Українська металургія закликає уряд переглянути підходи до розподілу логістичних пріоритетів і прирівняти металопродукцію до рослинної олії під час перевезень залізницею, проходження прикордонних переходів та обробки вантажів у портах. Відповідне звернення представники об’єднання «Укрметалургпром» направили прем’єр-міністру Сергію Корецькому.
Йдеться про урядову постанову, яка має визначити перелік вантажів, що отримають перевагу на ключових ділянках транспортної інфраструктури. Наразі серед пріоритетних категорій планують закріпити пальне та рослинну олію. У металургійній галузі вважають, що такий підхід не враховує внесок чорної металургії в економіку, валютні надходження та наповнення державного бюджету.
Металурги просять переглянути перелік пріоритетних вантажів
В «Укрметалургпромі» наголошують: пальне безумовно має залишатися серед пріоритетних вантажів, адже від його доступності залежить робота підприємств, транспорту, критичної інфраструктури та підготовка країни до опалювального сезону. Водночас представники галузі ставлять під сумнів відсутність у переліку металопродукції, яка формує значну частину українського експорту.
Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков зазначає, що рішення щодо пріоритетності вантажів має враховувати не лише їхнє соціальне значення, а й додану вартість, валютну виручку та податковий ефект для держави. За його словами, якщо рослинна олія визнається стратегічним експортним товаром, аналогічний статус має бути наданий продукції чорної металургії.
У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив близько 5,5% валового внутрішнього продукту України. Підприємства галузі сплатили приблизно 150 млрд грн податків і забезпечили близько 6 млрд доларів валютної виручки. Ці показники свідчать, що стабільна робота металургійних підприємств безпосередньо впливає на фінансову стійкість держави.
Водночас галузь працює в умовах високих воєнних ризиків, пошкодження інфраструктури, нестачі енергетичних ресурсів і значного подорожчання логістики. За оцінками представників «Укрметалургпрому», у 2026 році металургійний сектор завершив рік із чистим збитком близько 28 млрд грн. Погіршення фінансового стану підприємств пов’язують насамперед із російськими атаками та ускладненням експортних маршрутів.
Логістика стала критичним фактором для експорту сталі
Після фактичного блокування морських портів 13 липня основне навантаження на експорт металопродукції перемістилося на західні залізничні переходи та обмежені потужності Дунайських портів. Саме через ці маршрути українські виробники намагаються забезпечити постачання чавуну, сталі, заготовки, прокату та іншої продукції європейським споживачам.
Однак пропускна спроможність західних переходів не відповідає потребам експортерів. Вантажі змушені тривалий час очікувати на станціях, у чергах перед кордоном або в портах. Для металургійних підприємств це означає не тільки затримку поставок, а й ризик скорочення виробництва, накопичення готової продукції та втрати контрактів.
Одночасно з обмеженням маршрутів зросла собівартість перевезень. За даними галузевої асоціації, доставка чавуну та сировини для його виробництва залізницею подорожчала з 30 до 68 доларів на тонну готової продукції. Для підприємств, які працюють на зовнішніх ринках із жорсткою конкуренцією, таке збільшення витрат може зробити експорт економічно невигідним.
Українська сталь має важливу перевагу на європейському ринку — географічну близькість. Вітчизняні виробники здатні доставляти продукцію до європейських покупців за дні або тижні, тоді як постачання від азійських конкурентів може тривати місяцями. Проте ця перевага зникає, якщо металопродукція простоює на прикордонних станціях або очікує доступу до портових потужностей.
Кожен день затримки експорту означає для України втрату потенційної валютної виручки. Крім того, зволікання з перевезеннями створює ризики для всієї виробничої системи. Металургійні підприємства працюють безперервно, а зупинка доменних печей, прокатних ліній чи гірничо-збагачувальних комплексів потребує значних коштів і часу для відновлення.
Які пріоритети пропонують надати металопродукції
У зверненні до уряду металурги просять забезпечити пріоритет продукції чорної металургії під час погодження залізничних перевезень у напрямку портів і прикордонних станцій. Також ідеться про необхідність ураховувати металопродукцію під час визначення черговості постановки суден до причалів для завантаження експортних вантажів.
Представники галузі не вимагають повністю скасувати пріоритети для інших товарів. Їхня пропозиція полягає у формуванні збалансованого переліку, який враховуватиме стратегічне значення вантажів для оборони, енергетики, продовольчої безпеки та економіки. У такій системі металопродукція має отримати чітко визначене місце, оскільки її експорт підтримує роботу підприємств, зайнятість працівників і надходження до бюджету.
За дев’ять місяців 2026 року державний бюджет, за оцінками галузі, вже недоотримав близько 49,5 млрд грн податків. Якщо зупинка або скорочення роботи металургійних підприємств триватиме, до кінця року втрати можуть збільшитися до 70 млрд грн. За песимістичного сценарію цей показник може сягнути 100 млрд грн.
Такі розрахунки охоплюють не лише прямі податкові надходження від металургійних компаній. Скорочення виробництва впливає на суміжні сфери: видобуток руди, ремонтне виробництво, енергетику, залізничні перевезення, портові послуги, машинобудування та зайнятість у регіонах присутності підприємств.
За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили понад 200 млрд грн податків і зборів, що відповідає приблизно 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року внесок чотирьох провідних металургійних компаній становив 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. На думку галузевих представників, ці цифри мають бути враховані під час ухвалення рішень щодо транспортної та експортної політики.
Надання металопродукції пріоритету в логістиці може стати одним із заходів для збереження виробничих потужностей і підтримки валютного балансу України. В умовах війни доступ до залізниці, портів і прикордонної інфраструктури фактично перетворився на питання виживання експортоорієнтованих підприємств. Саме тому «Укрметалургпром» очікує від уряду рішення, яке дозволить скоротити простої, прискорити переміщення вантажів і зберегти металургійний сектор як одне з ключових джерел бюджетних та валютних надходжень.