Всеволод Чабанець
Понеділок, 19 жовтня, приніс чимало важливих новин, пов’язаних із підтримкою України, переговорами про вступ до Європейського Союзу, міжнародною безпекою та політичною ситуацією в країнах Європи. У центрі уваги залишаються реформи, необхідні для подальшого просування України до ЄС, можливі зміни у військовій допомозі США та дискусії навколо майбутніх переговорів про завершення війни.
Європейська комісія оцінює виконання Україною вимог для отримання чергового траншу макрофінансової допомоги обсягом 3,7 млрд євро. Загалом до кінця 2026 року Україна може отримати від Євросоюзу близько 30 млрд євро. Однак подальше фінансування напряму залежатиме від темпів реформ, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення державних інституцій.
Україна прискорює реформи та переговори з ЄС
В Україні оприлюднили тіньовий звіт щодо відповідності держави рекомендаціям Європейського Союзу за переговорним кластером «Основи». Документ підготувала коаліція громадських організацій. Він охоплює широкий перелік напрямів: судову систему, прокуратуру, адвокатуру, юридичну освіту, антикорупційну політику, боротьбу з організованою злочинністю, захист прав людини, виборче законодавство, міграційну та візову політику, діяльність парламенту й уряду, а також розвиток громадянського суспільства.
Такий звіт має стати додатковим джерелом оцінки прогресу України на шляху до членства в ЄС. Громадські організації звертають увагу не лише на ухвалення законів, а й на те, як вони працюють на практиці. Для європейської сторони важливими є незалежність судів, ефективність антикорупційних органів, прозорість державного управління та реальний захист основоположних свобод.
Віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що Україна прагне виконати проміжні критерії у сферах верховенства права та боротьби з корупцією протягом кількох місяців. За його словами, це дозволить перейти до практичної роботи над закриттям окремих переговорних глав.
Для прискорення процесу уряд і Європейська комісія створюють спеціальну робочу групу Task Force. Її завданням стане інтенсивна підготовка законопроєктів і напрацювання рішень, необхідних для виконання європейських вимог. Окремо уряд запускає механізм «Пульс вступу», який має допомогти контролювати виконання зобов’язань України в межах переговорів та зробити цей процес більш зрозумілим для суспільства.
Наступним важливим кроком може стати просування переговорів за кластерами 4 та 5. Наразі для України відкриті чотири з шести переговорних кластерів, тому відкриття двох останніх напрямів має особливе політичне значення. Водночас українська сторона розраховує, що позиція окремих держав, які раніше скептично ставилися до розширення ЄС, не стане перешкодою для подальшого руху.
У Києві також обговорюють питання управління замороженими російськими активами та реформування правоохоронної системи. Українська сторона наголошує, що вимоги ЄС мають виконуватися не формально, а з урахуванням реальних потреб держави та суспільства.
Затримка американської допомоги та можливі переговори
Президент США Дональд Трамп заявив, що українська влада нібито не демонструє готовності завершувати війну. У своїх коментарях він також описав важкий стан України, згадавши масштабні руйнування, втрати територій і демографічні наслідки війни.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про затримку життєво важливих постачань зі Сполучених Штатів. Київ розцінює ситуацію як серйозну проблему для обороноздатності країни. Українська сторона також вважає, що обмеження військової підтримки можуть використовуватися як інструмент тиску для нав’язування невигідних умов завершення війни.
Окрему увагу привернула ситуація із супутниковими системами зв’язку. Американський сенатор-республіканець Том Тілліс ініціює розслідування щодо проблем із роботою Starlink, з якими зіткнулися українські військові. Представник Палати представників Браян Фіцпатрік заявив, що особи, причетні до обмежень використання Україною системи Starshield, мають бути притягнуті до відповідальності.
За його словами, Сполучені Штати повинні надати Україні необхідне оборонне обладнання для самооборони. Конгресмен також пов’язав цю позицію із законодавчою ініціативою, названою на честь Рональда Рейгана та присвяченою принципу «мир через силу».
