Зоряна Білокрай
Фінляндія готує масштабну програму оборонних закупівель, у межах якої планує придбати близько одного мільйона протипіхотних мін. Орієнтовна вартість замовлення може становити приблизно 100 мільйонів євро. Йдеться про боєприпаси вітчизняного виробництва, а їхнє постачання має відбуватися поетапно протягом кількох років.
Рішення Гельсінкі свідчить про глибокий перегляд підходів до національної безпеки на тлі зміни військово-політичної ситуації в Європі. Особливу увагу Фінляндія приділяє захисту сухопутного кордону та здатності швидко посилювати оборону в разі виникнення масштабної загрози.
Які міни планує закупити Фінляндія
Програма Сил оборони Фінляндії передбачає закупівлю двох основних типів протипіхотних мін. До першої категорії належать трубчасті міни, які можуть оснащуватися розтяжками. Другий тип становлять наземні міни, обладнані датчиками тиску. Конкретні технічні характеристики майбутніх виробів, а також перелік компаній, які зможуть взяти участь у виробництві, поки не розголошуються.
За планом фінських військових, перші поставки можуть розпочатися вже після завершення тендерних процедур. Повний обсяг замовлення очікують передати збройним силам у 2030-х роках. Такий графік пояснюється не лише масштабом закупівлі, а й необхідністю створити або розширити національні виробничі лінії.
Полковник Ріку Мікконен, інженер-інспектор штабу Сухопутних військ Фінляндії, заявив, що держава невдовзі перейде до етапу оголошення тендерів. Водночас представник військового відомства наголосив: на цей момент жодних контрактів ще не підписано. Отже, остаточні обсяги, ціна та терміни постачання можуть змінитися за результатами конкурсних процедур.
Запланована кількість боєприпасів приблизно відповідає запасам протипіхотних мін, які Фінляндія мала до приєднання до Оттавської конвенції. Угода забороняє застосування, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін, а також передбачає знищення наявних запасів. Гельсінкі приєднався до документа у 2012 році, однак згодом переглянув свою позицію через погіршення безпекової ситуації.
У січні 2026 року Фінляндія офіційно вийшла з Оттавської конвенції. Уряд країни пояснив цей крок наслідками повномасштабного вторгнення росії в Україну та необхідністю адаптувати оборонне планування до нових умов. Фінська влада вважає, що протипіхотні міни можуть відігравати роль у стримуванні потенційного наступу та прикритті важливих напрямків.
Національне виробництво та можливий експорт
Окремим завданням програми є створення у Фінляндії промислових можливостей для швидкого нарощування випуску боєприпасів під час кризи. Йдеться не тільки про складання готових мін, а й про виробництво ключових компонентів. Серед них можуть бути детонатори, вибухові наповнювачі та інші елементи, необхідні для комплектації боєприпасів.
До виконання замовлення потенційно можуть залучити кілька фінських підприємств. Така модель дала б змогу розподілити виробничі завдання між різними компаніями, зменшити залежність від одного постачальника та забезпечити стабільні поставки у випадку тривалої надзвичайної ситуації. Водночас розгортання нових потужностей вимагатиме значних інвестицій, сертифікації продукції та гарантій довгострокового державного замовлення.
Повернення Фінляндії до виробництва протипіхотних мін відбувається на тлі аналогічних дискусій в інших державах східного флангу НАТО. У країнах Балтії та Польщі також оцінюють, наскільки чинні міжнародні обмеження відповідають актуальним оборонним потребам. За словами фінських представників, Польща, Латвія та Литва можуть стати потенційними замовниками продукції, якщо національне виробництво буде успішно розгорнуте.
Однак наразі Фінляндія не отримувала офіційних запитів на постачання мін з-за кордону. Так само немає підтверджених експортних контрактів. У майбутньому перспективи експорту залежатимуть від законодавства, міжнародних домовленостей і політичних рішень кожної держави.
Важливим питанням залишається фінансування проєкту. У Фінляндії обговорюють, чи можуть європейські інструменти підтримати інвестиції у виробничу інфраструктуру, пов’язану з оборонною промисловістю. Водночас Сили оборони країни заявили, що наразі не планують надавати прямі субсидії для запуску або розширення виробництва.
Рішення на тлі перегляду оборонної політики Європи
Фінська ініціатива є частиною ширшого процесу переоцінки оборонних пріоритетів у Європі. Після початку повномасштабної війни росії проти України держави регіону активніше формують запаси озброєнь, розширюють власні оборонні виробництва та шукають способи швидкого посилення сухопутних військ.
Перший розгляд відповідного законопроєкту у Фінляндії заплановано на 23 вересня. Комісія з питань державної оборони вже направила документ на пленарне засідання та рекомендувала завершити його перше читання. Подальше проходження законопроєкту визначатиме правові умови для реалізації програми закупівель і розвитку промислової бази.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що вихід його країни з Оттавської конвенції створює можливість встановлення протипіхотних мін уздовж східного кордону у разі безпосередньої загрози. Наприкінці грудня 2025 року аналогічні рішення набули чинності в Латвії та Литві.
Таким чином, Фінляндія прагне не лише відновити запаси протипіхотних мін, а й побудувати власну систему їх виробництва. Для країни це питання пов’язане із захистом території, мобілізаційною готовністю та здатністю оборонної промисловості працювати в умовах затяжної кризи. Водночас остаточні параметри закупівлі стануть зрозумілими після оголошення тендерів і визначення майбутніх виробників.