Пономарьова Мар'яна
Заяви міністра оборони США Піта Гегсета про внесок союзників у війну в Афганістані спричинили різку реакцію у Великій Британії та Польщі. Представники обох держав наголосили, що слова американського посадовця применшують участь військовослужбовців країн НАТО, які виконували бойові завдання, зазнавали втрат і діяли в межах спільної місії Альянсу.
Суперечка виникла на тлі нових дискусій про розподіл відповідальності між США та європейськими союзниками. Афганська кампанія тривала багато років і стала одним із найскладніших випробувань для НАТО. Для багатьох держав участь у ній означала не лише політичну підтримку Вашингтона, а й реальну присутність військ у небезпечних провінціях країни.
Що заявив Піт Гегсет
Під час виступу перед аудиторією в університеті штату Теннессі Піт Гегсет заявив, що лише кілька союзників Сполучених Штатів фактично брали участь у бойових операціях в Афганістані. За його словами, хоча в штабі Міжнародних сил сприяння безпеці в Кабулі були представлені десятки країн, реальний внесок більшості з них нібито був обмеженим.
Гегсет, який сам служив в Афганістані, розповів, що бачив у штабі прапори приблизно 50 держав. Водночас він стверджував, що до виконання бойових завдань залучалися переважно п’ять країн, а наприкінці операції безпосередньо воювали лише одна або дві з них. Для опису цієї ситуації він навів поширений серед американських військових жарт про нашивку ISAF, який фактично зводив внесок союзників до спостереження за діями американців.
Такі слова викликали обурення в країнах, які втратили своїх військових під час афганської місії. У Лондоні та Варшаві наголосили, що оцінювати участь союзників винятково за кількістю масштабних бойових операцій некоректно. Військові виконували різні завдання: охороняли бази й транспортні маршрути, тренували афганські сили безпеки, проводили патрулювання, розміновували території та забезпечували стабільність у регіонах.
Реакція Великої Британії та Польщі
Речник прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема заявив, що тисячі британських сімей і родин військовослужбовців інших держав НАТО понесли величезні жертви під час афганської війни. Він підкреслив, що британські війська відіграли значну роль у кампанії та діяли заради захисту спільних цінностей і колективної безпеки.
Окремо речник нагадав, що понад 450 британських військовослужбовців не повернулися додому. За його словами, їхня загибель, як і втрати інших контингентів НАТО, була пов’язана з виконанням спільного рішення Альянсу після терористичних атак у США. У британському уряді заявили, що країна пишається своїми збройними силами, а службу та жертви військових не можна применшувати.
«Неправильно применшувати роль британських військових та інших сил НАТО», — наголосив представник уряду, відповідаючи на запитання щодо висловлювань американського міністра оборони.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відреагував на слова Гегсета у соціальній мережі. Він заявив, що американський посадовець мав би повторити свої твердження перед родинами 44 польських військовослужбовців, які загинули під час захисту провінції Газні.
Польський контингент у цьому регіоні виконував складні завдання в умовах постійної загрози нападів. Військові брали участь в охороні важливих об’єктів, патрулюванні, супроводі конвоїв і протидії бойовикам. Для Польщі пам’ять про загиблих солдатів є важливою частиною національної дискусії про участь країни в міжнародних операціях.
Чому тема Афганістану знову стала причиною суперечки
Після терактів 11 вересня 2001 року НАТО вперше у своїй історії застосувало статтю 5 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що напад на одного союзника розглядається як напад на весь Альянс. Саме на цій основі держави НАТО долучилися до операції в Афганістані під керівництвом США.
На той час усі 28 членів Альянсу брали участь у місії в різних формах. Не кожна країна мала однакову чисельність військ або отримувала дозвіл на проведення наступальних операцій, однак це не означало повної відсутності внеску. Розподіл завдань залежав від політичних рішень урядів, національних обмежень, географії розгортання та характеру місії конкретного підрозділу.
Саме тому оцінки, які зводять внесок союзників лише до участі у найінтенсивніших боях, стали особливо болючими для європейських держав. Британські, польські, данські, канадські, французькі та інші підрозділи несли втрати, проводили операції й тривалий час залишалися в районах, де загроза з боку талібів була постійною.
Це вже не перший випадок, коли американські політики критикують союзників за нібито недостатню участь в афганській кампанії. Раніше подібні заяви звучали і від президента США Дональда Трампа. Він стверджував, що військовослужбовці союзних держав перебували далі від передової та залишали основний тягар бойових дій американським силам.
Тоді такі слова також викликали негативну реакцію в європейських столицях. У Великій Британії закликали американського президента вибачитися перед ветеранами та родинами загиблих. Після хвилі критики Трамп змінив тон і публічно відзначив хоробрість британських військових в Афганістані.
Окремий резонанс спричинила історія з данським посольством, де американські дипломати прибрали прапори з іменами 44 данських солдатів, загиблих під час афганської операції. Цей епізод сприйняли як ще один приклад недостатньої чутливості до пам’яті військових, які загинули в межах спільної місії.
Нова суперечка навколо заяв Гегсета демонструє, наскільки складними залишаються відносини між Вашингтоном і європейськими членами НАТО. Дискусія про те, хто і наскільки активно воював в Афганістані, має не лише історичний, а й політичний вимір. Вона безпосередньо стосується довіри між союзниками, готовності країн підтримувати спільні операції та ставлення до військових жертв.
Для Британії та Польщі принципово важливо, щоб внесок їхніх військовослужбовців оцінювали не за політичними формулюваннями, а з урахуванням реальних завдань і ризиків, які вони брали на себе. У Лондоні та Варшаві наголошують: пам’ять про загиблих солдатів не може бути предметом спрощених заяв або суперечок між союзниками.