Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський заявив, що окремі кроки Сполучених Штатів можуть сприйматися як спроба змусити Київ погодитися на умови, які фактично означатимуть капітуляцію перед росією. За його словами, останні рішення Вашингтона посилюють тиск на Україну саме в той момент, коли країна потребує додаткової військової підтримки та чітких безпекових гарантій.
Глава держави наголосив, що не вважає прагненням американських партнерів свідомо завдати шкоди Україні. Водночас, за його оцінкою, сукупність дій США створює враження, ніби завершити війну пропонують за рахунок українських інтересів, територій і можливостей для самооборони.
Зеленський назвав кроки Вашингтона тиском на Київ
Серед рішень, які викликають занепокоєння української влади, Володимир Зеленський згадав обмеження в роботі супутникової системи Starlink, а також затримки з постачанням ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Для України ці системи мають критичне значення, оскільки дають змогу захищати міста, енергетичну інфраструктуру, промислові об’єкти та військові центри від російських ракетних ударів.
Президент підкреслив, що дефіцит боєприпасів для протиповітряної оборони безпосередньо впливає на здатність України захищати цивільне населення. На цьому тлі будь-яке скорочення або затримка допомоги може сприйматися не просто як технічна проблема, а як політичний сигнал Києву.
«Були вжиті заходи, щоб переконати Україну капітулювати», — заявив Зеленський, описуючи власне сприйняття політики Сполучених Штатів. Водночас він зауважив, що не стверджує, ніби саме капітуляція є метою американських партнерів. За словами президента, він не хоче вважати, що у Вашингтоні розглядають можливість завершення війни шляхом поступок, які матимуть наслідки передусім для України.
Український лідер додав, що зовнішній тиск не може бути заміною справедливому та тривалому миру. На його думку, припинення бойових дій повинно передбачати не лише тимчасове зменшення інтенсивності атак, а й гарантії, які не дозволять росії використати паузу для підготовки нового наступу.
Пропозиція щодо російських нафтопереробних об’єктів
Зеленський також нагадав про власну пропозицію, яку він пов’язує з вимогою американської сторони припинити удари по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом і постачанням дизельного палива. Київ готовий був розглянути такий крок в обмін на додаткові ракети для комплексів Patriot.
За словами президента, йшлося про можливість домовитися за принципом взаємних зобов’язань: Україна обмежує атаки на російську паливну інфраструктуру, а Сполучені Штати забезпечують посилення української протиповітряної оборони. Однак, як стверджує глава держави, американська сторона наполягала передусім на припиненні ударів по об’єктах, пов’язаних із дизельним паливом, без чіткої гарантії необхідних поставок.
Президент висловив побоювання, що після виконання Києвом такої вимоги Україна може втратити доступ і до інших важливих інструментів підтримки. Саме це, за його оцінкою, робить подібний формат домовленостей нерівним і створює додаткові ризики для української оборони.
Українська влада вважає, що удари по військово-промислових і паливних об’єктах росії є частиною оборонної стратегії. Такі атаки мають на меті послабити логістику російських військ, ускладнити забезпечення армії та зменшити можливості для продовження бойових дій. Водночас Київ неодноразово заявляв, що його ключовим завданням залишається захист українських міст і наближення справедливого миру.
Загострення між США та Україною напередодні можливих переговорів
Останні заяви пролунали на тлі помітного погіршення відносин між Києвом і Вашингтоном. Сторони по-різному оцінюють не лише тактику ведення війни, а й умови, за яких можуть відбутися переговори з росією. Американська адміністрація прагне не допустити зриву дипломатичного процесу та зберегти можливість для контакту з кремлем.
Дональд Трамп заявляв, що не хоче своїми рішеннями відштовхнути російського лідера володимира путіна від потенційних мирних переговорів. Зокрема, він пояснював домовленості щодо експорту дизельного палива та скасування окремих санкцій необхідністю залишати відкритими канали для дипломатії. Водночас американський президент звинувачував Зеленського у прагненні продовжувати війну.
У Києві такі оцінки вважають спрощенням ситуації. Українська сторона наголошує, що продовження опору не є самоціллю, а пов’язане з необхідністю не допустити нав’язування умов, які не гарантуватимуть безпеки після завершення бойових дій. Будь-які домовленості, на думку української влади, мають враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без її участі.
Зеленський окремо попередив, що напередодні виборів світ можуть очікувати небезпечні дні. Політичні процеси у США здатні вплинути на темпи та обсяги підтримки України, а також на підходи Вашингтона до переговорів із Москвою. Для Києва важливо, щоб внутрішньополітичні міркування партнерів не призвели до послаблення української оборони.
Тим часом обговорюється можливість міжнародної зустрічі за участю Дональда Трампа, володимира путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Російська сторона, за повідомленнями, пропонувала провести такий саміт наступного місяця, щоб обговорити перспективи припинення війни в Україні. Однак остаточної згоди на цю зустріч наразі немає, а її можливий формат і порядок денний залишаються невизначеними.
Для України принциповим питанням залишається те, чи матимуть потенційні переговори реальний результат, а не перетворяться на спробу нав’язати Києву односторонні поступки. Володимир Зеленський наголошує, що мир не може бути досягнутий ціною відмови від суверенітету, права на самооборону та гарантій безпеки. Саме тому українська влада розцінює посилення тиску як небезпечний сигнал, який може не завершити війну, а лише створити умови для її нового витка.