Всеволод Чабанець
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість повернення російського газу на європейський ринок як один із елементів потенційної мирної угоди щодо завершення війни в Україні. За даними американських журналістів, спеціальні представники Вашингтона Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорювали цю пропозицію з українськими та європейськими посадовцями, а також порушували тему під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві минулого місяця.
Йдеться про можливе відновлення транзиту газу з росії до Європи через українську газотранспортну систему. У США вважають, що така ініціатива могла б стати частиною ширшого пакета домовленостей, який передбачатиме припинення бойових дій, гарантії безпеки для України, визначення майбутніх відносин росії з НАТО та врегулювання територіальних питань.
Яку роль у плані США відіграє російський газ
Американська сторона, за інформацією співрозмовників видання, намагається переконати Київ і європейські столиці, що повернення газових поставок може створити додатковий економічний стимул для Москви погодитися на завершення війни. Україна в такому разі могла б знову отримувати плату за транзит, а європейські споживачі — доступ до дешевшого енергоресурсу.
У Вашингтоні також виходять із того, що з часом європейські виборці можуть вимагати зниження цін на енергію. Висока вартість газу та електроенергії вже стала одним із важливих чинників політичних дискусій у країнах Європейського Союзу. Саме тому адміністрація Трампа може розглядати енергетичне питання не лише як економічне, а і як інструмент для ширшого дипломатичного компромісу.
Водночас для України та частини європейських держав така пропозиція має значні ризики. Повернення російського газу здатне посилити фінансові можливості кремля, відновити залежність Європи від російської інфраструктури й послабити ефект санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення. Окремі посадовці також припускають, що Сполучені Штати можуть розраховувати на участь у прибутках від майбутніх енергетичних контрактів.
У Білому домі наголошують, що запропонована концепція мирної угоди передбачає економічні стимули як для росії, так і для України. Однак конкретні параметри можливого газового компромісу, строки його реалізації та умови для Києва поки що не оприлюднені.
Чи може повернутися «Північний потік»
Під час контактів між представниками США та росії, за словами джерел, згадувався також газопровід «Північний потік-2». Один зі співрозмовників американського видання назвав його потенційний перезапуск після укладення мирної угоди найпростішим способом відновлення постачання російського газу до Європи.
Після пошкодження газопроводів у Балтійському морі їхня майбутня експлуатація залишається політично та технічно складним питанням. У Білому домі заявили, що останнім часом можливе відновлення роботи «Північного потоку-2» не обговорювали. Проте сама згадка про цей проєкт свідчить, що енергетичні активи можуть стати частиною майбутніх переговорів між Вашингтоном і Москвою.
Російська влада позитивно оцінює перспективу відновлення енергетичної співпраці із Заходом. У Кремлі заявляють, що повернення російського газу нібито відповідатиме інтересам європейських країн. Москва зацікавлена у знятті обмежень для експорту енергоносіїв, адже саме продаж нафти, газу та нафтопродуктів залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету.
Чому Німеччина виступає проти
Найрішучіше проти повернення російського газу виступає Німеччина. До початку повномасштабної війни саме німецька економіка була одним із найбільших покупців російського газу в Європі. Однак після 2022 року Берлін почав скорочувати залежність від російських енергоносіїв, укладаючи контракти з іншими постачальниками та розвиваючи інфраструктуру для імпорту скрапленого природного газу.
Німецькі посадовці переконані, що зміна маршруту або використання посередника не змінює походження газу. Якщо ресурс видобутий у росії, він залишається російським незалежно від того, яка компанія продає його європейському споживачу. У Берліні побоюються, що нове повернення до російської енергетики зробить Європу вразливою до політичного тиску з боку кремля.
Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявляв, що Європа, особливо Німеччина, більше не повинна залежати від російського газу. На його думку, попередній досвід показав, наскільки ненадійним може бути постачальник, готовий використовувати енергетику як інструмент політичного впливу.
Водночас усередині Німеччини посилюються заклики переглянути енергетичну політику. Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», яка демонструє високі показники в опитуваннях, виступає за повернення російського газу. Її представники стверджують, що це дозволило б зменшити витрати підприємств, сповільнити інфляцію та знизити комунальні платежі для населення.
Для України припинення транзиту російського газу сталося у січні 2025 року. Через це держава втратила близько одного мільярда доларів щорічних доходів. Водночас Київ виходив із того, що продовження транзиту створювало б для росії додаткові можливості фінансувати війну та зберігало б небезпечну залежність європейського ринку від російських поставок.
Європейський Союз раніше заявляв про намір повністю відмовитися від російського газу в найближчі роки. Частка росії в газовому імпорті ЄС торік становила близько 13 відсотків, тоді як у 2021 році досягала приблизно 45 відсотків. Це свідчить про масштабне скорочення поставок, але не означає повного припинення енергетичної залежності.
Тема газу розглядається на тлі інших економічних контактів між США та росією. Раніше Вашингтон послабив окремі обмеження щодо російських нафтопродуктів, що в Україні назвали несправедливим рішенням. Також обговорювалася можливість розмороження частини російських активів і передачі контролю над ними Сполученим Штатам, однак європейські уряди не підтримали такий підхід.
Президент Володимир Зеленський прогнозував, що після домовленостей щодо російського дизельного пального наступним предметом переговорів між США та Москвою може стати газ. Якщо ця тема справді буде включена до мирного плану, Україні доведеться оцінювати не лише потенційні доходи від транзиту, а й довгострокові безпекові наслідки. Повернення російського газу на європейський ринок може стати фінансовим стимулом для переговорів, але водночас створює ризик відновлення залежності, якої Київ і його партнери намагалися позбутися після початку повномасштабної війни.