На міжнародному рівні обговорюється можливість зустрічі лідерів США, росії та Китаю. За повідомленнями американських медіа, Владімір путін міг запропонувати провести тристоронній саміт для обговорення умов завершення війни. Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що контакти щодо потенційної зустрічі справді відбувалися, однак остаточних домовленостей немає.
Китай наразі не коментує можливість такого саміту. Україна виступає проти переговорів щодо власного майбутнього без безпосередньої участі Києва. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що тристороння зустріч без України може лише заохотити кремль продовжувати агресію. Схожу позицію висловили й у Польщі, де наголосили: жодні переговори про Україну не можуть відбуватися без самої України.
Безпекові загрози, протести в Європі та інші новини
У країнах Балтії та Центральної Європи посилюють увагу до гібридних загроз. У Литві розпочали розслідування спроби підпалу компанії, яка зберігає обладнання для супутникового зв’язку Starlink. Після інциденту влада планує посилити захист критичної інфраструктури. Литва разом із партнерами по НАТО також проводить навчання, спрямовані на протидію диверсіям, кібератакам та іншим гібридним ризикам.
У Болгарії правоохоронці розслідують можливий підпал антен супутникового зв’язку. Повідомлялося про пошкодження 11 із 17 антен у районі Софії. Згодом двом громадянам Німеччини висунули звинувачення у причетності до цього інциденту. Тим часом Польща погодилася допомогти Латвії в охороні кордону з Білоруссю.
Європейські медіа також повідомили, що громадяни Фінляндії протягом кількох років могли постачати росії комплектуючі для ракет. У Польщі затримали курсанта військової академії, якого підозрюють у шпигунській діяльності. Ці випадки вкотре демонструють, що загрози для європейської безпеки мають не лише військовий, а й розвідувальний, технологічний та диверсійний характер.
Складна ситуація залишається у Франції. Після масштабних протестів у Парижі поліція втратила контроль над частиною подій. У столиці кілька ночей поспіль фіксувалися грабежі та мародерство. Протестувальники заблокували вхід до Лувру, а влада була змушена розгорнути масштабну операцію для відновлення порядку.
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив про готовність узяти на себе відповідальність і подав у відставку, проте президент Емманюель Макрон її не прийняв. На тлі заворушень у країні обговорюють посилення заходів безпеки, зокрема запровадження комендантської години. Рух «Жовті жилети» закликав прихильників до нових протестів, а Макрон звинуватив ультралівих у підтримці насильства.
Німеччина попередила своїх громадян про ризики перебування у Франції. Німецький міністр внутрішніх справ пов’язав заворушення з діяльністю лівих екстремістів і проблемами, пов’язаними з міграцією. Канцлер Фрідріх Мерц водночас застеріг європейські суспільства від самозаспокоєння та заявив, що росія намагається дестабілізувати політичний лад континенту.
Протести відбуваються і в інших країнах. В італійському Мілані затримали понад 200 людей під час демонстрацій, а уряд розглядає можливість запровадження комендантської години. У Португалії тривають акції проти зростання вартості житла. В Албанії прем’єр-міністр попередив протестувальників про «червону лінію» та відкинув можливість переговорів із ними.
Серед інших важливих новин дня — рішення Швеції надати Україні понад 5 млн євро для підтримки транспортної інфраструктури. Сполучені Штати поки збережуть тимчасовий захист для громадян України та Судану. Польський експорт до України з 2020 року зріс майже на 170%, а торговельний профіцит досяг рекордного рівня.
У Молдові заявили про намір передати Україні ноту протесту через інцидент за участю прикордонників на Дністрі. У Румунії стався напад у школі, внаслідок якого постраждали вчителька та учень. В Угорщині розслідують масові попередження про нібито замінування шкіл. В Ізраїлі поліція затримала десятьох підозрюваних у нападах на європейських дипломатів.
Також стало відомо, що принцеса Нідерландів Катаріна-Амалія отримала військове звання сержанта. Прем’єр-міністр Нідерландів готується стати батьком завдяки сурогатному материнству. Усі ці події доповнюють насичену міжнародну картину дня, в якій питання безпеки, політичної стабільності та підтримки України залишаються головними темами.