Пономарьова Мар'яна
Загострення між Україною та Сполученими Штатами створило нові ризики для української оборони. На тлі заяв про можливе обмеження обміну розвідувальними даними та повідомлень про перебої в роботі супутникового зв’язку військові змушені оцінювати не лише політичні наслідки, а й прямий вплив таких рішень на фронт. Журналіст і командир роти безпілотників бригади «Хартія» Юрій Бутусов вважає, що Україна справді залежить від американської розвідки, однак навіть її потенційне припинення не означатиме зупинки опору.
За словами Бутусова, американські супутникові, радіолокаційні, електронні та кіберрозвідувальні спроможності є одними з найпотужніших у світі. Отримана від США інформація допомагає українським військовим стежити за переміщенням російських сил, виявляти підготовку ракетних ударів, контролювати активність авіації та планувати далекобійні операції.
Водночас Україна має власні розвідувальні структури, а європейські партнери також продовжують надавати важливу допомогу. Тому втрата американських даних була б надзвичайно болючою, але не позбавила б Сили оборони всієї інформації про противника. Основна проблема, на думку військового, полягає в тому, що така втрата могла б суттєво ускладнити ухвалення рішень і знизити точність окремих операцій.
Бутусов назвав можливе припинення підтримки США «цвяхом у домовину» адміністрації
Бутусов наголосив, що повне припинення американської підтримки України стало б не просто політичним сигналом, а серйозним ударом по обороноздатності держави. Особливо це стосується обміну розвідувальними даними, який забезпечує українське командування інформацією про ситуацію в глибокому тилу росії.
«Без цього буде дуже важко. Але це не означає, що наш спротив зупиниться або що ми взагалі залишимося без розвідданих. Це буде болюча втрата, але вона нас не зупинить», – зазначив військовий.
Він також висловив сподівання, що до повного розриву між Вашингтоном і Києвом не дійде. На його думку, відмова США від підтримки України фактично означала б сприяння росії, яка є головним геополітичним противником Заходу. Такий крок, вважає Бутусов, суперечив би не лише інтересам України, а й довгостроковим інтересам самих Сполучених Штатів.
«Якщо адміністрація Трампа піде на такий прямий розрив, це буде ударом для України, але й цвяхом у домовину для цієї адміністрації у Вашингтоні», – заявив він.
За оцінкою Бутусова, рішення про припинення обміну розвідданими навряд чи матиме широку підтримку в американських силових структурах. Він зазначив, що значна частина військових, спецслужбовців і представників оборонного відомства розуміє важливість допомоги Україні та усвідомлює, чим може завершитися послаблення української оборони.
Військовий також вважає, що політичні заяви Дональда Трампа можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на мобілізацію власного електорату. Однак, на його думку, постійна зміна позицій і тиск на союзника можуть обернутися проти американської адміністрації, особливо напередодні виборчих кампаній.
Водночас Україна, за словами Бутусова, не повинна покладатися лише на внутрішні процеси у США. Києву необхідно вибудовувати власну системну політику впливу у Вашингтоні, активніше працювати з Конгресом, дипломатами, громадянським суспільством та українською діаспорою. Така робота має бути не ситуативною, а постійною і скоординованою.
Перебої зі Starlink та ризики для безпілотних підрозділів
Окремою проблемою стали повідомлення про сповільнення роботи Starlink на безпілотниках, які використовують супутниковий зв’язок для виконання бойових завдань. Командир роти безпілотників підтвердив, що на фронті такі зміни помітили одразу. Для апаратів літакового типу, які працюють на великих швидкостях, стабільний зв’язок має критичне значення.
Якщо система не підтримує роботу безпілотника під час швидкого польоту, застосування такого апарата стає надзвичайно складним або взагалі неможливим. Це може впливати на розвідку, коригування ударів, управління дроном і повернення апарата після виконання завдання.
За словами Бутусова, після певного періоду обмежень зв’язок знову почав працювати на необхідних швидкостях. Проте відсутність чітких офіційних пояснень породила додаткову недовіру. Військовий припустив, що ситуація могла бути не просто технічним збоєм, а демонстрацією можливостей впливу на українські військові спроможності.
