Всеволод Чабанець
Польща готова посилити присутність своїх військ на східному фланзі НАТО, однак Варшава хоче пов’язати таку підтримку з укладенням оборонних контрактів для польських підприємств. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що додаткове розгортання військовослужбовців у країнах-союзницях може супроводжуватися вимогами щодо закупівлі озброєння, військової техніки та послуг у польської оборонної промисловості.
Заява пролунала 16 жовтня під час економічного форуму в Сопоті. Польський уряд розглядає оборонне виробництво не лише як складову національної безпеки, а й як важливий напрям економічної політики. На тлі зростання загроз у Центральній та Східній Європі Варшава прагне одночасно посилити союзницькі сили й забезпечити стабільні замовлення для власних виробників.
Польща пропонує союзникам нову модель оборонної співпраці
За словами польського міністра, країна готова направляти більше солдатів до інших держав східного флангу НАТО у мирний час. Водночас така участь, на думку Варшави, має приносити практичну користь польській економіці. Йдеться про підхід, за якого військова присутність, спільні навчання та підтримка союзників поєднуватимуться з промисловою кооперацією.
Варшава хоче отримати комерційний інтерес від посилення безпеки союзників. Це означає, що під час переговорів можуть обговорюватися не лише чисельність військових підрозділів, терміни їхнього перебування та завдання, а й закупівлі польської техніки. Серед потенційних напрямів співпраці можуть бути системи протиповітряної оборони, броньована техніка, артилерійські комплекси, боєприпаси, засоби зв’язку та логістичне обладнання.
Косіняк-Камиш пояснив, що така більш транзакційна модель частково наслідує підхід, який раніше використовувала адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Її сутність полягала в тому, що союзники мали збільшувати внесок у спільну оборону, активніше купувати американське озброєння та зміцнювати власні армії.
Для Польщі це питання має особливе значення. Країна розташована на східному фланзі Альянсу, межує з регіоном, де зберігається високий рівень військової напруженості, і відіграє важливу роль у переміщенні сил НАТО. Польські військові вже беруть участь у місіях і ротаціях у країнах Балтії, Румунії та Туреччині, а сама Варшава послідовно виступає за посилення обороноздатності східноєвропейських держав.
Оборонна промисловість Польщі переходить у режим масштабування
Польський уряд доручив державному оборонному холдингу PGZ SA максимально збільшити виробничі можливості. Це рішення ухвалене на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні та зростання попиту на військову продукцію. Польща прагне не лише закуповувати значні обсяги озброєння за кордоном, а й нарощувати власне виробництво, щоб зменшити залежність від зовнішніх постачальників.
Міністр оборони наголосив, що польська промисловість має працювати у режимі, максимально наближеному до воєнного. Фактично йдеться про прискорення інвестицій, розширення заводів, збільшення кількості змін, підготовку нових фахівців і створення довгострокових виробничих ланцюгів. Для цього державні замовлення повинні бути прогнозованими, а підприємства мають отримати чітке розуміння майбутніх потреб армії та союзників.
Збільшення оборонного виробництва може стати одним із ключових економічних проєктів Польщі. Окрім прямого випуску військової техніки, воно стимулює розвиток металургії, машинобудування, електроніки, хімічної промисловості, транспортної інфраструктури та цифрових технологій. Польські компанії також можуть отримати більше можливостей для участі у спільних програмах НАТО та укладення контрактів із закордонними партнерами.
Водночас розширення виробничих потужностей потребує часу. Навіть за умови швидкого фінансування підприємствам необхідно модернізувати обладнання, налагодити постачання сировини, збільшити складські запаси та забезпечити контроль якості. Окремим викликом залишається підготовка інженерів, конструкторів, операторів складних систем і працівників, які можуть працювати з військовою продукцією.
Військова присутність і плани щодо американської бази
Заява польського міністра стосується саме розгортання польських військ у країнах-союзницях у мирний час. Її не слід ототожнювати з автоматичними зобов’язаннями, які можуть виникнути у разі застосування державою-членом НАТО положення про колективну оборону після збройного нападу. У кризовій ситуації рішення про масштаби та формат допомоги ухвалюються з урахуванням конкретних обставин і спільних процедур Альянсу.
Польща вже має значний досвід участі у міжнародних місіях. Її військовослужбовці несуть службу в країнах Балтії, Румунії та Туреччині, допомагаючи стримувати потенційні загрози та підтримувати взаємодію між арміями союзників. Подальше збільшення такого контингенту може посилити оперативну сумісність, але водночас вимагатиме додаткових витрат на логістику, озброєння, ротацію особового складу й забезпечення підрозділів.
Окремим напрямом польської політики залишається поглиблення військового партнерства зі Сполученими Штатами. Варшава веде переговори щодо створення постійної бази американських військ на польській території. Польська влада розглядає присутність американського контингенту як додатковий фактор стримування та важливий елемент безпеки східного флангу НАТО.
Також обговорюється розвиток інфраструктури для приймання американських військових літаків і перевезення сил Альянсу. Зокрема, у Вроцлаві планують створити новий авіаційний хаб для військових літаків НАТО. Такий об’єкт може мати значення не лише для Польщі, а й для всієї системи перекидання військ, техніки та матеріальних ресурсів у Центральній Європі.
Президент Польщі Кароль Навроцький раніше заявляв, що питання створення американської бази в країні фактично вирішене. Очікується, що об’єкт матиме назву «Форт Трамп». Його поява може посилити оборонну присутність США в регіоні та водночас збільшити роль Польщі як одного з головних військових центрів НАТО у Східній Європі.
Таким чином, Варшава намагається поєднати одразу кілька цілей: посилити східний фланг Альянсу, гарантувати союзникам додаткову військову підтримку, розширити власну оборонну промисловість і залучити нові замовлення для польських підприємств. Наскільки ефективною буде ця модель, залежатиме від готовності країн НАТО купувати польське озброєння, швидкості нарощування виробництва та здатності Варшави узгодити комерційні інтереси зі спільними безпековими зобов’язаннями.