Позиція кремля щодо можливого відновлення переговорів з Україною, за інформацією, яку цитує Reuters, залишається пов’язаною з територіальними вимогами росії. Джерело, близьке до російського керівництва, стверджує, що володимир путін нібито не має наміру повертатися за стіл переговорів доти, доки російська армія не встановить контроль над тією частиною Донбасу, яка досі утримується українськими військами.
Йдеться приблизно про 11% території Донецької та Луганської областей, які, за наведеними у матеріалі оцінками, залишаються під контролем України. Саме захоплення цієї частини регіону російський президент, як вважає співрозмовник видання, міг би представити всередині росії як важливу воєнну та політичну перемогу.
Таким чином, потенційні переговори Москва може розглядати не як спосіб негайно припинити бойові дії, а як результат досягнення конкретної мети на полі бою. Такий підхід означає, що кремль поки не демонструє готовності обговорювати мирне врегулювання без попереднього виконання власних територіальних вимог.
Що відомо про позицію путіна щодо переговорів
За даними Reuters, російський лідер може погодитися на повернення до переговорного процесу лише після того, як отримає можливість заявити про повний контроль над Донбасом. Для кремля це питання має не лише військове, а й внутрішньополітичне значення. Російській владі важливо продемонструвати суспільству, що багаторічна агресія проти України нібито завершилася результатом, який можна подати як успіх.
Джерело, близьке до кремля, описує можливе захоплення решти Донбасу як умову, за якої путін зможе повернутися до переговорів із сильнішої позиції. Водночас ця інформація не є офіційною заявою російського президента. Вона відображає оцінку співрозмовника, який, за твердженням журналістів, має зв’язки з російськими владними структурами.
Важливо також враховувати, що публічні заяви кремля часто поєднують вимоги щодо територій із ширшими політичними умовами. Російська сторона неодноразово наполягала на необхідності врахування власних так званих «безпекових інтересів», однак за цими формулюваннями фактично стоять вимоги щодо обмеження української армії, зміни зовнішньополітичного курсу України та визнання окупованих територій частиною росії.
Для України такі умови є неприйнятними, оскільки передбачають легалізацію захоплення територій і створюють ризик повторення агресії в майбутньому. Тому сам факт можливого повернення російської делегації до переговорів ще не означатиме готовності Москви до справедливого та тривалого миру.
Яку роль може відіграти дизельна угода
Основна частина матеріалу Reuters присвячена домовленостям між Сполученими Штатами та росією щодо постачання дизельного палива. За версією джерел, ця угода могла розглядатися американською стороною як дипломатичний інструмент, покликаний пом’якшити позицію кремля та спонукати його відновити контакти щодо мирного врегулювання.
Американські представники, як повідомляється, передали відповідну інформацію українським чиновникам під час переговорів у Майамі. Логіка запропонованого підходу полягала в тому, щоб Вашингтон спочатку продемонстрував Москві готовність до обмеженої домовленості, а після цього очікував від росії конкретного кроку у відповідь.
Один зі співрозмовників описав цю ідею як сигнал кремлю: якщо Україна припинила удари, а США погодилися на певну угоду з росією, то тепер російська сторона має продемонструвати власну готовність до деескалації. Водночас сама по собі домовленість щодо дизельного палива не гарантує зміни російської стратегії.
Навіть якщо економічні або енергетичні домовленості можуть тимчасово створити додатковий канал для дипломатії, остаточне рішення кремля, за оцінками джерел, усе одно залежатиме від ситуації на фронті та можливості отримати політичні дивіденди всередині росії. Саме тому угоду називають потенційним способом повернути Москву до переговорів, а не вже досягнутим мирним результатом.
Які плани кремлю приписують щодо Донбасу
Повідомлення про залежність переговорів від захоплення всього Донбасу узгоджуються з попередніми оцінками щодо планів російського керівництва. Раніше повідомлялося, що володимир путін очікує встановлення повного контролю над регіоном у довгостроковій перспективі. За даними джерел, якщо реалізувати такий задум не вдасться, частина російських чиновників може стати більш схильною до реальних переговорів.
Окремо путін заявляв, що росія нібито здатна отримати контроль над Донбасом значно раніше, ніж за півтора-два роки. Такі заяви мають демонструвати впевненість російського керівництва у власних військових можливостях, однак перебіг бойових дій неодноразово показував, що прогнози кремля можуть не справджуватися.
У вересні спеціальні представники американського президента відвідали Москву та Київ. Після цих контактів у медіа з’явилася інформація, що під час зустрічі з американською делегацією путін нібито заявив про намір захопити Донбас упродовж кількох місяців. У відповідь Джаред Кушнер, за повідомленнями журналістів, нагадав, що приблизно рік тому російський президент уже озвучував американцям подібні очікування, але вони не були реалізовані.
Ця деталь свідчить про розбіжність між політичними заявами кремля та фактичними результатами російського наступу. Для Москви переговори можуть залишатися не кінцевою метою, а одним із елементів стратегії, який має бути використаний лише тоді, коли військова ситуація дозволить заявити про перемогу.
Отже, ключовим питанням залишається не лише те, чи повернеться росія до переговорів, а й на яких умовах вона це зробить. Якщо кремль і надалі вимагатиме спочатку передати йому всю територію Донбасу, дипломатичний процес буде складно назвати рівноправним. Для України визначальними залишаються відновлення територіальної цілісності, гарантії безпеки та недопущення того, щоб воєнна агресія стала способом нав’язати політичні рішення.
ЄС відкриє нові переговорні кластери для України та Молдови