Пономарьова Мар'яна
Україна має зберігати здатність до жорсткої відповіді на російські атаки та не погоджуватися на односторонні обмеження у сфері ударів по енергетичній інфраструктурі агресора. Таку позицію висловив фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов, коментуючи перспективи так званого енергетичного перемир’я та політичну ситуацію навколо Дональда Трампа.
На думку експерта, для України та її партнерів потенційно менш небезпечною є ситуація, за якої американський президент втрачає частину політичного впливу й не може одноосібно ухвалювати суперечливі рішення. Саме тому українській стороні важливо уважно стежити не лише за публічними заявами Трампа, а й за розбіжностями всередині його політичного оточення.
Чому Україні може бути вигідний слабший Трамп
Юрій Богданов зазначив, що в американському політичному середовищі немає повної єдності щодо підходів до війни росії проти України. Різні представники Республіканської партії та команди Трампа можуть мати відмінні погляди на підтримку Києва, переговорний процес, санкційний тиск і допустимий рівень поступок кремлю.
За словами фахівця, такий розсинхрон може створювати для України додаткові можливості. Якщо вплив президента США обмежений внутрішньополітичною боротьбою, критикою з боку союзників або незгодою представників його адміністрації, ризик швидких і руйнівних рішень зменшується. У такій ситуації Київ отримує більше часу для дипломатичної роботи, зміцнення оборони та переконання американських партнерів у необхідності подальшої підтримки.
Експерт звернув увагу на те, що критичні заяви щодо політики Трампа можуть лунати навіть від людей, які раніше були частиною його команди або представляли близькі до нього політичні позиції. Це свідчить про відсутність монолітності серед американських політиків та радників.
Для України важливо використовувати такі суперечності не для публічних конфліктів, а для посилення власної позиції. Йдеться про регулярні контакти з Конгресом США, роботу з американськими союзниками, пояснення наслідків російської агресії та демонстрацію того, що поступки Москві не гарантують тривалого миру.
Удари по нафтовій інфраструктурі росії
Окремо Богданов висловився щодо українських ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Він наголосив, що росія продовжує атакувати українські міста, енергетичні об’єкти та промислові підприємства. У відповідь Україна, на його думку, має зберігати спроможність завдавати ударів по військових і паливно-енергетичних об’єктах агресора.
Особливе значення має російська нафтова інфраструктура. Нафтопереробні заводи, термінали, нафтобази та логістичні вузли забезпечують армію росії пальним, а також формують значну частину доходів державного бюджету. Саме завдяки експорту енергоносіїв кремль фінансує закупівлю озброєнь, виробництво ракет і тривалу війну проти України.
Систематичне пошкодження таких об’єктів може створювати для росії додаткові економічні та логістичні проблеми. Зниження обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури змушують російське керівництво витрачати більше коштів і часу на підтримання воєнної машини.
Водночас подібні операції мають залишатися частиною ширшої стратегії оборони України. Їхня мета полягає не в символічних діях, а в обмеженні спроможностей держави-агресора продовжувати ракетний терор і забезпечувати власні війська.
Чому «енергетичне перемир’я» не може бути одностороннім
Однією з ключових тем дискусії стало можливе енергетичне перемир’я. Подібна домовленість могла б передбачати припинення ударів по енергетичних об’єктах обох держав. Однак, як підкреслив Богданов, будь-які обмеження повинні бути взаємними, чітко визначеними та підкріпленими механізмами контролю.
Якщо Україна припиняє удари по російській нафтовій інфраструктурі, а росія водночас продовжує атакувати українські підприємства й об’єкти енергетики, така домовленість не може вважатися перемир’ям. Вона лише позбавляє Київ одного з інструментів тиску, не зупиняючи російську агресію.
Окремі пропозиції, за яких українські сили мають обмежити удари по російських об’єктах, тоді як Москва нібито утримується від атак на українську інфраструктуру, викликають сумніви через попередній досвід переговорів. Росія неодноразово використовувала паузи та домовленості для перегрупування військ, накопичення ракет і підготовки нових атак.
Справжнє енергетичне перемир’я можливе лише за умови дзеркальності. Воно має охоплювати всі критично важливі об’єкти, передбачати відповідальність за порушення та не залишати простору для одностороннього трактування. Без таких умов будь-який компроміс може перетворитися на інструмент політичного тиску на Україну.
Експерт вважає, що Київ повинен демонструвати здатність до контрзаходів і не дозволяти нав’язувати собі правила, які працюють лише в інтересах росії. Це стосується як військової відповіді, так і дипломатичних переговорів. Україна має наполягати на тому, що припинення атак можливе тільки за реального взаємного виконання домовленостей.
Таким чином, позиція Богданова зводиться до двох взаємопов’язаних тез. По-перше, Україні важливо використовувати політичні розбіжності в оточенні Трампа та не допускати ухвалення поспішних рішень, здатних послабити українську оборону. По-друге, Київ має продовжувати тиснути на російську економіку, зокрема через удари по нафтовій інфраструктурі, доки Москва не припинить атаки та не погодиться на справді взаємні правила.