Пономарьова Мар'яна
Опитування громадської думки показало, що більшість українців не готова погоджуватися на завершення війни будь-якою ціною. Наразі 62% громадян готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Цей показник свідчить про збереження високого рівня стійкості українського суспільства та небажання ухвалювати рішення під тиском військової агресії.
Питання можливих територіальних поступок залишається одним із найскладніших для українців. Особливо гостро обговорюється сценарій, за якого росія могла б отримати весь Донбас в обмін на певні гарантії безпеки для України. Водночас готовність громадян продовжувати опір стільки, скільки буде потрібно, демонструє: сам факт обіцянок безпеки не сприймається як автоматична заміна звільненню окупованих територій.
Що означає готовність українців продовжувати боротьбу
Показник у 62% є важливим сигналом для розуміння настроїв у суспільстві. Він означає, що для значної частини громадян тривалість війни не є єдиним критерієм під час оцінювання можливого миру. Люди беруть до уваги умови, за яких бойові дії можуть припинитися, рівень довіри до домовленостей, здатність України захистити себе в майбутньому та ризик повторного нападу з боку росії.
Для багатьох українців гарантії безпеки мають бути не декларативними, а реальними та дієвими. Йдеться про конкретні механізми підтримки, військову допомогу, посилення обороноздатності, міжнародну присутність і здатність партнерів швидко реагувати на нову агресію. Без таких складових обіцянки можуть сприйматися лише як політичні заяви, які не усувають загрозу.
Тривалість війни також не означає автоматичної готовності суспільства до необмеженого конфлікту. Українці стикаються з втратами, руйнуваннями, вимушеним переміщенням, економічними труднощами та постійним психологічним напруженням. Однак результати опитування свідчать, що ці труднощі поки не сформували переважної підтримки умов, які можуть поставити під загрозу безпеку держави або створити передумови для нового наступу.
Чи можуть гарантії безпеки змінити позицію суспільства
Питання про можливу передачу росії всього Донбасу не можна розглядати окремо від змісту запропонованих гарантій. Для українського суспільства принципове значення матиме те, хто саме їх надає, якою буде юридична сила домовленостей, які ресурси передбачені для оборони та що відбудеться у разі порушення угоди.
Якщо гарантії не міститимуть зрозумілого механізму стримування агресора, вони навряд чи зможуть переконати більшість громадян погодитися на масштабні територіальні поступки. Українці вже мають досвід домовленостей, які не змогли запобігти повномасштабному вторгненню. Саме тому будь-які нові пропозиції оцінюватимуться не за формулюваннями, а за практичною здатністю захистити країну.
Водночас громадська думка не є незмінною. На неї можуть впливати ситуація на фронті, рівень міжнародної підтримки, економічний стан, масштаби руйнувань і перспективи відновлення. Проте нинішній результат опитування показує, що суспільство не демонструє готовності погодитися на мир, який сприйматиметься як капітуляція або пауза перед новою війною.
Територіальні поступки залишаються чутливим питанням
Донбас для України має не лише стратегічне, а й людське значення. На цих територіях жили мільйони громадян, там залишаються українські міста та села, культурна спадщина, родинні зв’язки й особисті історії. Тому пропозиція віддати росії весь регіон означає для багатьох не абстрактну зміну лінії на карті, а відмову від частини власної держави та людей, які опинилися під окупацією.
Крім того, передача територій агресору може створити небезпечний прецедент. Росія може сприйняти поступки як підтвердження ефективності військового тиску та використати паузу для накопичення ресурсів. Саме тому українці пов’язують завершення війни не лише з припиненням обстрілів, а й із гарантією, що агресія не повториться через кілька років.
Дані про те, що 62% громадян готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, не дають підстав стверджувати, що всі вони автоматично відкидають будь-які переговори. Однак цей показник чітко вказує на високий запит на справедливі та безпечні умови завершення війни. Переговори можуть розглядатися як інструмент пошуку рішення, але не як згода на односторонню відмову від територій без надійного захисту.
Таким чином, українське суспільство залишається стійким і не демонструє готовності обміняти весь Донбас на самі лише обіцянки. Для зміни такого підходу потенційні гарантії безпеки мають бути переконливими, довгостроковими та підкріпленими конкретними діями. Поки ж більшість українців вважає, що країна повинна продовжувати боротьбу стільки, скільки буде потрібно для досягнення прийнятного й безпечного миру.