Зоряна Білокрай
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш жорстко розкритикував домовленість президента США Дональда Трампа з російським правителем Владіміром путіним щодо постачання дизельного пального. На думку чеського урядовця, рішення Вашингтона створило для Європи додаткові ризики та продемонструвало, що європейські держави недостатньо впливають на процеси, які безпосередньо стосуються їхньої безпеки.
Свою позицію Бабіш озвучив перед початком другого дня саміту Європейського Союзу. Він наголосив, що європейські лідери не можуть залишатися пасивними, коли ключові домовленості щодо війни, санкцій і енергетики ухвалюються без повноцінної участі Європи. За словами чеського прем’єра, така ситуація послаблює позиції ЄС і ставить під сумнів його здатність самостійно захищати власні інтереси.
«Трамп підставив Європу», — заявив чеський прем’єр, коментуючи угоду з кремлем. Він визнав, що всі сторони прагнуть завершення війни, однак застеріг від спрощеного розуміння миру. На його переконання, припинення бойових дій не може означати автоматичне прийняття російських вимог або відмову від принципів міжнародного права.
Бабіш закликав Європу діяти активніше
Чеський урядовець зазначив, що війна триває, а Європа фактично опинилася осторонь важливих переговорних процесів. Він назвав це небезпечною тенденцією, адже саме європейські країни першими відчувають наслідки російської агресії. Йдеться не лише про безпекові виклики, а й про енергетичну нестабільність, зростання цін, можливі перебої з постачанням пального та посилення тиску на національні бюджети.
Бабіш вважає, що Європейський Союз має сформувати спільну та чітку позицію. На його думку, окремі заяви держав-членів не можуть замінити узгоджену стратегію, яка охоплювала б підтримку України, санкційну політику, енергетичну безпеку та майбутні переговори про завершення війни.
«Факт у тому, що війна триває, Європа залишається осторонь, а Трамп, уклавши цю угоду з путіним, фактично підставив нас, і ми мусимо щось робити», — сказав прем’єр Чехії. Він не уточнив, які саме кроки мають зробити європейські уряди, однак його заява свідчить про зростання невдоволення підходом США до домовленостей із росією.
Раніше Бабіш уже називав рішення американського президента «величезним ляпасом для Європи». Таке формулювання відображає занепокоєння частини європейських політиків тим, що енергетичні домовленості можуть використовуватися як інструмент політичного тиску. Для країн ЄС питання дизельного пального має особливе значення, оскільки воно впливає на транспорт, промисловість, аграрний сектор і вартість товарів.
У Чехії та інших державах Євросоюзу побоюються, що домовленості з Москвою можуть створити нову залежність від російських ресурсів. Навіть якщо короткостроково такі рішення здатні знизити напругу на паливному ринку, у довгостроковій перспективі вони можуть посилити позиції кремля та ускладнити реалізацію санкційної політики.
Підтримка України та суперечки навколо бюджету ЄС
Окремо Андрей Бабіш висловився про подальшу допомогу Україні. Він вважає, що підтримка Києва має надаватися переважно у формі позики, а не прямого фінансування з європейського бюджету. Такий підхід, за його словами, дасть змогу зберегти контроль над державними фінансами та водночас продовжити допомогу українській державі.
Водночас позиція чеського прем’єра може викликати суперечки серед партнерів. Для України критично важливими є не лише військова допомога, а й стабільне фінансування бюджету, відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримка роботи державних установ. Позикові механізми можуть збільшити фінансове навантаження на Київ, особливо якщо війна триватиме довше, ніж очікують політики.
Бабіш також згадав наближення зими. Він наголосив, що європейські лідери мають пояснити громадянам, якими будуть їхні подальші дії в умовах війни та енергетичної нестабільності. Питання вартості опалення, доступності пального й захисту критичної інфраструктури можуть стати одними з головних для урядів країн ЄС у найближчі місяці.
На його думку, Європі необхідно заздалегідь підготувати спільні рішення, а не реагувати на події після укладення домовленостей між Вашингтоном і Москвою. Йдеться про створення запасів енергоносіїв, диверсифікацію постачання, розвиток альтернативної енергетики та посилення координації між державами-членами.
ЄС обіцяє не послаблювати тиск на Росію
На тлі заяв Бабіша керівники Європейського Союзу публічно запевнили президента України, що санкційний тиск на Росію не буде послаблений. Європейські лідери прагнуть продемонструвати, що будь-які домовленості США з кремлем не означають автоматичної зміни політики ЄС.
Водночас у європейських столицях усвідомлюють, що збереження санкцій потребуватиме значних політичних і економічних зусиль. Росія намагається обходити обмеження через посередників, альтернативні маршрути постачання та так званий «тіньовий флот». Саме тому дискусія про можливе послаблення обмежень щодо суден і компаній, пов’язаних із перевезенням російських енергоносіїв, викликає гостру реакцію.
Критика на адресу Трампа лунає не лише з Європи. У Сполучених Штатах частина сенаторів також висловила занепокоєння його домовленістю з путіним. Американські законодавці вважають, що рішення, ухвалені без достатніх гарантій для України, можуть сприйматися як поступка росії та створювати загрозу для всієї системи міжнародної безпеки.
Для європейських урядів ситуація стала черговим сигналом про необхідність посилювати власну обороноздатність і політичну суб’єктність. Якщо ЄС хоче впливати на завершення війни, йому потрібно не лише підтримувати Україну, а й виробити єдину позицію щодо майбутнього європейської безпеки.
Заява Андрея Бабіша демонструє, що всередині Євросоюзу триває складна дискусія про межі компромісів, формат допомоги Україні та відносини зі Сполученими Штатами. Частина політиків виступає за посилення санкцій і довгострокову підтримку Києва, інші наполягають на обережнішому підході та пошуку способів зменшити економічне навантаження на європейських громадян.
Однак головне питання залишається незмінним: чи зможе Європа перейти від заяв про занепокоєння до конкретних спільних дій. Від цього залежатиме не лише її роль у врегулюванні війни, а й енергетична, економічна та безпекова стабільність усього континенту.