Зоряна Білокрай
Перші короткочасні вікна супутникового покриття над Україною вже фіксують у межах російського проєкту «Рассвет». У перспективі ця система може стати для армії РФ аналогом Starlink, але з орієнтацією не на цивільний інтернет, а на військовий зв’язок і керування безпілотниками. За оцінкою радника президента з питань оборонних технологій Сергія Бескрестнова, відомого під позивним «Флеш», на створення повноцінного покриття росії може знадобитися близько пів року.
Чому супутникова мережа «Рассвет» становить загрозу
Супутниковий зв’язок здатен суттєво змінити тактику застосування російських дронів. Нині значну частину безпілотників можна виявляти, відстежувати та протидіяти їм за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Однак канал зв’язку через супутники потенційно дозволить передавати команди на великій відстані, не покладаючись на наземну інфраструктуру та традиційні радіочастоти.
Бескрестнов називає «Рассвет» однією з найнебезпечніших технологічних розробок росії. На його думку, ризики виходять далеко за межі українського фронту, адже подібна система може вплинути на безпеку всієї Європи. Якщо супутникове угруповання буде розгорнуте в необхідному масштабі, російські оператори отримають нові можливості для взаємодії з ударними та розвідувальними апаратами.
Йдеться, зокрема, про можливість керування дронами типу «Шахед», розвідувальними безпілотниками, а також недорогими ракетами «Бандероль» і «Дань-М». У такому разі оператор зможе коригувати маршрут апарата під час польоту, реагувати на зміну обстановки та точніше обирати ціль. Це відрізняється від сценарію, коли дрон запускають за заздалегідь визначеним маршрутом і він значною мірою залежить від навігації та локального каналу управління.
Головна небезпека полягає у можливому обході частини українських систем РЕБ. Україна створила розгалужену мережу засобів радіоелектронної боротьби, яка впливає на роботу навігації, каналів передачі даних і керування безпілотниками. Супутниковий канал не робить дрони автоматично невразливими, але може ускладнити їхнє придушення та змусити українських військових адаптувати технічні й організаційні рішення.
За словами радника, у разі повномасштабного запуску системи росія зможе атакувати українські об’єкти з більшою точністю та оперативно змінювати завдання для своїх безпілотників. Саме тому «Рассвет» розглядають не просто як комерційний супутниковий інтернет, а як потенційну частину військової інфраструктури.
Скільки часу залишилося до повного покриття
Наразі російська мережа ще не забезпечує постійного зв’язку над територією України. Коли супутники проходять відповідною ділянкою орбіти, доступний канал може працювати приблизно 30–40 хвилин. Після цього покриття зникає до наступного проходження апаратів. Для безперервного зв’язку потрібна значно більша кількість супутників, розподілених на орбіті таким чином, щоб зона приймання не переривалася.
За попередніми оцінками, для стабільної роботи російського угруповання необхідно щонайменше 200–250 супутників. Водночас для цілодобового покриття може знадобитися понад 250 апаратів. Саме темпи запусків визначатимуть, наскільки швидко «Рассвет» перетвориться з експериментальної системи на повноцінну мережу.
Перші 16 серійних супутників росія вивела на орбіту в березні. Наприкінці травня повідомлялося, що вони працюють у тестовому режимі, а ознак активного військового використання не спостерігалося. Ще один запуск, за даними незалежного моніторингу, відбувся 19 липня: тоді на орбіту вивели додаткові 16 апаратів.
Якщо запуски відбуватимуться регулярно, повне покриття над Україною може з’явитися орієнтовно через шість місяців. Це не означає, що за такий строк система гарантовано запрацює в бойовому режимі, адже важливими залишаються питання синхронізації супутників, наземних станцій, терміналів, захисту від перешкод і забезпечення операторів необхідним обладнанням.
Які контрзаходи готує Україна
Українська сторона вже розглядає комплекс відповідей на потенційну загрозу. Він може передбачати технічне виявлення супутникових терміналів, протидію наземній інфраструктурі, кіберзаходи, санкційний тиск і розробку нових способів придушення каналів зв’язку. Водночас діяти потрібно заздалегідь, оскільки після початку масованого використання системи часу на випробування та масштабування захисту буде значно менше.
Складність полягає в тому, що Україна фактично змушена готуватися до протидії мережі, яка ще не досягла заявлених характеристик. Російські інженери вже вивчали способи глушіння супутникового зв’язку на працюючих системах, зокрема на Starlink. Тому майбутній захист має бути багаторівневим і не залежати від одного технічного рішення.
Окремим напрямом стане контроль над терміналами. На початку жовтня російська компанія «Бюро 1440» продемонструвала три пристрої для роботи з мережею «Рассвет». Подібні термінали можуть використовуватися для передачі даних, організації польових вузлів зв’язку та потенційного керування безпілотниками на значній відстані.
Росія також намагається надати проєкту цивільне застосування. «Бюро 1440» разом із залізничною галуззю готує підключення супутникового інтернету у 135 швидкісних поїздах «Сапсан» і «Ласточка». Ще один задум передбачає поєднання супутникового термінала з мобільною базовою станцією за участю оператора «Мегафон». Цивільні проєкти можуть допомогти перевірити обладнання в реальних умовах, збільшити обсяги виробництва та сформувати інфраструктуру для подальшого військового використання.
Поява російського аналога Starlink для «Шахедів» не означає автоматичної втрати Україною переваги в радіоелектронній боротьбі. Однак така мережа здатна ускладнити захист повітряного простору, підвищити точність ударів і скоротити час від виявлення цілі до прийняття рішення. Саме тому найближчі місяці будуть критично важливими для розробки, виробництва та розгортання українських засобів протидії.