«Якби йшлося виключно про технічну проблему, наші партнери попередили б нас. Нічого складного в такому попередженні немає. Але все зробили мовчки», – сказав він.
Водночас Бутусов підкреслив, що найбільшою загрозою для фронту є не окремий збій супутникового зв’язку, а системні помилки в управлінні, непрозорий розподіл ресурсів і рішення, які не враховують реальної ситуації в бойових підрозділах. На його думку, військові часто дізнаються про зміни з новин, тоді як на передовій не бачать відповідного покращення забезпечення.
Серед головних проблем він назвав нестачу людей, безпілотників, резервів і стабільного поповнення. Окремим підрозділам можуть збільшувати смугу відповідальності, але при цьому не надавати додаткових сил для виконання завдань. Такий підхід створює додаткове навантаження на військових і підвищує ризик виснаження.
Росія розраховує на тривалу війну
Оцінюючи ситуацію на фронті, Бутусов закликав не перебільшувати втрати російської ініціативи. На окремих напрямках українські підрозділи справді змогли зупинити або відкинути противника, однак на значній частині лінії бойового зіткнення росія продовжує наступальні дії, застосовує перевагу в ресурсах і намагається поступово просуватися.
Російське командування, за його словами, не обмежене короткими політичними дедлайнами. Кремль готовий вести війну роками, використовуючи значні фінансові, промислові та людські ресурси. Москва прагне виснажити Україну, зруйнувати її інфраструктуру, послабити економіку та нав’язати переговори на власних умовах.
Бутусов вважає, що російська стратегія передбачає не лише захоплення територій, а й примушення України до такого формату домовленостей, який дозволив би кремлю зберегти контроль над окупованими землями та уникнути відповідальності за агресію. У разі послаблення української оборони росія може спробувати нав’язати тимчасове припинення вогню без дієвих гарантій безпеки.
Саме тому військовий скептично оцінює будь-які мирні плани, у яких немає механізмів контролю, гарантування та покарання за порушення домовленостей. На його думку, сама фіксація лінії фронту не здатна забезпечити тривалий мир, якщо росія збереже можливість відновити наступ і не нестиме реальних наслідків за свої дії.
Для примушення росії до переговорів Україна має насамперед стабілізувати фронт, зупинити наступ і завдати противнику неприйнятних втрат. Йдеться не лише про пасивну оборону, а про активні дії, контратаки та знищення ударних угруповань. Якщо українські сили зможуть масштабувати успішні рішення на всій лінії фронту, російське командування втратить можливість диктувати умови.
Водночас Бутусов наголошує, що удари по російських нафтопереробних підприємствах можуть мати стратегічне значення, однак кожну таку операцію потрібно оцінювати з погляду вартості та результату. Важливо враховувати, скільки ресурсів витрачено, яких збитків завдано противнику та чи не залишилися через це без необхідного забезпечення підрозділи на передовій.
На його думку, одним із найчутливіших для росії ресурсів є не лише паливо чи промислова інфраструктура, а й особовий склад. Системне знищення російських військових, які забезпечують продовження агресії, може швидше послабити здатність кремля вести війну, ніж окремі символічні удари по віддалених об’єктах.
Бутусов також відкинув припущення, що масовані удари по українських містах автоматично зламають волю суспільства до опору. Терор цивільного населення може завдавати величезної шкоди, але країну, яку захищає організована армія, значно важче примусити до капітуляції. Вирішальним фактором залишається стан Сил оборони, їхнє забезпечення, якість управління та здатність утримувати фронт.
На тлі можливого скорочення американської підтримки Україні доведеться прискорити розвиток власної розвідки, виробництво безпілотників, захищених систем зв’язку та засобів ураження. Проте це не скасовує важливості міжнародної допомоги. Як наголошує Бутусов, головне завдання держави – не чекати на чергові політичні рішення партнерів, а створювати таку систему оборони, у якій жоден окремий канал підтримки не стане критичною точкою залежності.