Всеволод Чабанець
В Україні готують оновлення правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Причиною перегляду стало значне збільшення кількості випадків, коли підприємства використовують механізм бронювання не лише для забезпечення критично важливих процесів, а й для розширення штату без чіткого зв’язку з потребами держави. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що остаточні рішення ще не ухвалені, тому говорити про радикальні зміни наразі передчасно.
За його словами, відповідну постанову Кабінету Міністрів нині доопрацьовують. Після завершення роботи над документом уряд планує офіційно повідомити про нові підходи до бронювання, можливі квоти та критерії для підприємств. Таким чином, усі заяви про вже затверджене скорочення відсотка заброньованих працівників поки не мають остаточного підтвердження.
Чому вирішили переглянути 100% бронювання
Основна дискусія стосується підприємств, які мають можливість бронювати весь штат військовозобов’язаних працівників. Саме така модель, на думку урядовців, створює простір для маніпуляцій. Формально компанія може заявити про критичність своєї діяльності, а після отримання права на стовідсоткове бронювання суттєво збільшити кількість працівників, яких подають для відстрочки.
Сергій Корецький пояснив, що за таких умов неможливо завжди чітко визначити, чи справді кожна заброньована людина виконує завдання, необхідні для обороноздатності або життєзабезпечення країни. Працівник може бути залучений до ремонту енергетичної інфраструктури, виробництва оборонної продукції чи підтримки важливих комунальних систем. Водночас частина персоналу може виконувати звичайні комерційні завдання, які безпосередньо не пов’язані з критичними функціями.
Прем’єр-міністр наголосив, що проблема вже набула значного масштабу. За його словами, щомісяця оформлюються десятки тисяч нових бронювань. У зв’язку з цим уряд розглядає, чи потрібно змінювати сам принцип дії стовідсоткової квоти, чи залишити її для окремих категорій підприємств із додатковим контролем за фактичним залученням працівників.
Одним із ключових завдань називають розмежування економічних показників і справжньої критичності. Висока заробітна плата, значні обороти або своєчасна сплата податків можуть свідчити про стабільність підприємства, але самі по собі не доводять, що воно має стратегічне значення для держави. Критичність повинна визначатися передусім внеском у оборону, енергетичну безпеку, функціонування інфраструктури та забезпечення населення необхідними послугами.
Корецький навів приклад підрядної організації, яка отримала можливість бронювати 100% персоналу через виконання робіт для енергетичної компанії. Під час перевірки з’ясувалося, що безпосередньо на відповідних об’єктах працюють лише близько 20 людей зі 100. Інші працівники були залучені до комерційних проєктів і стандартної господарської діяльності підприємства. Така ситуація, за словами прем’єра, демонструє необхідність точнішого підходу до визначення працівників, які справді потребують бронювання.
Очікується, що під час доопрацювання постанови можуть посилити перевірку списків, уточнити критерії критичності та запровадити додаткове підтвердження реальної участі працівників у виконанні важливих для держави завдань. Водночас конкретні параметри майбутньої системи поки не оприлюднені.
Що буде з критичними підприємствами
Підприємствам, які мають справжнє стратегічне значення, не варто робити поспішних висновків щодо можливого скасування бронювання. Сергій Корецький запевнив, що для критично важливих виробництв, установ і компаній не планують радикальних змін. Йдеться не про механічне позбавлення всіх підприємств права на бронювання, а про наведення порядку та усунення схем, які дозволяють користуватися пільгою без достатніх підстав.
Окрему увагу, як і раніше, приділятимуть оборонно-промисловому комплексу. Для виробників озброєння, підприємств, що виконують оборонні замовлення, а також компаній, залучених до ремонту військової техніки, стабільність кадрового забезпечення має принципове значення. Скорочення бронювання в таких сферах може вплинути на виконання державних контрактів, тому остаточні правила повинні враховувати реальні виробничі потреби.
Представники оборонної галузі вже висловлювали занепокоєння можливим зменшенням квоти зі 100% до 85%. На їхню думку, навіть часткове обмеження може створити труднощі для підприємств, які працюють у цілодобовому режимі, мають дефіцит кадрів або виконують одночасно кілька важливих замовлень. Водночас уряд наполягає, що рішення мають бути збалансованими та не повинні створювати можливостей для формального бронювання працівників, які не беруть участі у критичних процесах.
За оцінками представників збройової галузі, співробітники підприємств оборонно-промислового комплексу становлять відносно невелику частку серед усіх заброньованих працівників. Це означає, що загальна проблема не обмежується лише ОПК. Вона стосується різних секторів економіки, зокрема підрядників, енергетичних компаній, транспортних організацій та підприємств, які надають послуги великим замовникам.
Коли оголосять остаточні правила бронювання
Наразі постанова перебуває на етапі доопрацювання. Частину положень, що стосуються відсотка бронювання, планують додатково переглянути протягом кількох днів. Лише після завершення цього процесу стане зрозуміло, чи зміниться максимальна квота, для яких підприємств вона діятиме та які документи доведеться подавати для підтвердження критичності.
Прем’єр-міністр закликав не поширювати непідтверджені трактування та не створювати паніку серед працівників і роботодавців. За його словами, наразі немає підстав говорити про ухвалені правила, оскільки остаточного рішення ще не оприлюднено. Будь-які прогнози щодо автоматичного скасування відстрочок або масового позбавлення підприємств бронювання є передчасними.
Водночас необхідність удосконалення системи мобілізації та бронювання уряд вважає очевидною. Збройним силам потрібні військовослужбовці, але держава також має зберегти працівників, без яких неможливі оборонне виробництво, робота енергетики, транспортної системи, критичної інфраструктури та базових сервісів. Саме пошук балансу між цими потребами є головною метою майбутніх змін.
Омбудсман Дмитро Лубінець також закликав не поспішати з висновками щодо можливих змін у бронюванні та відстрочках. Він звернув увагу на те, що наразі обговорюються лише можливі коригування, а не чинний закон чи вже затверджений порядок. Тому оцінювати наслідки нововведень можна буде лише після публікації остаточного документа.
Отже, нові правила бронювання мають бути спрямовані не на покарання критичних підприємств, а на запобігання зловживанням. Уряд хоче чіткіше відокремити працівників, необхідних для оборони та життєзабезпечення держави, від персоналу, який виконує звичайні бізнесові функції. Остаточні умови, квоти та порядок підтвердження права на бронювання повідомлять після завершення доопрацювання постанови.