Всеволод Чабанець
У Києві пропонують створити окрему міську програму інженерного захисту житлових будинків від російських безпілотників. Ініціатива передбачає використання антидронових сіток та інших конструкцій, які можуть зменшити ризики для мешканців у разі атак. Відповідну електронну петицію мають розглянути представники міської влади, якщо протягом двох місяців вона набере щонайменше 6 тисяч підписів.
Автор звернення наголошує, що питання захисту житлової забудови потребує системного підходу. Йдеться не про хаотичне встановлення сіток на окремих будинках, а про розробку зрозумілої програми з визначеними правилами, відповідальними установами, джерелами фінансування та критеріями, за якими обиратимуть об’єкти для першочергових робіт.
Як можуть перевіряти антидронові сітки
У петиції пропонують встановлювати антидронові сітки лише в тих місцях, де фахівці підтвердять доцільність такого рішення. Перед початком масштабних робіт, на думку ініціаторів, необхідно провести технічні консультації та випробування. До цього процесу можуть залучити інженерів, спеціалістів із протидії безпілотним літальним апаратам, представників Державної служби з надзвичайних ситуацій, комунальних підприємств і балансоутримувачів будинків.
Під час оцінювання мають визначити, які саме загрози здатні частково зменшити захисні конструкції. Важливо перевірити їхню стійкість, спосіб кріплення, вплив на фасад будинку, дахи, балкони, технічні поверхи та прибудинкову територію. Окрему увагу потрібно приділити тому, щоб сітки не створювали нових небезпек для людей і не ускладнювали доступ до будівель.
Серед ключових вимог називають дотримання правил пожежної безпеки, можливість швидкої евакуації та безперешкодну роботу рятувальників. Конструкції не мають блокувати проходи, пожежні драбини, аварійні виходи, під’їзди для спеціальної техніки або доступ до інженерних мереж. Також необхідно заздалегідь визначити, хто відповідатиме за огляд, ремонт і демонтаж пошкоджених елементів.
Першим етапом програми може стати фінансування дослідних проєктів і пілотне встановлення сіток на кількох об’єктах. Після цього фахівці зможуть оцінити фактичні результати, виявити недоліки та зрозуміти, у яких умовах такі засоби можуть бути виправданими. Якщо випробування підтвердять ефективність і безпечність конструкцій, місто зможе поступово розширювати практику.
Водночас ініціатори визнають, що антидронові сітки не є універсальним способом захисту. Вони можуть виконувати лише допоміжну функцію та не здатні замінити роботу протиповітряної оборони, укриття, системи оповіщення чи правила поведінки під час повітряної тривоги. Саме тому в межах майбутньої програми пропонують чітко пояснити мешканцям можливості й обмеження таких конструкцій.
Які видатки пропонують переглянути
Для фінансування нової програми автор петиції пропонує переглянути частину запланованих витрат міського бюджету. Насамперед ідеться про проєкти благоустрою, які можна перенести на пізніший час без створення додаткових ризиків для киян. Вивільнені або невикористані бюджетні призначення пропонують спрямувати на проєктування, закупівлю, монтаж і подальше обслуговування захисних систем.
Зокрема, у зверненні згадуються кошти, передбачені на облаштування та розширення пішохідних просторів на Хрещатику. Також пропонується перевірити фінансування робіт, пов’язаних із новою схемою організації дорожнього руху на Бессарабській площі. Один із варіантів цього проєкту передбачає облаштування шести наземних пішохідних переходів і реконструкцію ще двох наявних.
Автор петиції не закликає повністю відмовлятися від робіт із розвитку міської інфраструктури. Йдеться про визначення тих етапів, які можна відкласти без істотного погіршення безпеки та доступності міського простору. Під час такого перегляду, як зазначається, необхідно враховувати потреби людей з інвалідністю, батьків із дитячими візочками, літніх мешканців та інших маломобільних груп.
Можливий перерозподіл грошей має відбуватися відповідно до бюджетного законодавства. Міській владі доведеться врахувати вже укладені договори, авансові платежі, фактичні обсяги виконаних робіт і зобов’язання перед підрядниками. Тому рішення про перенесення чи зміну фінансування окремих проєктів потребуватиме окремого аналізу та публічного обґрунтування.
Що має зробити міська влада
Окрім створення програми, ініціатори звернення пропонують забезпечити її фінансування без перекладання основних витрат на мешканців. Це означає, що закупівля матеріалів, встановлення, технічні обстеження та обслуговування конструкцій мають оплачуватися коштом міського бюджету або інших законних джерел, визначених у встановленому порядку.
Серед вимог також називають оприлюднення строків реалізації програми, переліку відповідальних виконавців, загальних кошторисів і результатів перевірки пілотних об’єктів. Така інформація, на думку авторів петиції, допоможе громаді контролювати використання коштів і розуміти, чому певні будинки отримують захисні конструкції раніше за інші.
Одночасно відкритість програми не повинна створювати додаткових ризиків. Дані про конкретні об’єкти, особливості їхнього захисту, місця встановлення та технічні характеристики можуть бути чутливими. Тому публічний звіт має містити достатньо інформації про витрати й результати, але не розкривати відомості, які можуть бути використані проти міста або його мешканців.
Потенційними критеріями пріоритетності можуть стати щільність забудови, кількість мешканців, близькість до важливих об’єктів, особливості конструкції будинку та результати оцінки ризиків. Однак остаточний перелік таких критеріїв має бути сформований фахівцями після технічного та безпекового аналізу. Важливо, щоб рішення не ухвалювалися лише за кількістю звернень від окремих будинків.
Наразі петиція не є рішенням про запуск міської програми та не гарантує виділення коштів. Спочатку вона повинна набрати необхідну кількість голосів у визначений термін. Якщо поріг у 6 тисяч підписів буде подолано, Київська міська влада має розглянути звернення та надати офіційну відповідь. Після цього стане зрозуміло, чи готове місто проводити технічні випробування, шукати фінансування та розробляти правила використання антидронових сіток у житлових районах.
Питання залишається актуальним через регулярні атаки безпілотників на столицю та ризик пошкодження житлової інфраструктури. Водночас будь-які рішення у цій сфері мають ухвалюватися обережно, із залученням профільних спеціалістів і рятувальних служб. Захисні конструкції можуть бути лише одним із елементів комплексної безпеки, що також включає укриття, оперативне оповіщення, роботу екстрених служб і дотримання мешканцями правил під час повітряної тривоги.