У путіна заявили про більший експорт дизелю, ніж прогнозував Трамп

Росія заявила про намір суттєво збільшити постачання дизельного пального на зовнішні ринки. За словами російського віцепрем’єра Олександра Новака, до кінця року щомісячний експорт може зрости до 3–3,5 млн тонн. У Москві вважають, що такий показник дозволить повернутися до рівнів, які спостерігалися до різкого скорочення поставок, а також перевищити обсяги, про які раніше говорив президент США Дональд Трамп.

Заява пролунала на тлі дискусій про можливе послаблення обмежень для російського енергетичного сектору. Російська сторона намагається представити збільшення експорту як чинник стабілізації світового ринку пального. Водночас експерти звертають увагу, що реальні можливості Москви залежать не лише від наявності дизеля, а й від роботи нафтопереробних заводів, логістики, санкційного режиму та готовності інших країн купувати російське паливо.

Росія прогнозує зростання експорту дизеля

Олександр Новак заявив, що росія має ресурс для нарощування поставок дизельного пального за кордон. Він припустив, що до кінця року обсяги експорту можуть досягти 3–3,5 млн тонн на місяць. У російському уряді пов’язують такий прогноз із поступовим відновленням виробництва та можливістю перенаправити частину нафтопродуктів із внутрішнього ринку на зовнішні напрямки.

«Росія має можливість збільшити експорт дизельного пального», — заявив віцепрем’єр в ефірі державного телеканалу, додавши, що подальша ситуація залежатиме від розвитку ринку та умов постачання.

Однак прогнози російської влади не означають автоматичного виконання заявлених показників. Для експорту мільйонів тонн пального щомісяця необхідні стабільні виробничі потужності, доступ до портів, танкерного флоту та страхування перевезень. Додатковим фактором залишаються вторинні санкції, які можуть впливати на компанії, що співпрацюють із російськими постачальниками.

Чому скоротилися поставки російського пального

Експорт дизеля з росії зменшився через поєднання кількох причин. Серед них — атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства, ремонти обладнання та обмеження, які російська влада запроваджувала для захисту внутрішнього ринку. У періоди дефіциту Москва намагалася не допустити різкого зростання цін на пальне всередині країни, тому скорочувала або тимчасово зупиняла його вивезення.

Удари по російських нафтопереробних заводах у 2024–2025 роках створили додатковий тиск на виробництво. Пошкодження окремих установок, перебої в роботі підприємств і необхідність проведення ремонтів впливали на обсяги переробки нафти. Через це частина ресурсу, який раніше міг надходити на експорт, залишалася для забезпечення російських регіонів.

До запровадження нових обмежень росія могла експортувати понад 3 млн тонн дизельного пального на місяць. Після скорочення поставок Москва продовжила продавати нафтопродукти за міжурядовими домовленостями. Основними напрямками залишалися країни Центральної Азії, зокрема ті, з якими росія має тісні торговельні та транспортні зв’язки.

За оцінками галузевих джерел, у вересні обсяг російського експорту дизеля до країн Центральної Азії становив близько 427 тисяч тонн. Ці поставки демонструють, що навіть за умов обмежень російські компанії намагаються зберегти присутність на міжнародному ринку, використовуючи доступні канали збуту та двосторонні домовленості.

Водночас переорієнтація експорту на окремі регіони не повністю компенсує втрату традиційних ринків. Довші маршрути збільшують витрати на транспортування, а складні схеми продажу можуть зменшувати прибутковість. Саме тому заявлений Москвою обсяг у 3–3,5 млн тонн на місяць потребує не лише виробничих, а й політичних та логістичних передумов.

Домовленості з Трампом і реакція України

Заява Новака пролунала після повідомлень Дональда Трампа про домовленість щодо повернення російського дизельного пального на світові ринки. За словами американської сторони, тимчасове послаблення санкційних обмежень має створити умови для збільшення поставок і водночас стимулювати Москву до переговорів про припинення війни проти України.

Дональд Трамп повідомляв, що росія повинна негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля на американський і світовий ринки. Надалі, за його словами, йшлося про постачання ще 500 тисяч тонн у листопаді та додаткового мільйона тонн після цього. Якщо ці обсяги справді будуть реалізовані, вони можуть вплинути на баланс пропозиції, проте їхній масштаб необхідно оцінювати у співвідношенні з глобальним споживанням.

За даними американського Управління енергетичної інформації, транспортний сектор США споживає приблизно 2,94 млн барелів дизельного пального на добу. Отже, перша партія обсягом понад 300 тисяч тонн є меншою за добове споживання цього сектору в перерахунку на відповідні одиниці. Це означає, що навіть значне за мірками окремої угоди постачання не здатне самостійно докорінно змінити ситуацію на світовому ринку.

Ініціатива викликала критику з боку частини американських законодавців. Їхня позиція полягає в тому, що додаткові доходи від експорту нафтопродуктів можуть посилити фінансові можливості росії та допомогти їй підтримувати війну проти України. На думку критиків, послаблення санкцій без чітких гарантій припинення агресії зменшує ефективність економічного тиску на кремль.

Президент України Володимир Зеленський також розкритикував домовленість про російське дизельне пальне. Він назвав її відходом від багаторічної політики Заходу, спрямованої на обмеження доходів росії та скорочення її можливостей фінансувати військові дії. Українська сторона наголошує, що енергетичні поступки не можуть розглядатися окремо від поведінки Москви на полі бою.

Зеленський звернув увагу на те, що під час останньої хвилі атак росія завдала ударів щонайменше по шести енергетичних об’єктах України. На думку Києва, такі дії свідчать про відсутність реальної зацікавленості кремля в енергетичному перемир’ї та ставлять під сумнів аргумент про те, що послаблення санкцій здатне швидко привести Росію до конструктивних переговорів.

У Москві, своєю чергою, стверджують, що збільшення поставок уже позначається на світовому ринку. Новак заявив про зниження цін на дизель приблизно на 5–6%. Проте незалежне підтвердження того, що саме російський експорт став головною причиною такого руху цін, не наведено. На вартість пального також впливають котирування нафти, сезонний попит, запаси в різних країнах, транспортні витрати та очікування трейдерів.

Окремо російський віцепрем’єр заявив, що оцінки США щодо вартості російських енергоресурсів, поставлених до Європи після 2022 року, нібито є заниженими. За його словами, сума становить 320,7 млрд доларів, тоді як американські представники оцінювали її приблизно у 250 млрд доларів. Незалежного підтвердження російської оцінки не наведено.

Експорт російського дизеля надалі залежатиме від поєднання політичних рішень, стану нафтопереробної галузі та здатності Москви обходити обмеження. Навіть якщо заявлений обсяг у 3–3,5 млн тонн на місяць буде досягнутий, це не обов’язково означатиме повне відновлення колишніх позицій росії. Для світового ринку важливими залишатимуться не лише тонни пального, а й умови їхнього продажу, надійність постачань та наслідки використання енергетики як інструменту міжнародного тиску.