанії, а й про диверсії, провокації на кордонах, втручання у роботу критичної інфраструктури та спроби перевірити готовність союзників до спільної відповіді.
За словами польського урядовця, його оцінки ґрунтуються не на особистих припущеннях, а на даних і рекомендаціях, які надходять від розвідувальних та безпекових служб України, Польщі та інших союзних держав. Туск наголосив, що партнери фіксують ознаки можливого посилення російської активності вже найближчим часом.
Які загрози можуть посилитися
Окрему увагу Дональд Туск звернув на попередження колишнього керівника польського Бюро національної безпеки Яцека Севери. Той припускав, що взимку гібридна війна росії проти Європи може досягти нового, переломного етапу. Коментуючи ці слова, польський прем’єр заявив, що ризик ескалації може проявитися ще до різдвяних свят.
Гібридна війна передбачає використання широкого набору інструментів, які доповнюють або замінюють прямі воєнні дії. Серед них — кібератаки на державні установи та підприємства, поширення дезінформації, спроби розхитати суспільство, організація нелегальної міграції, диверсії на транспортних об’єктах і залучення завербованих агентів для виконання небезпечних завдань.
Польща, яка має спільний кордон із Білоруссю та розташована на важливому маршруті постачання допомоги Україні, може залишатися однією з головних цілей російських гібридних операцій. Будь-які перебої в роботі залізниці, логістичних центрів, енергетичних об’єктів або систем зв’язку здатні вплинути не тільки на Польщу, а й на безпеку всього східного флангу НАТО.
Туск окремо попередив про складну зиму у сфері охорони кордонів і захисту залізничної інфраструктури. У холодний період значення транспортних маршрутів і стабільного енергопостачання зростає, тому спроби завдати шкоди таким об’єктам можуть мати особливо відчутні наслідки.
Польща очікує на нові диверсії та провокації
Глава польського уряду закликав суспільство та державні структури бути готовими до того, що диверсійні дії можуть відбуватися частіше, а їхній масштаб може збільшитися. Йдеться про підпали, пошкодження інфраструктури, втручання у роботу залізниці, спроби проникнення на стратегічні об’єкти та інші дії, спрямовані на створення хаосу й паніки.
За словами Туска, окремі інциденти вже фіксувалися в країнах Балтії. Зокрема, у Латвії звертали увагу на появу людей у військовій формі. Такі випадки можуть бути частиною провокацій, мета яких — змусити місцеві органи влади реагувати в умовах невизначеності та підвищеної напруги.
Прем’єр Польщі зазначив, що Литва також очікує на можливу серйозну провокацію. Водночас він підкреслив: незалежно від конкретного сценарію, росія, ймовірно, намагатиметься поступово посилювати тиск і перевіряти, як саме реагуватимуть європейські держави.
Тактика таких дій може бути різною. Росія здатна використовувати одночасно кілька напрямів: загострювати ситуацію на кордоні, запускати хвилі фейкових повідомлень, організовувати кібератаки та створювати проблеми для транспортної системи. Навіть якщо кожен окремий інцидент здається локальним, у сукупності вони можуть бути спрямовані на виснаження державних інституцій і зниження довіри громадян до влади.
Основна небезпека гібридних атак полягає в їхній прихованості. На відміну від відкритої агресії, такі операції часто складно одразу пов’язати з конкретним організатором. Це ускладнює ухвалення спільного рішення та може створювати простір для політичних суперечок між країнами-партнерами.
Чому росія прагне перевіряти реакцію Європи
Експерти з питань безпеки неодноразово наголошували, що гібридні операції дають кремлю можливість діяти нижче порога прямого воєнного зіткнення з НАТО. Росія може оцінювати швидкість реагування, виявляти слабкі місця в системі захисту та визначати, які методи здатні викликати найбільший суспільний резонанс.
Для європейських держав це означає необхідність посилювати координацію між спецслужбами, поліцією, прикордонниками та операторами критичної інфраструктури. Важливим завданням також є швидке інформування громадян, адже своєчасне спростування неправдивих повідомлень зменшує ефект від інформаційних атак.
Польські посадовці вважають, що особливого захисту потребують залізничні вузли, мости, тунелі, системи енергопостачання, об’єкти зв’язку та логістичні центри. Водночас увагу мають приділяти не лише фізичній охороні, а й кібербезпеці. Атака на цифрові системи управління може паралізувати роботу підприємства навіть без проникнення на його територію.
Окремим напрямом ризику залишається Білорусь. Раніше повідомлялося про плани росії розмістити там балістичні озброєння та посилити військову присутність. Такий розвиток подій може збільшити тиск на Польщу, Литву, Латвію та інші країни регіону. Крім того, Москва може намагатися ще глибше втягнути Мінськ у військове протистояння та використовувати білоруську територію для політичного й військового шантажу.
На цьому тлі європейські уряди мають готуватися не до одного конкретного сценарію, а до цілої низки можливих криз. Серед них — масштабні кібератаки, перебої в роботі транспорту, провокації на кордонах, підпали, спроби дестабілізації через міграційні питання та поширення неправдивої інформації.
Дональд Туск фактично закликав суспільство не сприймати такі попередження як перебільшення. На його думку, готовність до гібридних загроз має стати постійною частиною політики безпеки. Росія перевірятиме реакцію Європи доти, доки не зустріне скоординовану, швидку та рішучу відповідь.