Всеволод Чабанець
Пилип Будківський розповів подробиці свого несподіваного відходу з житомирського «Полісся». Досвідчений нападник стверджує, що рішення про припинення співпраці з ним фактично ухвалили без повноцінного обговорення, а сам футболіст дізнався про майбутнє переведення до другої команди в один із тренувальних днів.
За словами Будківського, ще незадовго до цієї розмови він не помічав жодних ознак того, що клуб готує прощання. Нападник продовжував працювати разом з основною командою, брав участь у підготовці та не отримував сигналів про те, що більше не входить до планів тренерського штабу.
Як Будківський дізнався про рішення «Полісся»
Ситуація змінилася після невдалого виступу «Полісся» у кваліфікації Ліги конференцій. Житомирська команда поступилася словенській «Олімпії» та завершила свій єврокубковий дебют. Після повернення до звичного режиму підготовки колектив проводив тренування й товариські матчі, а Будківський, як він зазначає, продовжував сприймати себе повноцінною частиною команди.
Одного ранку футболіст приїхав на сніданок, після якого команда мала перейти до теоретичного заняття. Саме в цей момент йому зателефонував віцепрезидент клубу Володимир Тесля та попросив приїхати на окрему зустріч. Для нападника така вимога стала несподіванкою, адже попереду були заплановані командні заходи, тренування та робота за звичним графіком.
Під час телефонної розмови Будківський намагався уточнити, чому його викликають саме зараз і як бути з теорією та тренуванням. У відповідь він почув, що брати участь у них більше не потрібно. Ця коротка фраза фактично стала першим сигналом про те, що клуб ухвалив щодо нього окреме рішення.
На зустрічі сторони почали обговорювати можливе припинення співпраці. Нападник очікував, що зможе пояснити свою позицію, почути аргументи керівництва та разом із представниками клубу розглянути різні варіанти розвитку ситуації. Однак, за його словами, тривала розмова не змінила головного: рішення вже було прийняте до початку зустрічі.
Після цього Будківському повідомили, що він має зібрати речі та перейти до «Полісся-2». Таким чином, футболіст, який ще недавно працював з основним складом, опинився поза першою командою без тривалого перехідного періоду й без можливості довести свою потрібність на полі.
Чому нападника назвали «неліквідним»
Згодом Будківський почав тренуватися разом із другою командою «Полісся». Такий розвиток подій став для нього не лише професійним викликом, а й особистим розчаруванням. Футболіст вважав, що здатен приносити користь основній команді, тому не очікував, що його роль буде змінена настільки раптово.
Під час пояснення причин такого рішення представники клубу, як стверджує нападник, використали формулювання «неліквідний футболіст». Йому сказали, що клуб не може вигідно продати гравця, а тому подальша співпраця нібито втратила для команди сенс. Саме це визначення найбільше зачепило Будківського, адже воно стосувалося не його спортивних якостей, а насамперед можливості отримати фінансову компенсацію від потенційного трансферу.
Будківський наголосив, що не вважає себе футболістом, який випадав із рівня команди. За його словами, він не виглядав слабшим за інших гравців, які на той момент виступали на позиції нападника. Футболіст переконаний, що мав змогу продовжувати боротьбу за місце в складі та допомагати «Поліссю» в національних змаганнях.
Окремим джерелом невдоволення для нападника стала відсутність повноцінного діалогу перед ухваленням рішення. Будківський не стверджує, що клуб не мав права визначати склад або змінювати кадрову політику. Проте він очікував більшої поваги до себе як до професійного гравця, який тривалий час працював у команді та хотів залишатися її частиною.
Зрештою сторони домовилися про розірвання контракту. Переговори завершилися без публічного конфлікту, однак сам футболіст залишився із відчуттям, що його майбутнє визначили без нього. Переведення до другої команди стало проміжним етапом перед остаточним прощанням із клубом.
Розчарування нападника та його позиція
Будківський заявив, що справді хотів продовжити кар’єру саме в «Поліссі». Він розглядав житомирський клуб як команду, з якою можна було рухатися вперед, розвиватися та вирішувати амбітні завдання. Вихід на європейську арену мав стати важливим етапом для колективу, тому нападник прагнув залишитися в складі після дебютного сезону.
Футболіст не приховує, що невдалий єврокубковий результат міг вплинути на атмосферу всередині клубу та подальші кадрові рішення. Водночас він не пов’язує власну відставку виключно зі спортивною формою. На його думку, ключовими стали погляди керівництва на склад команди, трансферну вартість гравців і можливість їхнього подальшого продажу.
За оцінкою нападника, важливу роль у його відході могли відіграти тодішній віцепрезидент клубу та головний тренер Імад Ашур. Будківський вважає, що президент «Полісся» міг дізнатися про остаточне рішення вже після того, як його фактично ухвалили інші представники клубу. Саме тому, за словами футболіста, президент був розчарований ситуацією та її наслідками.
Для Будківського ця історія стала прикладом того, як спортивні рішення можуть поєднуватися з трансферною логікою. У сучасному футболі клуби оцінюють гравців не лише за кількістю голів, асистів або ігровим внеском. Важливими залишаються вік футболіста, тривалість контракту, потенційний попит на ринку та можливість заробити на переході. Водночас така модель може болісно сприйматися гравцями, які очікують оцінки передусім за роботою на полі.
Попри неприємне завершення співпраці, нападник зберігає повагу до своєї професії та прагне рухатися далі. Його кар’єра включає виступи за «Шахтар», «Зорю» та інші клуби, а також досвід гри за межами України. Цей досвід дає йому підстави критично оцінювати події в «Поліссі» та відкрито говорити про те, як ухвалюються рішення у професійному футболі.
Головний висновок із розповіді Будківського полягає в тому, що його відхід із «Полісся» став не результатом тривалого спортивного діалогу, а наслідком уже затвердженої кадрової позиції. Футболіст хотів залишитися в команді, не вважав себе слабшим за конкурентів і не очікував, що його оцінять насамперед як актив, який складно продати. Тепер ця історія залишилася позаду, а сам нападник має зосередитися на наступному етапі кар’єри та нових футбольних викликах.