Роксолана Мережко
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав європейські держави відмовитися від надмірної самовпевненості у питанні російської загрози. За його словами, небезпека з боку кремля не обмежується війною проти України, адже росія прагне послабити демократичні інституції та підірвати стабільність європейських суспільств.
Глава німецького уряду наголосив, що Москва веде боротьбу не лише за території чи військові переваги. Її стратегічна мета, як зазначив Мерц, полягає у створенні тривалого хаосу, посиленні внутрішніх конфліктів і формуванні недовіри громадян до демократичних держав. Саме тому Європа має оцінювати російську політику значно ширше, ніж через призму бойових дій на українській території.
Російський вплив виходить за межі війни
Фрідріх Мерц заявив, що його найбільше непокоїть недооцінка впливу росії на суспільства європейських країн. Він попередив: кремль послідовно працює над дестабілізацією політичної системи континенту, використовуючи для цього не тільки військові інструменти.
До таких методів належать поширення дезінформації, маніпулювання громадськими настроями, втручання у виборчі процеси, кібератаки, підтримка радикальних політичних сил і спроби розколоти суспільство. Росія також може використовувати енергетичний тиск, міграційні кризи та економічні проблеми для того, щоб посилювати невдоволення громадян і підривати довіру до урядів.
Канцлер Німеччини зауважив, що частина населення, зокрема в його країні, досі не сприймає масштаб цієї загрози достатньо серйозно. На думку Мерца, багато людей помилково вважають, що російські амбіції обмежуються захопленням українських територій. Насправді ж кремль прагне вплинути на сам принцип функціонування європейських держав.
«Росія боїться демократії, відкритих суспільств та успішної європейської інтеграції», — наголосив німецький канцлер. Він пояснив, що сильна, об’єднана та демократична Європа суперечить баченню російського керівництва, яке намагається нав’язати модель політики, засновану на авторитаризмі, силі та підпорядкуванні.
За словами Мерца, європейські країни мають усвідомити: гібридна війна вже триває. Вона може залишатися непомітною для широкої громадськості, однак її наслідки проявляються у зростанні політичної поляризації, поширенні неправдивих повідомлень і появі сумнівів щодо спільних рішень Європейського Союзу та НАТО.
Європа посилює оборонну спроможність
Канцлер зазначив, що уряди європейських країн поступово усвідомлюють серйозність ситуації. На цьому тлі держави переглядають підходи до безпеки, збільшують витрати на оборону та намагаються зробити власні збройні сили більш підготовленими до потенційних криз.
Окрему увагу європейські країни приділяють розвитку протиповітряної оборони, кіберзахисту, розвідки та захисту критичної інфраструктури. Йдеться про енергетичні об’єкти, транспортні вузли, системи зв’язку, державні цифрові сервіси й об’єкти, від яких залежить щоденне життя мільйонів людей.
Мерц підкреслив, що Європа повинна мати достатньо можливостей для самостійного захисту, водночас залишаючись частиною НАТО. Він назвав важливим завданням створення такої оборонної моделі, яка дозволить європейським союзникам діяти швидко й ефективно у разі загострення ситуації.
«Ми чуємо сигнал тривоги та намагаємося зайняти позицію, яка зробить нас достатньо сильними, щоб конкурувати й самостійно захищатися в межах НАТО», — заявив канцлер. Ці слова відображають зміну настроїв у Європі, де питання оборони дедалі частіше розглядають не як довгострокову перспективу, а як нагальну потребу.
Німеччина відіграє особливу роль у цьому процесі через економічну та політичну вагу в Європейському Союзі. Від позиції Берліна значною мірою залежить, наскільки швидко країни блоку зможуть узгодити спільні рішення у сфері оборони, виробництва озброєнь і захисту від гібридних атак.
Попередження про можливе посилення гібридної війни
Заява Фрідріха Мерца прозвучала на тлі інших попереджень європейських політиків і військових щодо активності росії. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше повідомляв про дані, які можуть свідчити щодо ймовірного посилення гібридних дій кремля проти європейських країн до різдвяного періоду.
Польща, яка має спільний кордон з Україною та Білоруссю і розташована на східному фланзі НАТО, уважно стежить за будь-якими ознаками підготовки провокацій. У Варшаві неодноразово наголошували, що гібридні операції можуть включати диверсії, кібератаки, кампанії з дезінформації та спроби дестабілізувати державні інституції.
Подібну оцінку висловлювали й представники військового командування НАТО в Європі. За їхніми словами, російська гібридна війна вже впливає на суспільства континенту, провокуючи напруження та посилюючи розкол між громадянами. Водночас Альянс заявляє про готовність реагувати на будь-який напад і захищати своїх членів.
Експерти зазначають, що саме нечіткість гібридних атак може бути одним із головних викликів для Європи. Якщо у випадку відкритої агресії відповідь є очевидною, то кібератаки, інформаційні кампанії або приховане фінансування радикальних рухів складніше швидко ідентифікувати та довести. Це створює простір для маніпуляцій і дозволяє агресору заперечувати свою причетність.
На думку європейських посадовців, протидія російському впливу потребує не тільки військових рішень. Важливо підвищувати медіаграмотність населення, оперативно спростовувати неправдиву інформацію, посилювати незалежні медіа та забезпечувати прозорість політичних процесів. Не менш значущим є збереження єдності між країнами Європи, адже розділені суспільства стають вразливішими до зовнішнього тиску.
Попередження Мерца фактично стосується кожного рівня європейської безпеки — від захисту кордонів до інформаційного простору. Канцлер закликає громадян і політиків не чекати моменту, коли наслідки російської політики стануть очевидними для всіх. За його словами, своєчасне усвідомлення ризиків і спільна відповідь можуть стати головною умовою збереження демократичного порядку на континенті.
Європа нині намагається знайти баланс між підтримкою України, зміцненням власної оборони та захистом суспільств від прихованих атак. У цьому контексті слова німецького канцлера є сигналом про необхідність довготривалої стратегії. Російська загроза, як наголошує Мерц, не зникне лише завдяки дипломатичним заявам, тому демократичні країни мають бути готовими захищати не тільки свою територію, а й цінності, на яких побудована європейська єдність.