Всеволод Чабанець
Уряд Вірменії офіційно запустив процедуру переходу «Електричних мереж Вірменії» у власність держави. Йдеться про компанію, яка відповідає за розподіл електроенергії по країні та є одним із ключових елементів національної енергетичної інфраструктури. Більшість акцій підприємства належить групі Tashir російського бізнесмена вірменського походження Самвела Карапетяна.
Рішення влади передбачає передачу державі не окремої частки, а всіх акцій ENA. Уряд визнав 100% цінних паперів компанії такими, що становлять переважний суспільний інтерес. Саме цей юридичний статус відкриває можливість для подальшого викупу акцій та зміни форми власності підприємства.
Формально процедура передбачає компенсацію нинішнім акціонерам. Вартість активу мають визначити на основі ринкової оцінки, а під час розрахунків врахують фінансовий стан компанії, обсяг інвестицій, отримані дивіденди, боргові зобов’язання та інші чинники. Власники ENA, зі свого боку, матимуть можливість залучити незалежних оцінювачів і представити власні розрахунки.
Чому держава вирішила взяти ENA під контроль
«Електричні мережі Вірменії» забезпечують розподіл електроенергії між виробниками, постачальниками та споживачами. Від стабільності роботи оператора залежать побутові споживачі, промислові підприємства, лікарні, транспортна інфраструктура, об’єкти зв’язку та інші важливі установи. Саме тому уряд розглядає компанію як стратегічне підприємство, контроль над яким має безпосереднє значення для енергетичної безпеки.
Вірменська влада пояснює націоналізацію необхідністю гарантувати безперебійне електропостачання та захистити права споживачів. Серед офіційно названих цілей також стабільна робота соціальних і стратегічних об’єктів, підвищення надійності мереж та посилення державного контролю за критичною інфраструктурою.
Ще у 2025 році уряд запровадив спеціальне надзвичайне законодавство, яке дозволило перебрати управління ENA. Тоді представники влади заявляли про ймовірне неналежне управління компанією та ризики для її стабільної роботи. Сама ENA ці звинувачення заперечувала, наполягаючи на відсутності підстав для таких претензій.
Після цього влада оголосила про намір націоналізувати підприємство. Нинішній етап означає, що дискусія перейшла від тимчасового державного управління до юридично оформленої процедури передачі акцій. Водночас остаточні умови угоди, розмір компенсації та майбутня модель управління компанією ще мають бути визначені.
Хто володіє компанією та як відбуватиметься передача
Близько 70% акцій ENA контролює Tashir Capital, яка входить до бізнес-групи Tashir Самвела Карапетяна. Ще приблизно 30% належить компанії Liormand Holdings Limited. Отже, рішення уряду стосується як найбільшого акціонера, так і власника меншої частки. Усі акціонери мають бути залучені до процесу оцінки та компенсації.
Міністр територіального управління та інфраструктури Давід Худатян наголосив, що держава не планує визначати ціну акцій довільно. Оцінювання має базуватися на ринкових показниках і враховувати реальні фінансові обставини ENA. Серед іншого, аналізуватимуть вкладені у розвиток мереж кошти, виплати акціонерам, кредити, зобов’язання перед контрагентами та інші складові вартості підприємства.
Такий підхід має зменшити ризик спорів щодо ціни активу. Водночас він не виключає можливих юридичних конфліктів, адже держава та приватні власники можуть по-різному оцінювати перспективи компанії, її прибутковість і вартість інфраструктури. Право акціонерів провести власну незалежну оцінку покликане забезпечити додатковий механізм захисту їхніх інтересів.
За урядовим рішенням, процес передачі акцій має розпочатися не пізніше 1 травня 2027 року. Завершити його планують до 1 жовтня 2027 року. Таким чином, між початком процедури та її фінальним оформленням передбачено кілька місяців для оцінки, переговорів, підготовки документів і виконання всіх юридичних формальностей.
Перевірка приватизації та ширший політичний контекст
Паралельно прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про перевірку законності приватизації ENA. За його словами, це окремий напрям роботи, який безпосередньо не пов’язаний із процедурою націоналізації. Влада хоче з’ясувати, чи відповідало попереднє відчуження компанії законодавству та чи були належним чином захищені державні інтереси.
Розмежування цих процесів має важливе значення. Якщо націоналізація передбачає зміну власника та виплату компенсації за ринковою оцінкою, то перевірка приватизації стосується законності рішень, ухвалених у минулому. Від її результатів можуть залежати подальші правові оцінки діяльності колишніх власників і державних органів, які брали участь у приватизаційній процедурі.
Ситуація навколо ENA відбувається на тлі поступової зміни зовнішньополітичного курсу Вірменії. Єреван дедалі активніше говорить про необхідність диверсифікації зв’язків, зміцнення власної безпеки та зменшення залежності від росії. Енергетика в цьому контексті має особливе значення, оскільки контроль над критичною інфраструктурою розглядають не лише як економічне, а й як політичне питання.
Вірменська влада також декларує намір зближуватися з Європейським Союзом. У березні 2025 року Національні збори країни ухвалили закон про початок процесу вступу до ЄС, а згодом прем’єр заявив про підготовку заявки на членство. На цьому тлі передача великої енергетичної компанії під державний контроль може бути частиною ширшої політики посилення інституційної спроможності та контролю над стратегічними секторами.
Водночас націоналізація не гарантує автоматичного розв’язання всіх проблем ENA. Після зміни власника державі доведеться забезпечити ефективне управління, знайти кошти на модернізацію мереж, зменшити технічні втрати та підтримувати фінансову стабільність підприємства. Не менш важливо, щоб споживачі не зіткнулися з погіршенням якості послуг або непрогнозованим зростанням тарифів.
Успішність процесу залежатиме від прозорості оцінки акцій, дотримання прав приватних власників і здатності держави запропонувати зрозумілу довгострокову стратегію для енергетичної компанії. Якщо всі етапи буде проведено відповідно до закону, уряд отримає повний контроль над оператором розподільчих мереж. Якщо ж процедура супроводжуватиметься судовими спорами або політичним тиском, остаточна передача ENA може виявитися значно складнішою, ніж передбачено нинішнім планом.