Роксолана Мережко
Лувр може закритися для відвідувачів, якщо французька держава не забезпечить фінансування масштабного ремонту та модернізації музейного комплексу. Про можливі наслідки тривалої нестачі коштів попередив директор установи Крістоф Лерібо. За його словами, найвідвідуваніший музей світу опинився перед необхідністю комплексної трансформації, без якої він не зможе відповідати сучасним вимогам безпеки, комфорту та збереження культурної спадщини.
Керівник Лувру наголосив, що проблема не обмежується окремими несправностями чи потребою оновити певні приміщення. Йдеться про масштабну реконструкцію історичної будівлі, інженерних систем, інфраструктури для відвідувачів і засобів захисту музейних колекцій. Якщо необхідні роботи не будуть проведені вчасно, музей поступово втратить здатність повноцінно виконувати свої функції, а зрештою може бути змушений закрити двері для публіки.
Директор Лувру закликав державу не відкладати фінансування
Крістоф Лерібо заявив, що адміністрація музею планує активно залучати приватні джерела фінансування. Водночас, на його думку, лише приватних коштів буде недостатньо для реалізації всього задуму. Для оновлення Лувру потрібне суттєве державне фінансування, рішення про яке, ймовірно, ухвалюватимуть уже після національних виборів наступного року.
Директор музею звернувся до майбутнього французького уряду із закликом розглядати ситуацію як питання національного значення. Він підкреслив, що незалежно від того, яка політична сила сформує владу, вона має усвідомлювати ризики для Лувру. Без ремонту, модернізації та реорганізації музей дуже швидко відставатиме від сучасних стандартів. Закриття установи, за словами Лерібо, стало б не лише культурною, а й політичною та економічною катастрофою для Франції.
Лувр щороку приймає мільйони людей із різних країн. Для Парижа музей є одним із головних туристичних магнітів, а для Франції — символом культурного впливу та важливою частиною національної ідентичності. Тому можливе припинення роботи установи позначилося б на туристичній галузі, доходах міста, міжнародному іміджі країни та доступі громадськості до унікальних творів мистецтва.
Президент Франції Емманюель Макрон уже виступав за масштабну реконструкцію Лувру. Орієнтовна вартість цього проєкту становить близько 600 мільйонів євро. План передбачає, зокрема, будівництво нового входу, який має допомогти впоратися з великими потоками відвідувачів і зробити пересування музейними залами зручнішим.
Безпека стала головним викликом після пограбування
Крістоф Лерібо очолив Лувр у лютому після резонансного пограбування, яке сталося 19 жовтня попереднього року. Тоді група злочинців проникла до музею та викрала королівські коштовності. Вартість викрадених предметів оцінювали приблизно у 100 мільйонів доларів. Злочин привернув увагу до вразливих місць у системі охорони одного з найбільш захищених музеїв світу.
Після призначення новий директор визначив посилення безпеки своїм ключовим пріоритетом. За його словами, генеральний план безпеки, на який передбачено 83 мільйони євро, реалізується швидкими темпами. Програма передбачає створення окремої посади керівника служби безпеки, оновлення мережі камер спостереження, посилення контролю по периметру та модернізацію зон доступу до музейних приміщень.
Однак адміністрація Лувру вважає, що встановлення додаткових камер або посилення охорони не може бути єдиною відповіддю на наявні проблеми. Сучасна система безпеки залежить від стану самої будівлі, планування залів, технічних комунікацій, освітлення, систем контролю доступу та організації роботи персоналу.
За словами Лерібо, заходи після пограбування потребують проведення робіт в історичній будівлі та її інфраструктурі. Простого рішення, яке можна було б швидко встановити поверх уже наявних систем, не існує. Усі елементи музейного комплексу пов’язані між собою, тому ремонт і посилення захисту мають проводитися в межах єдиного довгострокового плану.
Саме ця взаємозалежність і пояснює високу вартість проєкту. Будь-які зміни в історичних приміщеннях потребують ретельного планування, погоджень і використання технологій, які не пошкодять архітектурну спадщину. Одночасно потрібно зберегти доступ відвідувачів до експозицій, забезпечити належний мікроклімат для картин і скульптур, оновити комунікації та не створити додаткових ризиків для колекцій.
Музей готується до масштабної трансформації
Проблеми Лувру загострилися через поєднання кількох факторів: величезної кількості відвідувачів, зношеності частини інфраструктури, підвищених вимог до безпеки та необхідності збереження історичної будівлі. Музейний комплекс формувався протягом століть, тому його сучасні потреби часто складно поєднати з архітектурними особливостями старих приміщень.
Окремим викликом є надзвичайне навантаження на музей. Щодня через його зали проходять великі потоки туристів, що впливає на стан підлоги, систем вентиляції, входів, санітарних зон і маршрутів евакуації. Під час пікових періодів черги можуть утворюватися ще до відкриття, а перебування великої кількості людей в одному просторі ускладнює контроль за безпекою.
Новий вхід, який є частиною запропонованої реконструкції, має розв’язати частину проблем із логістикою. Передбачається, що він допоможе краще розподіляти потоки, скоротити час очікування та організувати доступ до різних частин музейного комплексу. Водночас будівництво в історичному середовищі вимагатиме значних витрат і тривалої підготовки.
Після пограбування одна з галерей Лувру знову відкрилася для відвідувачів, але без експонатів. Такий формат роботи продемонстрував, наскільки складно повернути приміщення до повноцінного використання після інциденту, пов’язаного з безпекою. Відвідувачі можуть потрапити до галереї, однак відсутність предметів мистецтва нагадує про масштаб завданих збитків і необхідність додаткових перевірок.
У французькому суспільстві питання майбутнього Лувру вже набуло політичного характеру. З одного боку, влада має фінансувати утримання та захист музею як державної установи. З іншого — мільярдні бюджетні потреби країни змушують політиків визначати пріоритети та шукати додаткові джерела коштів.
Для самого Лувру затягування із рішеннями може мати серйозні наслідки. Кожен рік без комплексної модернізації збільшує обсяг необхідних робіт і потенційну вартість реконструкції. Крім того, музей ризикує зіткнутися з новими обмеженнями для відвідувачів, частковим закриттям залів або перенесенням виставок.
Попередження директора Лувру не означає неминучого негайного закриття музею, однак свідчить про критичність ситуації. Установа потребує узгодженого плану дій, стабільного фінансування та політичної підтримки. Від рішень французької держави найближчими роками залежатиме, чи зможе Лувр залишатися відкритим для мільйонів відвідувачів і надалі виконувати роль одного з головних культурних центрів світу.