Пономарьова Мар'яна
На валютному ринку України долар і євро не завжди рухаються синхронно. Курс однієї іноземної валюти може зростати, тоді як інша в цей самий момент дешевшатиме щодо гривні. Для громадян така ситуація часто виглядає суперечливою, адже прийнято вважати, що ослаблення гривні автоматично має призводити до подорожчання всіх основних валют. Насправді на курси впливають одразу кілька факторів: рішення Національного банку України, інфляція, стан української економіки, попит на валюту та співвідношення долара і євро на глобальному ринку.
Засновник і президент інвестиційної групи Тарас Козак пояснює, що короткострокові коливання не варто сприймати як остаточний сигнал про майбутнє гривні. Валютний ринок може реагувати на заяви політиків, міжнародні конфлікти, зміни у грошово-кредитній політиці провідних країн та очікування інвесторів. Тому курс, який склався сьогодні, не обов’язково покаже напрямок руху через місяць або рік.
Чому долар та євро змінюються щодо гривні по-різному
Національний банк передусім стежить за динамікою долара до гривні. Саме американська валюта відіграє ключову роль у розрахунках на українському міжбанківському ринку, а її курс є важливим орієнтиром для бізнесу, держави та населення. Регулятор може проводити валютні інтервенції, щоб зменшувати різкі коливання долара та не допускати надмірної нестабільності.
Водночас курс євро до гривні залежить не лише від української ситуації. На нього впливає також міжнародне співвідношення євро та долара. Якщо євро слабшає щодо американської валюти, то навіть за відносно стабільного долара в Україні європейська валюта може дешевшати. І навпаки: зростання євро на світовому ринку здатне підштовхнути його курс до гривні вгору.
Світовий валютний ринок є надзвичайно масштабним і працює цілодобово в різних часових поясах. Щодня учасники торгують величезними обсягами доларів, євро та інших валют. На настрої інвесторів впливають рішення центральних банків, дані про інфляцію, економічне зростання, зайнятість, державні борги та політичні заяви. Через це долар може зміцнюватися щодо євро, навіть якщо українська гривня в цей момент майже не змінюється.
Наприклад, коли долар дорожчає на світовому ринку, в Україні це може проявитися як підвищення курсу долара до гривні та одночасне зниження курсу євро до гривні. У такій ситуації створюється враження, що гривня зміцнюється щодо європейської валюти. Формально це справді означає, що за один євро потрібно віддати менше гривень. Проте робити висновок про загальне посилення української валюти було б передчасно.
Тарас Козак наголошує, що короткострокова зміна курсу євро не повинна автоматично ставати підставою для термінової купівлі або продажу валюти. Якщо євро за кілька днів подорожчав, це ще не означає, що він продовжить зростати. Так само тимчасове здешевлення не гарантує тривалого падіння. Емоційні операції часто призводять до зайвих витрат через різницю між курсом купівлі та продажу.
Довгостроковий прогноз для гривні та роль інфляції
Якщо оцінювати ситуацію не за кілька днів або тижнів, а за роки, гривня має тенденцію до поступового послаблення щодо основних світових валют. Головна причина цього процесу пов’язана з вищою інфляцією в Україні порівняно зі США та країнами єврозони. Коли ціни всередині країни зростають швидше, купівельна спроможність національної валюти зменшується.
Девальвація гривні частково компенсує різницю в темпах зростання цін. Цей процес не відбувається за математичною формулою день у день, однак у довгостроковій перспективі між інфляцією та курсом існує помітний зв’язок. Якщо вартість українських товарів і послуг за певний період суттєво підвищується, гривня зазвичай втрачає частину вартості щодо долара та євро.
Умовний приклад можна побачити на звичайних товарах. Якщо ціна продукту в Україні зросла вдвічі, але його вартість у доларах на міжнародному ринку залишилася приблизно незмінною, це означає, що гривня відносно цієї валюти мала послабитися. Саме так працює економічний зв’язок між внутрішніми цінами та валютним курсом. Водночас на практиці на нього накладаються зовнішня торгівля, обсяги допомоги, валютні резерви, попит на імпорт і ситуація на фінансових ринках.
Тому ситуативне зміцнення гривні щодо євро не скасовує довгострокових ризиків для національної валюти. Воно може бути наслідком зміни котирувань євро до долара, а не фундаментального покращення української економіки. Для оцінки перспектив гривні потрібно враховувати інфляцію, бюджетну політику, стан платіжного балансу та здатність країни забезпечувати стабільні валютні надходження.
Важливо також розуміти, що Національний банк не може одночасно повністю контролювати курс гривні до долара та євро. Якщо регулятор згладжує коливання долара, курс євро все одно може змінюватися під впливом міжнародного ринку. Саме тому час від часу виникають різкі рухи європейської валюти, які привертають увагу населення та провокують ажіотажний попит.
Як розподіляти валютні заощадження
Для людини, яка формує фінансову подушку, важливо не намагатися вгадати кожен наступний рух валютного ринку. Постійне переміщення коштів із долара в євро, а потім назад зазвичай не допомагає збільшити заощадження. Кожен обмін супроводжується витратами, зокрема різницею між курсом купівлі та продажу. Якщо здійснювати операції під впливом емоцій, ці витрати можуть поступово зменшити капітал.
Більш зваженим підходом є диверсифікація, тобто розподіл коштів між кількома валютами та фінансовими інструментами. Конкретна пропорція залежить від доходів, майбутніх витрат, фінансових цілей і терміну, на який відкладаються гроші. Людина, яка планує витрати в Україні протягом найближчих місяців, може тримати частину резерву у гривні. Заощадження на тривалий період доцільно розглядати ширше, не обмежуючись лише однією валютою.
Один із можливих орієнтирів, який наводить Тарас Козак, передбачає розподіл коштів таким чином: 50% у гривневих інструментах, 25% у доларах і 25% у євро. Гривневу частину можна зберігати у формі банківського депозиту або державних облігацій, якщо такі інструменти відповідають особистим цілям та рівню прийнятного ризику. Валютна частина допомагає зменшити залежність заощаджень від коливань гривні.
Це не універсальна рекомендація для кожного громадянина, а приклад логіки розподілу активів. Якщо людина планує навчання, лікування, подорож або придбання нерухомості в єврозоні, частка євро може бути більшою. Якщо майбутні витрати пов’язані з товарами чи послугами, ціни на які орієнтовані на долар, вищою може бути частка американської валюти.
Головна перевага поділу заощаджень полягає у зниженні ризику. Коли одна валюта слабшає, інша може частково компенсувати втрати. Такий підхід не гарантує прибутку й не усуває валютні ризики повністю, проте дозволяє не залежати від одного сценарію. Для більшості людей стратегія регулярного поповнення різних частин заощаджень є спокійнішою та практичнішою, ніж спроби вгадати ідеальний момент для купівлі валюти.
Отже, різноспрямований рух долара та євро є нормальною ситуацією для відкритої економіки. Курс євро до гривні формується через поєднання українського курсу гривні до долара та міжнародного співвідношення євро і долара. У короткостроковій перспективі на нього можуть впливати новини й настрої ринку, а в довгостроковій ключову роль відіграють інфляція та стан економіки. Саме тому заощадження доцільно розподіляти обережно, не піддаватися паніці та не здійснювати часті обміни без чіткої фінансової мети.