Сергій Пономарьов
Президент України Володимир Зеленський закликав Європейський Союз не відкладати рішення щодо заморожених російських активів. Йдеться про необхідність забезпечити захист усієї суми заблокованих коштів росії та напрацювати дієвий механізм їх використання для підтримки України. Глава держави наголосив: зволікання у цьому питанні може створити ризик, за якого росія отримає доступ до ресурсів і використає їх для фінансування війни.
Після початку повномасштабної агресії проти України країни ЄС та інші міжнародні партнери застосували масштабні санкції проти росії. Серед обмежень було замороження державних резервів, активів фінансових установ, підприємств і громадян, пов’язаних із російською владою. Такі кошти залишаються заблокованими, але питання їхнього остаточного статусу та можливого спрямування на допомогу Україні досі потребує узгодженого політичного й правового рішення.
Чому заморожені активи росії важливі для України
Заморожені російські активи можуть стати одним із ключових джерел фінансування відновлення України. Через повномасштабну війну держава зазнала значних збитків: зруйновано житлові будинки, енергетичні об’єкти, промислові підприємства, транспортну інфраструктуру та соціальні установи. Водночас бюджетні ресурси України мають бути спрямовані не лише на відбудову, а й на оборону, виплату соціальних гарантій та підтримку економіки.
На думку української сторони, агресор має нести фінансову відповідальність за наслідки власних дій. Саме тому використання російських коштів для компенсації завданої шкоди розглядається як справедливий і логічний крок. Це дозволило б зменшити навантаження на український бюджет, посилити стійкість держави та прискорити відновлення регіонів, які найбільше постраждали від бойових дій.
Окреме значення має не лише потенційне використання самих активів, а й доходів, які вони можуть приносити під час перебування під санкційними обмеженнями. Однак навіть такий підхід потребує чітких правил, прозорого контролю та спільної позиції європейських держав. Україна наполягає, що рішення має бути достатньо масштабним, щоб відповідати рівню викликів, які постали перед країною.
Заклик Зеленського до захисту коштів
Володимир Зеленський підкреслив, що Європа повинна гарантувати захист усієї суми заморожених російських активів. Така вимога пов’язана з необхідністю не допустити їх повернення під контроль росії або використання російською стороною в майбутньому. Якщо Москва зможе отримати доступ до цих коштів, вони можуть бути спрямовані на закупівлю озброєння, підтримку військової промисловості та продовження агресії проти України.
Захист заморожених активів є не лише фінансовим, а й безпековим питанням. Російські ресурси можуть впливати на здатність кремля вести тривалу війну. Тому збереження обмежень і пошук законного способу використання активів мають розглядатися як частина ширшої стратегії стримування агресора.
Для Європейського Союзу це також питання політичної послідовності. Санкції запроваджувалися як відповідь на порушення міжнародного права та загрозу європейській безпеці. Якщо заблоковані кошти залишатимуться без чіткої перспективи подальшого використання, це може послабити ефект санкційної політики. Натомість узгоджений механізм допоміг би продемонструвати, що агресія має не лише дипломатичні та політичні, а й конкретні фінансові наслідки.
Україна очікує від європейських партнерів не окремих заяв, а практичних кроків. Ідеться про законодавче врегулювання, координацію між урядами, фінансовими установами та міжнародними організаціями, а також про створення механізмів контролю за майбутнім використанням коштів. Прозорість у цьому процесі має бути обов’язковою умовою, адже йдеться про значні ресурси та довгострокові програми підтримки.
Які рішення може ухвалити Євросоюз
Одним із можливих напрямів є використання прибутків, отриманих від зберігання заморожених активів. Такий варіант може бути простішим із правового погляду, однак його фінансовий ефект залежатиме від обсягу активів, умов їхнього розміщення та рішень європейських інституцій. Іншим, складнішим підходом є спрямування самих активів на відновлення України або використання їх як гарантійного ресурсу для залучення фінансування.
Кожен із варіантів потребує оцінки юридичних ризиків. Європейські держави мають врахувати норми національного та міжнародного права, принципи захисту власності, особливості державного імунітету та можливі судові спори. Водночас правові дискусії не повинні перетворюватися на виправдання бездіяльності. Україні потрібен зрозумілий графік ухвалення рішень і гарантії, що заморожені російські ресурси не будуть втрачені або розблоковані без належних умов.
Важливо також розділяти державні активи росії та кошти приватних осіб, які потрапили під санкції. Для кожної категорії можуть діяти різні юридичні процедури. Встановлення зв’язку між конкретними активами та фінансуванням агресії має відбуватися на основі доказів і чітких правових механізмів. Такий підхід допоможе уникнути зловживань і водночас забезпечить відповідальність тих, хто сприяв війні або отримував вигоду від політики кремля.
Рішення щодо російських активів матиме значення далеко за межами нинішньої війни. Воно визначить, наскільки ефективно міжнародна спільнота здатна реагувати на масштабні порушення міжнародного права. Якщо агресор збереже доступ до своїх фінансових ресурсів, це може стати небезпечним сигналом для інших держав. Якщо ж активи будуть використані для підтримки України та її відновлення, це посилить принцип відповідальності й покаже, що економічні наслідки агресії є невідворотними.
Заклик Володимира Зеленського до ЄС зводиться до необхідності діяти рішуче, спільно та без затягування. Європа має не лише зберегти заморожені російські кошти, а й створити механізм, який дозволить спрямувати їх на потреби України в законний, контрольований і прозорий спосіб. Для Києва це питання фінансової підтримки, відновлення зруйнованої інфраструктури та справедливості. Для Євросоюзу — випробування його здатності захищати власні цінності й забезпечувати довгострокову безпеку континенту.