Росія могла взяти своєрідний «тайм-аут» у застосуванні аеробалістичних ракет «Кинжал». Однак це не обов’язково означає відмову від подальших ударів такими боєприпасами. За словами військового експерта Киричевського, рішення про нові пуски залежатиме від того, наскільки важливою для російського командування буде конкретна ціль і чи виправдає очікуваний результат витрати дорогих ракет.
Окрему увагу експерт звернув на точність цього типу озброєння. За його оцінкою, «Кинжал» показує гіршу точність влучання, ніж «Іскандер». Така характеристика є важливою, адже російська пропаганда тривалий час подавала аеробалістичну ракету як надзвичайно точну та майже невразливу зброю. На практиці ефективність будь-якого ракетного комплексу залежить не лише від заявлених технічних параметрів, а й від навігації, розвідданих, якості обслуговування та умов застосування.
Чому росія могла скоротити використання «Кинжалів»
Однією з причин паузи може бути обмеженість запасів. «Кинжал» є складним і дорогим боєприпасом, для запуску якого використовують спеціально підготовлені літаки-носії. Йдеться не про зброю, яку можна застосовувати безперервно у великих кількостях без огляду на наслідки. Кожен пуск потребує підготовки, планування маршруту, забезпечення роботи носія та оцінки потенційного результату.
Якщо ракета не гарантує точного ураження визначеної цілі, її застосування може виявитися невигідним навіть для російського командування. Особливо це стосується ситуацій, коли йдеться про удари по об’єктах, координати яких складно встановити або які можуть змінити місце розташування. У такому випадку неточність зменшує військовий ефект атаки, а сама ракета фактично витрачається без досягнення поставленої мети.
Пауза також може бути пов’язана з накопиченням боєприпасів для масованого удару. Росія вже неодноразово комбінувала різні типи ракет і безпілотників, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону. У такій тактиці «Кинжали» можуть берегти для окремих епізодів, коли противник прагне створити додаткове навантаження на систему захисту або продемонструвати наявність високотехнологічної зброї.
Водночас сама відсутність частих пусків не свідчить про те, що ракети цього типу повністю зникли з арсеналу росії. Швидше за все, їх можуть використовувати вибірково. Умовою нових запусків стане поява цілі, яку російське командування вважатиме достатньо важливою для виправдання ризику та витрат. Це може бути спроба вразити об’єкт військової інфраструктури, командний пункт або іншу ціль, якій Москва надає особливого значення.
Точність «Кинжала» та порівняння з «Іскандером»
Порівняння «Кинжала» з «Іскандером» має принципове значення для оцінки реальних можливостей російської ракетної зброї. Обидва комплекси належать до засобів, які можуть завдавати ударів по цілях на значній відстані, однак умови їхнього застосування відрізняються. «Іскандер» запускається із наземної платформи, тоді як «Кинжал» доставляється літаком і стартує з повітря.
Повітряний старт формально дає змогу збільшити дальність польоту та ускладнити прогнозування напрямку атаки. Проте це не означає автоматичної переваги у точності. На результат впливають робота систем наведення, актуальність координат, можливі технічні несправності та здатність ракети коректно виконувати маневри на всій траєкторії. Якщо хоча б один із цих елементів працює неналежно, імовірність точного влучання зменшується.
За словами Киричевського, саме в цьому полягає одна з проблем «Кинжала». Його гучний статус і висока швидкість не компенсують можливих відхилень від заданої точки. Для ударів по площинних об’єктах така похибка може бути менш критичною, проте проти невеликих або добре захищених цілей вона істотно знижує результативність атаки.
Крім того, заявлені характеристики озброєння та його поведінка в реальних бойових умовах можуть відрізнятися. Виробник і військове керівництво зазвичай оприлюднюють переважно розрахункові параметри, тоді як повну картину дає лише практика. Саме тому експертні оцінки, аналіз наслідків ударів і зіставлення фактичних місць падіння з заявленими цілями дозволяють краще зрозуміти можливості ракети.
Що означає «тайм-аут» для подальших атак
Тимчасове скорочення пусків «Кинжалів» не варто трактувати як гарантію відсутності нових атак. Росія може повернутися до використання цих ракет у разі підготовки масштабної комбінованої операції або за наявності політичного мотиву продемонструвати силу. Водночас пауза дає підстави припускати, що застосування такого озброєння для агресора не є безмежним ресурсом.
Для України важливо враховувати всі можливі сценарії та не знижувати рівень готовності. Навіть поодинокий запуск високошвидкісної ракети створює загрозу для людей і критичної інфраструктури. Ефективність захисту залежить від своєчасного виявлення повітряної цілі, роботи систем протиповітряної оборони, обміну даними та дотримання населенням правил безпеки під час повітряної тривоги.
Водночас оцінка Киричевського змінює сприйняття «Кинжала» як нібито безпомилкової зброї. Якщо ракета справді має гіршу точність, ніж «Іскандер», її головною перевагою залишається не гарантоване влучання, а швидкість, складність перехоплення та можливість завдавати психологічного тиску. Саме тому росія може зберігати такі боєприпаси для найбільш резонансних або пріоритетних ударів.
Отже, російський «тайм-аут» із «Кинжалами» може пояснюватися одразу кількома чинниками: обмеженими запасами, високою вартістю виробництва, потребою накопичення ракет і сумнівами щодо точності. Нові пуски ймовірні тоді, коли Москва вирішить, що потенційний ефект від атаки переважає ризик втрати дорогого боєприпасу. Однак, як підкреслює експерт, сам факт високої швидкості ракети ще не робить її найточнішою зброєю у російському арсеналі.
Мер Москви заявив про десятки дронів над столицею РФ: що відомо