Сергій Пономарьов
Президент України Володимир Зеленський пояснив, чи має Європа достатньо можливостей, щоб змусити російського лідера володимира путіна погодитися на справедливий мир без прямої участі Сполучених Штатів. За його словами, європейські країни володіють значним економічним, політичним і військовим потенціалом, однак для його ефективного використання потрібні спільна позиція та готовність діяти рішуче.
Глава держави наголосив, що головною проблемою Європи залишається не відсутність ресурсів, а недостатня єдність. Країни континенту по-різному оцінюють рівень загрози з боку росії, мають відмінності у внутрішній політиці та не завжди однаково бачать подальшу підтримку України. Саме цим, на думку президента, Москва намагається скористатися.
Європі потрібна спільна стратегія
Володимир Зеленський зазначив, що росія уважно стежить за дискусіями між європейськими державами. Кремль намагається переконати партнерів України, що допомога Києву нібито є надто дорогою, а тривала підтримка може призвести до подальшої ескалації. Водночас російська влада розраховує на втому суспільств і політиків, сподіваючись, що з часом європейські країни почнуть діяти окремо.
За словами президента, така логіка є небезпечною. Якщо держави Європи демонструють нерішучість або публічно сперечаються щодо ключових рішень, це може створити у путіна враження, що Захід готовий до поступок. Російське керівництво може сприйняти розбіжності як сигнал для продовження війни, а не як стимул до переговорів.
Європа здатна посилити тиск на Росію, якщо діятиме скоординовано. Йдеться не лише про санкційні обмеження, а й про посилення оборонної промисловості, збільшення виробництва боєприпасів, передачу Україні сучасних систем протиповітряної оборони та далекобійного озброєння. Важливими також є політична підтримка української формули миру та чітке розуміння того, що майбутні домовленості не можуть бути нав’язані Україні.
Однак самих заяв, на думку української сторони, недостатньо. Кремль оцінює передусім реальні можливості та готовність партнерів застосовувати їх. Тому спільна європейська політика має передбачати не тільки дипломатичні звернення, а й конкретні рішення, які зроблять продовження агресії для росії значно дорожчим.
Чому роль США залишається важливою
Президент України не приховує, що Сполучені Штати відіграють особливу роль у системі міжнародної безпеки. Американська військова, фінансова та дипломатична підтримка має значний вплив на здатність України протистояти російській агресії. Крім того, участь Вашингтона допомагає об’єднувати союзників і формувати потужніший тиск на Москву.
Водночас це не означає, що Європа без США приречена на бездіяльність. Європейські країни мають потужну економіку, численне населення, розвинені технології та значні фінансові можливості. Сукупний потенціал держав Європи набагато більший за ресурси, які росія може спрямувати на війну. Проблема полягає у швидкості ухвалення рішень, бюрократичних процедурах і політичній готовності брати на себе додаткову відповідальність.
Саме тому Київ закликає європейських партнерів не чекати зовнішніх сигналів, а самостійно зміцнювати обороноздатність континенту. Війна в Україні продемонструвала, що безпека Європи не може ґрунтуватися лише на припущенні про неможливість масштабного конфлікту. Росія вже порушила попередні домовленості та неодноразово використовувала переговори для підготовки нових військових дій.
Зеленський підкреслює: мир не може бути результатом тиску на Україну. Якщо державу змушують погодитися на втрату територій або обмеження власного суверенітету, це не усуває причини війни. Навпаки, подібний сценарій може створити небезпечний прецедент і переконати кремль, що агресія приносить політичні дивіденди.
Що може змусити путіна завершити війну
На думку українського керівництва, путін погодиться на реальні переговори лише тоді, коли зрозуміє, що продовження війни не дозволить йому досягти поставлених цілей. Для цього необхідне поєднання кількох факторів: сильна українська армія, стабільна міжнародна допомога, жорсткі санкції та дипломатична ізоляція росії.
Важливу роль можуть відіграти гарантії безпеки для України. Європейські держави обговорюють посилення довгострокової підтримки, спільні оборонні проєкти та механізми, які допоможуть запобігти новому нападу після завершення бойових дій. Такі рішення мають показати росії, що Україна не залишиться сам на сам із загрозою та зможе захистити себе у майбутньому.
Не менш важливо, щоб санкційна політика була послідовною. Обмеження мають працювати не лише на папері, а й перекривати можливості обходу заборон через треті країни. Російський військово-промисловий комплекс значною мірою залежить від іноземних технологій, компонентів і фінансових каналів. Якщо ці ланцюги будуть ефективно заблоковані, здатність кремля підтримувати тривалу війну зменшуватиметься.
Європа також може посилити тиск через конфіскацію або використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Такий крок має не тільки фінансове, а й політичне значення. Він демонструє, що держава-агресор не може розраховувати на недоторканність своїх ресурсів після масштабного порушення міжнародного права.
Висновок президента полягає в тому, що Європа має можливості впливати на перебіг війни навіть без США, але її сила залежить від рівня єдності. Якщо європейські країни діятимуть розрізнено, росія й надалі намагатиметься використовувати суперечності між ними. Якщо ж партнери України сформують спільну стратегію, збільшать оборонну допомогу та продемонструють готовність до довгострокового протистояння, тиск на кремль суттєво посилиться.
Для України принципово важливо, щоб майбутній мир був не тимчасовою паузою, а основою стабільності. Саме тому Київ наполягає: рішення про завершення війни мають ухвалюватися за участю України, а безпекові гарантії повинні бути реальними та дієвими. Європейська єдність у цьому питанні може стати одним із ключових чинників, які наблизять справедливе завершення російської агресії.