Роксолана Мережко
У неділю, 18 жовтня, у Мілані другий день протестів завершився масовими затриманнями, вуличними сутичками та пограбуваннями магазинів. Італійська поліція повідомила про доставлення до відділків 271 молодої людини. Частина протестувальників брала участь у зіткненнях із правоохоронцями, кидала предмети у вітрини та пошкоджувала міську інфраструктуру.
За даними італійських правоохоронців, із загальної кількості затриманих 32 людини були заарештовані. Серед них 23 неповнолітні та 13 іноземців. Поліція продовжує встановлювати обставини подій, а також з’ясовує роль кожного учасника у заворушеннях, мародерстві та пошкодженні майна.
Протести в Мілані, які спочатку мали характер масової антиурядової демонстрації, упродовж дня переросли у вуличні зіткнення. У центральних районах міста зібралися великі групи молоді. Ситуація загострилася після того, як окремі учасники почали кидати в бік поліцейських і магазинів стільці, столи, частини огорож та інші предмети.
Мародерство та пошкодження магазинів у центрі Мілана
Найбільших збитків зафіксували в центральній частині Мілана. Під час заворушень були пошкоджені вітрини магазинів Footlocker і Champions. Окремі групи протестувальників також пограбували супермаркет Carrefour. Повідомляється і про пограбування магазинів Under Armour та Levis.
Напади відбувалися не лише на великі торговельні мережі. Пошкоджень зазнали заклади, розташовані на одній із головних міських магістралей — Корсо Гарібальді. Вулиця на певний час стала одним із головних осередків протистояння, через що рух транспорту та роботу підприємців було істотно ускладнено.
Через загрозу подальших заворушень силовики посилили охорону визначних місць Мілана. Центральну галерею Вітторіо Еммануеле II оточили броньованою технікою. Головний міський собор Дуомо закрили для відвідування туристами. Таке рішення ухвалили з міркувань безпеки, оскільки поблизу туристичних об’єктів перебували великі групи людей.
Міські служби після завершення протестів почали оцінювати масштаби пошкоджень. Торговельні заклади та ресторани були змушені тимчасово припинити роботу, а частина власників закрила приміщення ще до початку найгостріших сутичок. У центральних районах посилили присутність поліції та обмежили доступ до окремих вулиць.
Політична реакція на протести в Італії
Масові затримання у Мілані спричинили реакцію на найвищому державному рівні. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні скликала нараду з питань громадського порядку на понеділок, 19 жовтня. Під час зустрічі мають обговорити перебіг протестів, дії правоохоронців, захист міської інфраструктури та подальші заходи для запобігання новим заворушенням.
Уряд Італії опинився перед необхідністю одночасно забезпечити громадський порядок і не допустити подальшого поширення насильства в інших містах. Особливу увагу влада приділяє участі неповнолітніх у масових сутичках. Серед заарештованих у Мілані їх виявилося 23, що може стати окремим предметом розслідувань соціальних служб і правоохоронних органів.
Представники поліції наголошують, що затримання проводили після аналізу відеозаписів, показань очевидців та інших матеріалів. Правоохоронці мають встановити, хто безпосередньо здійснював напади на магазини, хто пошкоджував майно, а хто міг бути причетним до організації масових заворушень.
Водночас ситуація в Мілані стала частиною ширшої хвилі антиурядових протестів, яка 17 жовтня охопила великі міста на півночі Італії. Демонстрації відбувалися за прикладом масштабніших акцій у Франції. Там попередньо оголошена соціальна мобілізація також переросла у сутички з поліцією, випадки насильства та мародерство.
Протести у Франції та поширення заворушень
У Франції наслідки протестів виявилися особливо серйозними. У місті Лімож демонстранти підпалили будівлю мерії, через що вона згоріла. Масові акції в різних регіонах супроводжувалися пошкодженням державних установ, нападів на магазини та протистоянням із силовиками.
Кількість затриманих по Франції після масштабних протестів перевищила дві тисячі людей. Для місцевої влади це стало сигналом про значний рівень напруження в суспільстві. У низці міст були посилені поліцейські патрулі, а біля адміністративних будівель і транспортних вузлів встановили додаткові кордони безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон звернувся до громадян після загострення ситуації. Він звинуватив ультралівих активістів у підтримці насильства під час протестів. За його словами, політичні вимоги не можуть бути виправданням для нападів на правоохоронців, підпалів, пограбувань і руйнування громадського майна.
Події у Франції стали одним із факторів, що вплинули на перебіг демонстрацій в Італії. Учасники акцій наслідували тактику масових зібрань, які швидко переміщуються центральними вулицями та можуть перетворюватися на стихійні заворушення. Для правоохоронців це створює додаткові труднощі, адже великі групи людей швидко розпорошуються, а окремі учасники приховують обличчя та діють невеликими групами.
Другий день протестів у Мілані продемонстрував, наскільки швидко політична демонстрація може перерости у масштабну кризу громадського порядку. Понад 270 затриманих, десятки заарештованих, пошкоджені магазини та обмеження доступу до головних туристичних об’єктів свідчать про серйозність ситуації.
Найближчими днями італійська влада має визначити подальшу стратегію реагування. Серед можливих заходів — посилення охорони центральних районів, додатковий контроль за проведенням масових акцій і ретельне розслідування нападів на торговельні заклади. Від результатів цих дій залежатиме, чи вдасться стабілізувати ситуацію в Мілані та не допустити нової хвилі заворушень в інших містах Італії.