Пономарьова Мар'яна
У суботу Париж та низку інших міст Франції охопили масові демонстрації, що супроводжувалися сутичками між протестувальниками та правоохоронцями. Учасники акцій виступили проти зростання цін, зниження купівельної спроможності та соціально-економічної політики влади. Масштабні протести відбулися на тлі наближення президентських виборів, що посилює політичний тиск на президента Емманюеля Макрона та його уряд.
У столиці поліція застосувала водомети та сльозогінний газ після того, як у кількох районах почалися зіткнення. Частина демонстрантів була в масках, а окремі учасники запускали піротехніку та кидали різні предмети в бік сил правопорядку. Правоохоронці у відповідь використовували кийки, спеціальні засоби та намагалися відтіснити протестувальників із центральних вулиць.
Сутички в Парижі та штурм мерії Марселя
Тисячі людей пройшли маршем Парижем, перекривши головні дороги. Через демонстрації влада тимчасово закрила багато станцій метро в центральній частині міста. Рух транспорту в окремих районах був суттєво ускладнений, а підприємців закликали додатково захищати вітрини та входи до будівель.
На західній околиці Парижа протестувальники пошкодили вікна в офісах французьких телерадіокомпаній CNews та Europe 1. У будівлі летіли різні предмети, після чого на місці посилили присутність поліції. Представники влади заявили, що право на мирні зібрання не виправдовує напади на журналістів, державні установи чи приватне майно.
Найрезонансніший інцидент за межами столиці стався в Марселі. Група демонстрантів у масках увірвалася до будівлі мерії другого за величиною міста Франції. Для проникнення вони використали захисні бар’єри, якими протаранили двері. Один з учасників акції вигукнув: «Ми штурмуємо Бастилію», після чого кілька людей опинилися всередині будівлі.
У приміщенні один із протестувальників наніс аерозольною фарбою анархістський символ на внутрішню стіну. Згодом поліція втрутилася та почала витісняти учасників із мерії. Біля будівлі також палали сміттєві баки, а ситуація на прилеглих вулицях залишалася напруженою.
У Ліоні загорілася будівля, де розташований туристичний офіс. Причини займання та обставини інциденту з’ясовують. У західному місті Ренн близько 20 людей спорудили барикаду зі сміттєвих баків і великих піддонів на околиці торгового центру. Такі дії призвели до тимчасового обмеження руху та потребували втручання пожежників і поліції.
Скільки людей вийшли на вулиці
За даними французького Міністерства внутрішніх справ, незадовго після полудня в суботу понад 32 тисячі людей взяли участь приблизно у 140 акціях за межами Парижа. По всій країні правоохоронці затримали понад 160 осіб. Остаточні цифри можуть змінитися після завершення підрахунків та перевірки інформації з регіонів.
Протести стали продовженням хвилі невдоволення, яка триває у Франції вже понад місяць. До акцій долучаються державні службовці, профспілкові активісти, школярі, студенти, робітники, пенсіонери та фермери. Учасники вимагають підвищення заробітних плат, покращення умов праці й навчання, а також рішучіших дій уряду для стримування цін.
Ініціаторами масштабної мобілізації виступили, зокрема, представники руху «Жовтих жилетів». Вісім років тому цей рух організовував масові виступи проти планів уряду підвищити податки на пальне. Цього разу активісти закликали об’єднати під гаслом «жовтих і молодь» різні соціальні групи, наголосивши на спільних проблемах — дорогому житлі, високих цінах на продукти, витратах на транспорт і недостатніх доходах.
Особливу роль у протестах відіграють старшокласники. Їхні акції спочатку були пов’язані з вимогами покращити умови навчання, однак згодом частина мітингів переросла в заворушення. Від середини вересня, за наявними даними, було затримано майже 7 тисяч учнів. Масштаб таких цифр викликав гостру дискусію щодо методів роботи поліції з неповнолітніми та допустимих меж застосування сили.
Політичний тиск і реакція влади
Нова хвиля вуличної активності створює додаткові проблеми для президента Емманюеля Макрона. Уряд намагається одночасно зберегти контроль над ситуацією, не допустити поширення насильства та продемонструвати готовність реагувати на соціальні вимоги. Водночас будь-які силові дії правоохоронців стають предметом критики з боку опозиції, правозахисників і частини громадськості.
У п’ятницю Макрон закликав протестувальників до спокою та поваги. Президент заявив, що право на протест має поєднуватися з повагою до людей, громадського порядку та майна. Влада наголошує: мирні демонстрації є невіддільною частиною демократичного суспільства, однак напади на державні установи, блокування критичної інфраструктури та підпали матимуть правові наслідки.
Критики уряду, зі свого боку, вважають реакцію поліції непропорційною. Вони звертають увагу на використання водометів, сльозогінного газу та жорсткі затримання під час акцій. На думку представників профспілок і громадських організацій, силовий сценарій не усуває причин протестів, а лише поглиблює недовіру до влади.
До загального напруження додався страйк працівників французької енергетичної компанії TotalEnergies. Робітники заблокували відвантаження палива на нафтопереробних підприємствах у кількох департаментах країни. Якщо протистояння триватиме, перебої з постачанням пального можуть посилити соціальне невдоволення, адже транспортні витрати та ціни на енергоносії безпосередньо впливають на щоденні витрати французьких родин.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності уряду запропонувати переконливі рішення щодо доходів населення, вартості життя та умов навчання. Якщо переговори з профспілками й представниками молоді не дадуть результату, Францію можуть чекати нові страйки та вуличні марші. Водночас влада має забезпечити безпеку громадян і не допустити, щоб масові акції перетворювалися на тривалі заворушення.
Суботні події показали, що протестний рух у Франції залишається масштабним і різнорідним. Для одних учасників головною вимогою є підвищення зарплат, для інших — доступні освіта, житло та транспорт. Об’єднує їх невдоволення високими цінами та відчуття, що державна політика не відповідає реальним потребам суспільства. Саме це робить протести одним із головних викликів для французької влади напередодні президентських виборів.