Всеволод Чабанець
Чехія не підтримала пропозицію Фінляндії щодо запровадження спільної для всього Європейського Союзу політики, яка передбачала б припинення видачі туристичних віз громадянам росії. Прага пояснила свою позицію тим, що вже має жорсткі національні обмеження для російських заявників, а підтримка фінської ініціативи серед країн ЄС виявилася недостатньою.
Ініціатива Фінляндії виникла на тлі тривалої дискусії про посилення санкцій проти росії та обмеження можливостей для поїздок її громадян до європейських країн. Фінська сторона вважає, що візова політика має бути частиною ширшої відповіді Європи на російську агресію, гібридні операції та загрози безпеці.
Фінляндія закликала ЄС обмежити туристичні поїздки росіян
Минулого тижня міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен направила до Міністерства закордонних справ Чехії лист із проханням підтримати нову пропозицію. Її мета полягає в тому, щоб суттєво обмежити в’їзд громадян росії до країн Європейського Союзу для поїздок, які не мають нагального характеру.
Передусім ідеться про туристичні візи. Фінляндія пропонує не видавати росіянам дозволи на поїздки, які не пов’язані з невідкладними обставинами, гуманітарними причинами, навчанням, роботою або іншими обґрунтованими підставами. Такий підхід мав би діяти не лише на рівні окремих держав, а стати спільним рішенням для всього Євросоюзу.
У своєму зверненні Еліна Валтонен наголосила, що російські удари продовжують завдавати шкоди школам, лікарням і житловим будинкам. Окремо фінська міністерка звернула увагу на диверсії та інші гібридні операції, які, за її словами, становлять загрозу для європейських держав.
Фінська сторона вважає, що кремль оцінює рішучість Європи за конкретними діями. Якщо окремі країни демонструють вагання, росія може сприймати це як можливість для подальшого тиску. Саме тому Гельсінкі закликає підвищити ціну агресивної політики Москви, зокрема за допомогою спільних візових обмежень.
Звернення було адресоване не лише Чехії. Фінляндія також намагалася заручитися підтримкою інших держав Європейського Союзу, оскільки для реалізації загальноєвропейського рішення необхідна широка політична згода країн-членів.
Чому Прага відмовилася підтримати ініціативу
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка не підтримав фінську пропозицію, хоча внутрішня кореспонденція чеського зовнішньополітичного відомства свідчила про прихильність до неї з боку низки профільних експертів. Серед посадовців, які розглядали ініціативу позитивно, називали головного директора юридичного відділу Їржі Шлайса, керівника канцелярії головного директора європейського відділу Ченека Гайного та директора відділу країн Західної Європи Яна Бубена.
Спочатку речник чеського МЗС Адам Чорго не дав прямої відповіді на запитання, чи приєдналася Чехія до фінського заклику. Він заявив, що країна вже тривалий час застосовує суттєві обмеження щодо видачі віз громадянам росії.
За словами речника, чеська практика загалом відповідає меті фінської ініціативи. Водночас Прага не стала формально підтримувати заклик щодо ухвалення єдиного рішення на рівні всього Європейського Союзу.
Петр Мацінка пояснив позицію Чехії тим, що до визначеного терміну не було достатньої кількості держав, готових приєднатися до пропозиції Фінляндії. На його думку, за таких умов спроба домогтися загальноєвропейського рішення не матиме практичного результату.
«Ми вже застосовуємо це, і, зважаючи на дуже велику кількість країн ЄС, які не приєдналися до фінської ініціативи, стає зрозуміло, що жодного загальноєвропейського рішення не буде. Тому ми залишаємося при національному регулюванні», — заявив чеський міністр.
Він також зазначив, що більшість держав Євросоюзу не готова підтримати повне припинення видачі туристичних віз росіянам. За словами Мацінки, політична реальність полягає в тому, що країни мають різні підходи до візової політики, а досягти спільної позиції наразі не вдалося.
Додатковим аргументом Праги став попередній досвід. Приблизно чверть року тому Естонія вже виступала з подібною ініціативою, яку підтримала більша кількість держав, зокрема й Чехія. Петр Мацінка розповів, що тоді підписав відповідний лист разом із міністром внутрішніх справ Чехії Метнаром. Однак і та спроба не завершилася ухваленням загальноєвропейського рішення.
Позиції Естонії та Литви
Попри відмову Чехії приєднатися до фінського заклику, ініціатива отримала підтримку з боку окремих країн Балтії. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що його держава підтримує призупинення видачі туристичних віз громадянам росії на території всього Європейського Союзу.
Естонія послідовно виступає за посилення обмежень для громадян росії, вважаючи, що туристичні поїздки до Європи не можуть розглядатися окремо від загального безпекового контексту. Таллінн наголошує, що санкційна політика має бути узгодженою, оскільки відмінності між національними правилами дозволяють обходити обмеження через територію інших держав.
Президент Литви Гітанас Науседа також заявив, що його країна й надалі наполягатиме на забороні видачі туристичних віз громадянам росії. Вільнюс розглядає таке рішення як один із можливих інструментів тиску на російську владу та спосіб посилити спільну політику Євросоюзу.
Водночас остаточна позиція ЄС щодо повного припинення туристичного сполучення з росією залишається невизначеною. Частина держав підтримує жорсткі обмеження, тоді як інші країни вважають, що питання має регулюватися на національному рівні. Деякі уряди також виступають за збереження винятків для гуманітарних випадків, родинних обставин, навчання та роботи.
Таким чином, Чехія не підтримала спробу Фінляндії домогтися єдиного рішення ЄС щодо російських туристичних віз. Прага залишилася на позиції національного регулювання, посилаючись на власні чинні обмеження та відсутність достатньої підтримки серед країн-членів. Водночас Естонія та Литва продовжують виступати за спільну заборону, що свідчить про збереження серйозних розбіжностей у Європейському Союзі щодо подальшої візової політики стосовно громадян росії.