Тихон Гулевичук
Російська армія продовжує вдосконалювати засоби наведення ракет, ударних безпілотників і керованих авіабомб, намагаючись зменшити ефективність українських систем радіоелектронної боротьби. Одним із ключових елементів такої технології є навігаційний модуль «Комета», який забезпечує роботу бортових систем навіть за умов інтенсивного впливу перешкод.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України розкрили інформацію про підприємства, залучені до виробництва цих завадозахищених модулів, а також про іноземні компоненти, які використовує російський військово-промисловий комплекс. Йдеться про вироби, що встановлюють на сучасні російські ракети, ударні БпЛА та керовані авіаційні боєприпаси.
Як працює навігаційний модуль «Комета»
Основне завдання «Комети» полягає у збереженні навігаційного сигналу в умовах, коли противник застосовує засоби радіоелектронного придушення. Звичайні супутникові навігаційні системи можуть втрачати точність або повністю припиняти роботу через потужні перешкоди. Саме тому російські виробники використовують антени контрольованого прийому, здатні змінювати просторову діаграму та відсікати небажані сигнали.
Технологія передбачає аналіз сигналів, що надходять із різних напрямків. Система визначає джерело перешкод, після чого налаштовує роботу антенного комплексу таким чином, щоб послабити його вплив. Це дає змогу навігаційному обладнанню продовжувати отримувати дані навіть у складній радіоелектронній обстановці.
Класична версія модуля «Комета» складається з двох основних частин. Перша — антенна решітка з певною кількістю патч-антен. Друга — електронний блок обробки сигналів, побудований на базі програмованого логічного пристрою. Разом вони формують систему, яка може визначати напрямок надходження сигналів і перешкод, а також компенсувати негативний вплив останніх.
Ефективність навігаційного модуля залежить від кількох факторів: кількості антен, їхнього розташування на антенному полотні, характеристик електронних компонентів і програмних алгоритмів. Чим більше елементів має решітка, тим точніше система може отримувати просторову інформацію та формувати потрібну модель прийому сигналу.
За даними української розвідки, російські війська вже масово використовують «Комети» з 16 патч-антенами. Водночас у росії намагаються організувати серійне виробництво антенних решіток із 20 елементами. Така модернізація має підвищити стійкість навігаційного обладнання до перешкод і розширити можливості його застосування на різних типах озброєння.
Хто виробляє «Комету» для російської армії
Розробником і головним підприємством, яке виготовляє навігаційні модулі «Комета» різних модифікацій, є російська компанія «ВНИИР-Прогресс». Підприємство входить до групи компаній «АБС Электро», пов’язаної з підсанкційним сербським політиком Ненадом Поповичем.
«ВНИИР-Прогресс» виконує замовлення російських підприємств оборонної промисловості, використовуючи власні виробничі потужності та ресурси інших компаній групи. Така організація роботи дає змогу розподіляти окремі етапи виготовлення, закупівлю електроніки та складання готових виробів між кількома підприємствами.
Закупівлею компонентів для «Комет» займається інша структура, що входить до тієї самої групи. Серед постачальників, за інформацією ГУР, є китайські дистриб’ютори та продавці мікроелектроніки, а також російські посередницькі компанії. Це свідчить про те, що російський оборонний сектор продовжує шукати канали отримання критично важливих деталей для виробництва високотехнологічного озброєння.
Іноземна електронна база залишається важливою для російських підприємств, оскільки саме мікроелектронні компоненти забезпечують роботу цифрових модулів обробки сигналів. Їх використовують у системах навігації, управління та наведення. Навіть за наявності власних виробничих потужностей росія значною мірою залежить від доступу до компонентів, які виготовляють за межами країни.
На якому озброєнні застосовують модулі
Основними замовниками «Комети» є виробники російських крилатих і балістичних ракет, ударних безпілотників, керованих авіабомб та планеруючих боєприпасів. Використання завадозахищених навігаційних систем дає змогу російській армії підтримувати точність застосування озброєння в районах, де активно працюють українські комплекси радіоелектронної боротьби.
Особливу роль такі модулі відіграють у боєприпасах, які коригують політ за супутниковими сигналами. Якщо навігаційна система зберігає працездатність під час постановки перешкод, боєприпас може продовжувати рухатися за визначеним маршрутом і наближатися до розрахункової цілі. Саме тому антени контрольованого прийому стали одним із важливих компонентів російського арсеналу.
Застосування «Комет» на різних носіях свідчить про уніфікацію російських технологій наведення. Один і той самий принцип може використовуватися у ракетах, безпілотниках і авіаційних бомбах, хоча конкретні модифікації модулів відрізняються за конструкцією, кількістю антен та особливостями програмного забезпечення.
Розкриття виробників і ланцюгів постачання «Комети» має значення для протидії російському військово-промисловому комплексу. Така інформація допомагає встановлювати підприємства, які беруть участь у створенні завадозахищених систем, а також визначати іноземних посередників і постачальників електронних компонентів. Обмеження доступу до цих деталей може ускладнити виробництво російських ракет та інших засобів ураження.
Водночас розвиток 16- та 20-елементних антенних решіток показує, що росія намагається адаптувати свої озброєння до умов сучасної війни. Посилення захисту навігації від радіоелектронних перешкод залишається одним із пріоритетів для російських виробників. Українська розвідка продовжує відстежувати підприємства, технології та канали постачання, які забезпечують створення таких систем.