Всеволод Чабанець
Третій президент України Віктор Ющенко розкритикував ідею проведення переговорів у тристоронньому форматі за участю США, росії та Китаю, якщо вони стосуватимуться завершення війни. На його думку, сам факт запрошення володимира путіна до такого дипломатичного процесу може створити для російського лідера додаткові можливості для легітимізації на міжнародній арені.
Ющенко заявив, що його непокоїть не лише зміст потенційних домовленостей, а й сам підхід до формування переговорного майданчика. Участь глави кремля у зустрічі, де обговорюватиметься припинення війни, може бути сприйнята як визнання його особливого статусу та права визначати майбутнє європейської безпеки. Водночас росія залишається державою-агресором, а Україна — країною, яка захищає власну територію та право на незалежний розвиток.
Ющенко: переговорний формат може зіграти на користь кремля
За словами експрезидента, запрошення путіна до переговорів здатне змінити сприйняття російської війни у світі. Замість однозначної оцінки агресії як злочину проти суверенної держави може сформуватися враження, що йдеться про звичайний конфлікт між сторонами, які мають однакові права та можливості. Такий підхід, на переконання Ющенка, є небезпечним для України.
Тристоронній саміт за участю Сполучених Штатів, росії та Китаю також може продемонструвати, що долю України намагаються обговорювати без її безпосередньої участі. Для Києва принципово важливо, щоб будь-які рішення щодо завершення війни ухвалювалися з урахуванням позиції української держави, її громадян та військових. Мирні домовленості не можуть бути сталими, якщо країна, на території якої відбувається війна, залишається поза переговорним процесом.
Легітимізація путіна, про яку говорить Віктор Ющенко, може мати кілька рівнів. Ідеться не тільки про протокольний статус учасника міжнародної зустрічі. Важливим є також політичний сигнал, який отримають інші держави: російський президент знову виступатиме як повноправний партнер у вирішенні глобальних питань. Це може послабити міжнародну ізоляцію кремля та створити умови для поступового повернення росії до звичного дипломатичного порядку без належної відповідальності за наслідки війни.
Чому для України важлива суб’єктність у переговорах
Українська сторона неодноразово наголошувала, що майбутній мир має ґрунтуватися на повазі до суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права. Відмова від цих принципів може перетворити домовленості на тимчасову паузу, яка не усуне причин конфлікту. Якщо агресор отримає політичні вигоди без реального припинення насильства та гарантій безпеки для України, ризик повторення війни залишатиметься високим.
Саме тому критика Ющенка стосується не дипломатії як такої, а можливого зміщення акцентів. Переговори заради переговорів не гарантують миру. Вони можуть стати ефективними лише тоді, коли спрямовані на припинення агресії, повернення полонених і незаконно переміщених людей, відновлення справедливості та створення дієвих механізмів безпеки. Інакше переговорний формат ризикує перетворитися на інструмент тиску на Україну.
Окреме занепокоєння викликає можливість того, що інтереси великих держав домінуватимуть над інтересами країни, яка безпосередньо зазнала нападу. США та Китай мають значний міжнародний вплив, а росія намагатиметься використати такий майданчик для просування власного бачення завершення війни. За цих умов Україна повинна залишатися не об’єктом обговорення, а повноправним учасником усіх процесів.
Які наслідки може мати саміт для міжнародної політики
Якщо зустріч представників США, росії та Китаю відбудеться без чітких запобіжників, вона може створити небезпечний прецедент. Великі держави отримають сигнал, що питання безпеки менших країн можна вирішувати у вузькому колі, керуючись геополітичними інтересами. Такий сценарій суперечить принципу, за яким кожна держава має право самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс та обирати систему безпеки.
Для росії участь у саміті стала б можливістю заявити про дипломатичний успіх. Кремль міг би використати сам факт зустрічі для внутрішньої пропаганди, демонструючи російському суспільству, що путін нібито зберігає статус одного з ключових світових лідерів. Крім того, Москва отримала б нагоду нав’язати власні формулювання щодо причин війни та перекласти відповідальність за її наслідки на Україну та західні держави.
Водночас міжнародна спільнота має враховувати, що справжній мир не може будуватися на замовчуванні злочинів, примусовій відмові від територій або політичному визнанні захоплень. Будь-яке рішення, яке ігнорує права України, матиме довгострокові наслідки для всієї системи міжнародної безпеки. Воно може заохотити інші авторитарні режими перевіряти, наскільки далеко вони здатні зайти у застосуванні сили.
Позиція Віктора Ющенка зводиться до того, що дипломатичні ініціативи не повинні легітимізувати російську агресію чи створювати ілюзію рівності між нападником і жертвою. Обговорення завершення війни має відбуватися за участю України та на основі зрозумілих принципів. Лише за таких умов міжнародні переговори можуть наблизити справедливий і тривалий мир, а не стати черговим етапом політичної кампанії кремля.