Президент України Володимир Зеленський затвердив нову Національну стратегію у сфері прав людини. Документ визначає ключові напрями державної політики щодо забезпечення, захисту та відновлення прав і свобод людини, а також пов’язує ці завдання з європейським курсом України.
Відповідне рішення оформлено указом президента №1038/2026, датованим 12 жовтня. Документ був оприлюднений у четвер. Його положення мають стати основою для подальшої роботи органів державної влади, місцевого самоврядування та інших установ, відповідальних за дотримання прав людини.
Національна стратегія у сфері прав людини є довгостроковим програмним документом. Вона визначає стратегічні цілі, принципи та пріоритети держави у сфері прав і свобод людини. Реалізація стратегії передбачена на всій території України з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану.
Що передбачає нова стратегія у сфері прав людини
Основне завдання документа полягає у формуванні послідовної та узгодженої політики держави у сфері прав людини. Йдеться не лише про реагування на вже зафіксовані порушення, а й про створення умов для їх попередження, належного розслідування та ефективного захисту постраждалих.
Особливого значення стратегія набуває в умовах повномасштабної війни. Воєнний стан впливає на повсякденне життя громадян, роботу державних інституцій, питання безпеки, доступ до правосуддя та реалізацію соціальних прав. Водночас обмеження, які можуть запроваджуватися в цей період, мають бути законними, обґрунтованими, тимчасовими та пропорційними визначеним загрозам.
Документ також має враховувати потреби людей, які постраждали внаслідок російської агресії. Серед важливих напрямів — захист прав внутрішньо переміщених осіб, підтримка ветеранів і військовослужбовців, допомога цивільним, які пережили окупацію, а також забезпечення прав дітей, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій населення.
Важливою складовою державної політики залишається доступ до правосуддя. Громадяни повинні мати можливість звертатися до компетентних органів, отримувати правову допомогу та домагатися компенсації у випадках порушення їхніх прав. Для цього необхідні зрозумілі процедури, належне фінансування системи правосуддя та ефективна взаємодія між державними структурами.
Окрему увагу приділено недопущенню дискримінації, забезпеченню рівності перед законом і захисту основоположних свобод. Реалізація стратегії має сприяти тому, щоб права людини були невід’ємною частиною роботи державних органів, а відповідні стандарти застосовувалися не формально, а на практиці.
Стратегія та переговори України про вступ до ЄС
Затверджений документ безпосередньо пов’язаний із виконанням євроінтеграційного стратегічного курсу України. Нова Національна стратегія корелюється з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і має враховувати зобов’язання держави у процесі переговорів про вступ до ЄС.
У документі наголошується, що реалізація стратегії сприятиме виконанню домовленостей України в межах переговорного процесу. Передусім ідеться про напрям верховенства права, який є одним із ключових для оцінки готовності держави до членства в Європейському Союзі.
Стратегія також пов’язана з Дорожньою картою з питань верховенства права. Цей напрям належить до першого переговорного кластера, який охоплює основи процесу вступу до ЄС. Для України важливо не лише ухвалювати необхідні закони, а й забезпечувати їхнє повноцінне виконання, незалежність інституцій та реальний захист прав громадян.
Європейська інтеграція передбачає наближення українського законодавства та практики державного управління до стандартів ЄС. У сфері прав людини це означає посилення гарантій особистої свободи, права на справедливий суд, свободи слова, рівності, захисту приватного життя та недоторканності особи.
Виконання положень стратегії оцінюватиметься не лише за кількістю прийнятих нормативних актів. Важливими показниками залишатимуться результативність реформ, робота правоохоронної та судової систем, рівень довіри громадян до державних інституцій і здатність держави забезпечити відновлення порушених прав.
Євроінтеграційні рішення та подальші завдання
Затвердження стратегії відбулося на тлі активної роботи України над виконанням умов, необхідних для подальшого просування до Європейського Союзу. Паралельно держава ухвалює рішення у фінансовій, митній, економічній та правовій сферах, які мають значення для європейської інтеграції.
Одним із таких напрямів стало врегулювання оподаткування міжнародних посилок та електронної торгівлі. Верховна Рада ухвалила в цілому відповідний законопроєкт щодо оподаткування податком на додану вартість міжнародних відправлень і операцій в електронній комерції. Це рішення розглядається як необхідне для отримання подальшої фінансової підтримки від Європейського Союзу.
Раніше європейські представники попереджали, що незатвердження змін щодо скасування пільги з ПДВ для імпортованих посилок низької вартості може вплинути на надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги. Йшлося про фінансування обсягом 3,7 мільярда євро, виплата якого планувалася на початку осені.
Такі рішення демонструють, що шлях до ЄС складається з багатьох паралельних напрямів. Реформи у сфері прав людини, верховенства права, оподаткування та державного управління мають реалізовуватися системно й узгоджено. Водночас кожне зобов’язання повинно мати практичний результат для громадян і сприяти зміцненню демократичних інституцій.
Нова Національна стратегія у сфері прав людини має стати орієнтиром для держави на найближчі роки. Її ефективність залежатиме від конкретних планів дій, відповідальності органів влади, належного фінансування та регулярного контролю за виконанням визначених завдань.
Для України цей документ має подвійне значення. З одного боку, він покликаний посилити внутрішній захист прав і свобод людини в умовах війни. З іншого — підтвердити готовність держави виконувати європейські стандарти та зобов’язання на шляху до членства в Європейському Союзі.