Роксолана Мережко
На тлі масових протестів і сутичок у європейських містах уряд Бельгії розглядає можливість створення нового мобільного підрозділу для посилення безпеки під час заворушень. Ініціатива, яку попередньо називають «Жандармерія 2.0», має об’єднати військову підготовку, оперативність і досвід правоохоронних органів у реагуванні на масштабні порушення громадського порядку.
Ідею створення такого формування обговорюють Міністерство внутрішніх справ Бельгії та Міністерство оборони. Йдеться про підрозділ, який міг би швидко залучатися у ситуаціях, коли звичайних поліцейських ресурсів недостатньо для контролю над натовпом, захисту критичної інфраструктури та запобігання подальшій ескалації насильства.
Міністр оборони Тео Франкен підтвердив, що між відомствами тривають переговори. За його словами, Бельгії необхідний оперативний резерв із військовою підготовкою, здатний діяти в умовах масштабних заворушень і надзвичайного навантаження на поліцію.
«Коли насильство досягає таких крайніх масштабів, ми маємо бути здатні захистити громадян», – заявив Франкен, пояснюючи необхідність посилення безпекових можливостей держави.
Як може працювати «Жандармерія 2.0»
Згідно з попередньою пропозицією, Міністерство оборони займатиметься підготовкою офіцерів, яких надалі зможе залучати Міністерство внутрішніх справ. Такий підхід передбачає тіснішу координацію між військовими структурами та поліцією, але не обов’язково означає передачу правоохоронних функцій армії.
Новий підрозділ, імовірно, виконуватиме допоміжну роль. Його можуть використовувати для охорони важливих державних і транспортних об’єктів, патрулювання окремих районів, підтримки підрозділів поліції та реагування на кризові ситуації. Основною метою називають не втручання у мирні зібрання, а посилення спроможності держави тоді, коли протести переростають у масові заворушення, погроми або напади на людей і майно.
Водночас остаточна структура, чисельність і повноваження майбутньої бригади поки не визначені. Для запуску ініціативи необхідно узгодити порядок підпорядкування, правила застосування сили, механізми взаємодії з поліцією та правові межі участі військовослужбовців у забезпеченні внутрішньої безпеки.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, за словами Тео Франкена, поінформований про відповідні плани. Остаточне рішення має враховувати як безпекові потреби країни, так і суспільну дискусію щодо залучення військових до охорони громадського порядку.
Співпраця поліції та військових уже триває
Міністр внутрішніх справ Бернар Квінтін підтвердив, що представники двох відомств проводять консультації. Він наголосив: переговори спираються на вже наявний досвід співпраці між поліцією та Міністерством оборони.
Зокрема, військові раніше допомагали забезпечувати безпеку окремих об’єктів, а також брали участь у спільному патрулюванні із залізничною поліцією. Така взаємодія дає змогу розподіляти навантаження між службами та спрямовувати поліцейські сили безпосередньо на завдання, пов’язані з підтриманням правопорядку.
«Ми спільно розглядаємо, як можна посилити цю співпрацю та потенціал наших служб для забезпечення безпеки громадян», – зазначив глава бельгійського МВС.
У відомствах вважають, що додатковий резерв може бути особливо корисним під час одночасного проведення кількох масових заходів. Якщо в різних частинах країни відбуваються демонстрації, спортивні події або інші акції з великою кількістю людей, поліція може зіткнутися з нестачею особового складу. Мобільна бригада в такому разі могла б швидко переміщуватися до районів, де виникла найбільша загроза.
Причини посилення безпекових заходів у Бельгії
Дискусія про створення «Жандармерії 2.0» активізувалася після серії заворушень у європейських столицях. У Брюсселі під час нещодавніх демонстрацій групи протестувальників пошкоджували майно, підпалювали сміттєві баки й автомобілі. Для розгону натовпу правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети.
Нові сутички в бельгійській столиці відбулися після протистояння між поліцією та молоддю, яке сталося на тлі профспілкової демонстрації. Після цього в місті з’явилися заклики до нових зібрань, що підвищило ризик повторення масових безпорядків.
Ситуація в інших європейських містах також вплинула на оцінку загроз. У Парижі другу ніч поспіль тривали пограбування та мародерство на тлі протестів проти зростання цін і соціально-економічних проблем. Унаслідок масштабних акцій по всій країні було затримано понад дві тисячі людей.
Для бельгійської влади ці події стали додатковим сигналом про необхідність заздалегідь готуватися до кризових сценаріїв. Йдеться не лише про розгін агресивних груп, а й про захист лікарень, вокзалів, урядових будівель, енергетичних об’єктів і транспортних вузлів, які можуть стати цілями під час масових заворушень.
Водночас створення нового силового підрозділу може викликати дискусії серед правозахисників і громадськості. У центрі уваги буде питання пропорційності дій, контролю за використанням сили та гарантій права на мирні зібрання. Влада має чітко розмежувати мирний протест і насильницькі дії, щоб посилення безпеки не перетворилося на обмеження законних громадянських свобод.
Очікується, що подальші консультації визначать формат майбутньої структури, її чисельність і завдання. Якщо проєкт отримає політичну підтримку, бельгійська модель може стати прикладом поєднання ресурсів поліції та оборонного відомства для реагування на масштабні внутрішні кризи. Наразі ж «Жандармерія 2.0» залишається ініціативою на етапі обговорення, а остаточні рішення щодо її створення ще не ухвалені.