Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський попередив про ризики, пов’язані з можливим розмороженням російських активів у Європі. За його словами, росія може намагатися скористатися будь-якими політичними рішеннями або посередниками, щоб повернути собі частину коштів, які нині перебувають під санкційними обмеженнями. Водночас глава держави наголосив, що на цей момент європейські країни контролюють ситуацію, а заморожені активи залишаються в безпеці.
Заява пролунала під час онлайн-спілкування президента з журналістами. Зеленський коментував інформацію про можливі пропозиції щодо розмороження частини російських коштів у Європі. Такі кроки нібито можуть розглядатися в контексті спроб відновити мирні переговори та створити додаткові умови для дипломатичного діалогу.
Що сказав Зеленський про заморожені активи росії
Президент підтвердив, що українська сторона має інформацію про обговорення можливого використання російських активів у політичному процесі. Водночас він застеріг від надмірної довіри до будь-яких домовленостей, які можуть створити для росії можливість отримати назад частину коштів.
«Ми маємо таку інформацію. Але, знов-таки, ми проговорили деталі з європейцями. Це сьогодні повністю під контролем Європи, а значить, на сьогодні це в безпеці», — заявив Володимир Зеленський.
За словами президента, європейські партнери усвідомлюють ризик того, що Москва намагатиметься діяти через різних союзників і посередників. Росія може використовувати дипломатичні канали, політичні контакти або пропозиції щодо тимчасового припинення бойових дій, щоб домогтися послаблення санкцій та доступу до заморожених коштів.
Таким чином, питання російських активів залишається не лише фінансовим, а й безпековим. Йдеться про значні ресурси, які можуть бути використані для підтримки російської економіки, фінансування військових потреб або відновлення впливу Москви на міжнародній арені.
Чому розмороження російських коштів викликає занепокоєння
Після початку повномасштабної агресії проти України європейські країни заблокували значну частину активів, пов’язаних із російською державою, фінансовими установами, компаніями та представниками політичного керівництва. Обмеження стали одним із ключових інструментів тиску на кремль.
Замороження означає, що власники таких активів не можуть вільно ними користуватися, переказувати їх або розпоряджатися ними без відповідного рішення уповноважених органів. Водночас ці кошти не обов’язково автоматично передаються іншій стороні. Саме тому дискусія про їхнє можливе розмороження має складний політичний та юридичний характер.
Для України ризик полягає в тому, що повернення російських активів може послабити санкційний тиск і створити небезпечний сигнал для агресора. Москва може сприйняти такий крок як свідчення того, що фінансові обмеження можна подолати за допомогою переговорів або тимчасових політичних домовленостей.
Крім того, можливе розмороження коштів здатне вплинути на переговорну позицію України. Росія може вимагати повернення активів як одну з умов припинення бойових дій, одночасно намагаючись уникнути відповідальності за завдані збитки. У такому разі фінансове питання може бути використане для тиску на Україну та її міжнародних партнерів.
Окреме значення має принцип відповідальності. Україна наполягає, що російські ресурси повинні бути пов’язані не з винагородою для держави-агресора, а з компенсацією шкоди, завданої українцям, містам та інфраструктурі. Тому будь-які рішення щодо активів мають враховувати не лише політичну доцільність, а й наслідки війни.
Європейський контроль і подальші рішення
Зеленський підкреслив, що нині європейські партнери контролюють ситуацію. Це означає, що рішення про статус заморожених російських активів не ухвалюються автоматично та потребують узгодження між державами, фінансовими інституціями й відповідними органами влади.
Для європейських країн питання активів також є випробуванням на єдність. Будь-який крок у напрямку пом’якшення обмежень може мати довгострокові наслідки для санкційної політики. Водночас держави Європи змушені враховувати дипломатичні процеси, безпекову ситуацію та перспективи майбутнього врегулювання війни.
Українська позиція полягає в тому, що мирні переговори не повинні відбуватися ціною послаблення гарантій безпеки або повернення росії до попереднього рівня доступу до міжнародної фінансової системи. Київ зацікавлений у справедливому завершенні війни, однак наголошує: політичні домовленості мають запобігати повторенню агресії та забезпечувати відшкодування збитків.
Можливі рішення щодо заморожених активів росії, найімовірніше, залишатимуться предметом активних консультацій. Важливо, щоб вони були прозорими, узгодженими з міжнародним правом і не створювали для Москви можливості уникнути відповідальності. Водночас Україна очікує від європейських партнерів збереження санкційної єдності та подальшого контролю над російськими коштами.
Заява Володимира Зеленського свідчить, що Київ уважно стежить за будь-якими ініціативами, які можуть вплинути на статус активів росії. Наразі президент запевняє, що кошти залишаються під контролем Європи. Однак Україна й надалі вважає спроби їхнього розмороження потенційним ризиком, який може мати наслідки не лише для переговорів, а й для всієї системи міжнародного тиску на державу-агресора.