Пономарьова Мар'яна
Щоб дрова залишалися сухими всю зиму, недостатньо просто скласти їх у велику купу біля будинку. Навіть добре висушена деревина швидко набирає вологу, якщо лежить без захисту від дощу, снігу та ґрунтової вогкості. Експерт пояснив, як правильно організувати дровник, де зберігати паливо та яких помилок варто уникати під час підготовки до опалювального сезону.
Правильне зберігання дров впливає не лише на їхній стан, а й на ефективність опалення. Сухі поліна легше розпалюються, довше горять і виділяють більше тепла. Волога деревина, навпаки, спочатку витрачає енергію на випаровування води, через що гірше горить, димить і залишає більше сажі в димоході. Саме тому облаштування дровника слід сприймати як важливу частину підготовки будинку до холодів.
Де найкраще розмістити дровник
Найкращим місцем для дровника буде суха, трохи підвищена ділянка неподалік від будинку. Водночас не варто притискати конструкцію впритул до стіни. Між дровами та фасадом бажано залишити проміжок для циркуляції повітря. Це допоможе уникнути накопичення конденсату, появи плісняви та постійного зволоження стіни.
Ділянка повинна бути захищена від надмірного впливу опадів, але не повністю закрита від вітру. Легкий протяг необхідний для природного просушування полін. Якщо дровник розташований у низині, де після дощу довго стоїть вода, деревина неминуче тягнутиме вологу знизу. У такому випадку навіть якісний навіс не забезпечить потрібного результату.
Не рекомендується складати дрова безпосередньо на землю, бетон або сирий ґрунт. Нижній шар швидко намокне, а волога поступово перейде до верхніх рядів. Для основи підійдуть дерев’яні піддони, товсті рейки, металеві опори або невисокий поміст. Важливо, щоб конструкція витримувала вагу полін і не прогиналася під навантаженням.
Оптимальний дровник має дах із достатнім виступом по краях. Покрівля повинна захищати не тільки верхню частину штабеля, а й боки від косого дощу та снігу. Для цього дах роблять із нахилом, щоб вода не затримувалася на поверхні. Стіни дровника можуть бути частково відкритими: суцільна обшивка без вентиляційних зазорів часто створює всередині вологе середовище.
Як правильно складати дрова
Перед укладанням поліна бажано перебрати. Свіжозрубану деревину не слід одразу складати щільною закритою масою. Їй потрібен час для просушування. Поліна краще розколоти на частини, адже великі шматки сохнуть значно повільніше. Особливо це стосується твердої деревини, яка може зберігати вологу всередині навіть тоді, коли зовнішня поверхня вже здається сухою.
Головне правило зберігання дров — забезпечити одночасний захист від опадів і постійний рух повітря. Для цього поліна укладають рядами з невеликими проміжками. Не варто намагатися зробити штабель абсолютно герметичним. Між шматками деревини повинні залишатися повітряні канали, завдяки яким волога випаровуватиметься природним шляхом.
Перший ряд укладають на підкладки, розташовані поперек напрямку штабеля. Далі поліна можна складати паралельно одне до одного. Для стійкості крайні частини кожного ряду періодично укладають хрест-навхрест. Такий спосіб запобігає нахиленню стосу і зменшує ризик його падіння. Якщо дровник високий, краще розділити його на кілька секцій, а не формувати одну надто велику конструкцію.
Кінці полін не повинні виступати далеко за межі опор. Нерівний штабель важче накрити, він швидше деформується і може обвалитися. Водночас не потрібно складати дрова надто щільно. Коли між ними немає зазорів, повітря майже не циркулює, а волога затримується всередині. Це створює сприятливі умови для грибка та комах-шкідників.
Якщо дрова зберігаються під відкритим навісом, верхній ряд можна укладати з невеликим нахилом назовні. Так дощова вода стікатиме, не проникаючи глибоко в штабель. Однак самі поліна не варто повністю обгортати поліетиленовою плівкою. Такий матеріал затримує випаровування і часто стає причиною появи конденсату. Якщо додаткове накриття необхідне, плівку або брезент розміщують лише зверху, залишаючи боки відкритими.
Помилки, через які дрова сиріють
Однією з найпоширеніших помилок є зберігання дров у приміщенні без вентиляції. Гараж, підвал або комора можуть здаватися зручними місцями, але за відсутності повітрообміну там накопичується волога. До того ж деревина поступово віддає воду в навколишній простір, через що на стінах і речах може з’являтися конденсат. У будинок краще заносити лише невеликий запас, необхідний на кілька днів.
Не слід ставити дровник під водостоком або біля місця, де з даху сходить сніг. Навіть міцний навіс не врятує штабель, якщо на нього регулярно потрапляють потоки води. Також небажано складати поліна поруч із компостною ямою, відкритою ємністю з водою чи густими заростями, де повітря майже не рухається.
Ще одна помилка — накривати дрова герметично з усіх боків одразу після доставки. Під плівкою утворюється парниковий ефект: удень повітря прогрівається, уночі охолоджується, а на внутрішній поверхні накриття осідає волога. Через це дрова можуть не висохнути, а навпаки, почати темніти та псуватися.
Не варто забувати і про безпеку. Дровник потрібно розташовувати на достатній відстані від відкритого вогню, мангалів, печей та інших джерел тепла. Штабель має бути стійким, без гострих виступів і небезпечних нахилів. Якщо в домі є діти, доступ до високих стосів краще обмежити.
Найкращий спосіб зберігання дров узимку — це навісний або окремий дровник із твердою сухою основою, відкритими боками, надійним дахом і вільною циркуляцією повітря. Дрова потрібно підняти над землею, складати не надто щільно, захищати від опадів лише зверху та регулярно перевіряти стан нижніх рядів. Така організація дозволить зберегти деревину сухою протягом кількох місяців і забезпечити комфортне опалення будинку в холодний сезон.