Всеволод Чабанець
Україна прагне істотно прискорити виконання вимог, необхідних для переходу до наступного етапу переговорів про вступ до Європейського Союзу. Уряд розраховує, що ключові проміжні критерії у сферах верховенства права, правосуддя та боротьби з корупцією можна буде виконати протягом кількох місяців. Після цього Київ планує домогтися позитивної оцінки Європейської комісії та розпочати практичну роботу із закриття переговорних глав.
Про такі плани заявив віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов. За його словами, Україна розглядає виконання проміжних бенчмарків як одне з головних завдань на найближчий період. Йдеться не лише про формальне ухвалення законів, а й про створення умов, за яких європейські інституції зможуть оцінити реальний прогрес реформ.
Що означає виконання проміжних критеріїв ЄС
У процесі вступу до Європейського Союзу держави-кандидатки мають пройти детальну оцінку готовності за низкою переговорних напрямів. Особливе значення мають глави, пов’язані з функціонуванням судової системи, дотриманням фундаментальних прав, боротьбою з організованою злочинністю, безпекою та антикорупційною політикою.
Для цих сфер ЄС визначає так звані проміжні бенчмарки. Вони є конкретними критеріями, яких країна-кандидатка повинна досягти до того, як переговори з відповідних напрямів зможуть перейти до завершальної стадії. Оцінювання виконання таких вимог відбувається в межах IBAR – звіту про оцінювання проміжних бенчмарків.
Найбільш важливими для України є переговорні глави №23 і №24. Перша стосується правосуддя та фундаментальних прав, а друга охоплює питання юстиції, свободи та безпеки. Саме за цими напрямами Європейський Союз очікує системних змін, які мають гарантувати незалежність судової системи, ефективність правоохоронних органів і дієвість антикорупційних механізмів.
Позитивна оцінка за IBAR відкриє Україні можливість перейти до закриття переговорних глав. Це стане важливим сигналом для європейських партнерів і продемонструє, що реформи в державі переходять від етапу підготовки до практичної реалізації. Водночас такий результат не означатиме автоматичного завершення переговорів або негайного вступу до ЄС. Проте він засвідчить виконання значної частини базових вимог і наблизить країну до наступних кроків.
Уряд хоче виконати завдання за кілька місяців
Всеволод Ченцов зазначив, що Київ прагне вкластися у максимально стислий термін. За його словами, не обов’язково очікувати завершення всіх необхідних процедур до кінця року, однак українська сторона орієнтується на те, щоб пройти цей етап упродовж кількох місяців. Такий підхід, за словами віцепрем’єра, підтримує і Європейська комісія.
Швидкість процесу значною мірою залежатиме від того, наскільки оперативно Україна та ЄС погодять детальний план подальших дій. Для цього створено спільну робочу групу, яка має підготувати спеціальну матрицю. У ній будуть визначені конкретні завдання, відповідальні органи, необхідні законодавчі зміни та орієнтовні строки виконання.
Такий формат співпраці має зробити процес реформ більш зрозумілим і контрольованим. Українська сторона зможе бачити послідовність кроків, а європейські партнери отримають можливість регулярно оцінювати прогрес. Крім того, узгоджена матриця допоможе уникнути різного трактування вимог і зосередити увагу на питаннях, які безпосередньо впливають на висновок щодо проміжних бенчмарків.
Окреме значення матиме ухвалення законів Верховною Радою. Саме парламентські рішення повинні забезпечити нормативну основу для реалізації частини реформ. Без відповідних законодавчих змін звітування за IBAR буде неможливим, оскільки Європейська комісія оцінює не лише політичні заяви, а й наявність чітких правових механізмів.
Роль парламенту та практична реалізація реформ
Уряд планує активніше залучати народних депутатів до переговорного процесу з Європейським Союзом. Ченцов повідомив, що участь парламенту можуть окремо закріпити в правилах роботи спільної робочої групи. Це має посилити координацію між урядом, Верховною Радою та європейськими інституціями під час підготовки і схвалення необхідних рішень.
Залучення депутатів є важливим і з огляду на те, що значна частина вимог ЄС потребує законодавчого оформлення. Парламент має розглядати комплекс нормативних актів, пов’язаних із судовою реформою, гарантіями незалежності правосуддя, функціонуванням антикорупційних органів, захистом прав людини та вдосконаленням кримінальної юстиції.
Водночас ухвалення законів саме по собі не гарантує позитивної оцінки. Європейська сторона також звертатиме увагу на те, як нові правила працюють на практиці. Тому Україні потрібно буде продемонструвати не лише прийняття необхідних актів, а й незалежність інституцій, прозорість процедур, результативність розслідувань та невідворотність відповідальності за корупційні правопорушення.
Українська влада розраховує, що узгодження спільної матриці найближчими днями дозволить перейти від загальних домовленостей до конкретної дорожньої карти. Після цього стане зрозуміліше, які саме рішення необхідно ухвалити першочергово та які кроки потребуватимуть додаткового часу.
Прагнення України прискорити виконання критеріїв ЄС відбувається на тлі активізації євроінтеграційних процесів у регіоні. Інші держави-кандидатки також намагаються перейти до оцінювання проміжних бенчмарків і домогтися відкриття наступних етапів переговорів. Для Києва це створює додаткову мотивацію демонструвати послідовність реформ і не втрачати темп у діалозі з Брюсселем.
Якщо Україна виконає необхідні вимоги та отримає позитивний висновок за IBAR, це стане одним із найпомітніших результатів її переговорного шляху до ЄС. Водночас успіх залежатиме від спільної роботи уряду і парламенту, готовності інституцій до змін, а також від того, наскільки швидко законодавчі рішення будуть перетворені на дієву практику. Саме поєднання політичної волі, якісного законодавства та реального застосування реформ визначатиме подальший рух України до членства в Європейському Союзі.