Зеленський: Україна не б’є по енергооб’єктах РФ, а росія робить навпаки

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не завдає ударів по енергетичних об’єктах на території росії, тоді як російські війська продовжують атакувати українську енергетичну інфраструктуру. За його словами, така позиція Києва залишається послідовною та відповідає підходу України до захисту цивільного населення і критично важливих об’єктів.

Глава держави наголосив, що українська сторона не прагне створювати додаткові ризики для мирних жителів і не розглядає удари по цивільній енергетиці як інструмент ведення війни. Водночас росія, за словами президента, систематично використовує ракетні атаки та удари безпілотниками для пошкодження електростанцій, підстанцій, газових об’єктів і мереж, від яких залежить повсякденне життя мільйонів українців.

Заява Зеленського пролунала після обговорень за участю Сполучених Штатів, під час яких порушувалося питання можливого обмеження атак на енергетичну інфраструктуру. Україна готова підтримувати будь-які домовленості, здатні зменшити масштаби руйнувань і захистити людей, однак для цього росія має демонструвати реальну готовність виконувати взяті на себе зобов’язання.

Україна дотримується заявленої позиції

За словами українського президента, Київ неодноразово підтверджував, що не атакує російські енергооб’єкти. Йдеться саме про цивільну інфраструктуру, яка забезпечує населення електроенергією, теплом і газом. Українські військові водночас мають право завдавати ударів по законних військових цілях, зокрема по об’єктах, які безпосередньо використовуються для підтримки російської агресії проти України.

Відмінність між цивільними та військовими цілями є принциповою. Енергетична інфраструктура може мати подвійне призначення, однак її статус визначається конкретним використанням. Якщо об’єкт забезпечує роботу військово-промислового комплексу або використовується для ведення бойових дій, він може розглядатися інакше, ніж звичайна електростанція чи мережа, що постачає електроенергію населенню.

Україна наполягає, що будь-які домовленості у сфері безпеки мають бути взаємними. Одностороннє обмеження ударів не може вважатися справедливим рішенням, якщо російська армія продовжує атакувати українські міста, промислові райони та об’єкти життєзабезпечення. Саме тому Київ очікує не лише політичних заяв, а й конкретних кроків, які можна перевірити.

Російські атаки по енергетиці України

Росія протягом повномасштабної війни неодноразово завдавала масованих ударів по енергетичній системі України. Наслідками таких атак стають аварійні та планові відключення електроенергії, перебої з водопостачанням, обмеження роботи підприємств і транспорту. У холодний період пошкодження теплової генерації та мереж створює додаткову загрозу для мільйонів людей.

Удари по енергетичній інфраструктурі мають значно ширші наслідки, ніж пошкодження окремого об’єкта. Вони впливають на лікарні, школи, підприємства, комунальні служби та системи зв’язку. Кожна масштабна атака змушує українських енергетиків працювати в умовах підвищеного ризику, швидко відновлювати обладнання та шукати резервні схеми живлення.

Українська енергосистема вже неодноразово доводила здатність працювати навіть після серйозних руйнувань. Фахівці ремонтують пошкоджені лінії, відновлюють підстанції, посилюють захист об’єктів і впроваджують децентралізовані рішення. Водночас повністю усунути наслідки ракетних атак за короткий час неможливо, особливо коли обстріли повторюються.

Російські удари по енергетиці Україна розглядає як частину системної кампанії терору. Її мета полягає не лише у знищенні обладнання, а й у спробі вплинути на суспільство, створити гуманітарні проблеми та змусити українців вимагати поступок від власної держави. Президент України наголошує, що такі методи не можуть бути основою для мирного врегулювання.

Яких дій очікує Київ

Україна зацікавлена у зменшенні атак на об’єкти енергетики, але не готова погоджуватися на формальні заяви без механізму контролю. Для ефективності будь-якої домовленості необхідні чіткі умови, визначення переліку об’єктів, порядок фіксації порушень і зрозуміла відповідальність за їх недотримання.

Київ очікує, що міжнародні партнери зможуть оцінювати ситуацію на основі підтверджених даних. Це стосується характеру ударів, типу пошкоджених об’єктів, часу атак і наслідків для цивільного населення. Прозорий контроль допоміг би уникнути маніпуляцій і спроб перекласти відповідальність на Україну.

Володимир Зеленський також підкреслює, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не повинно підміняти собою повноцінні безпекові гарантії. Навіть у разі тимчасового зниження інтенсивності атак залишається загроза повторення обстрілів. Тому Україна продовжує працювати над посиленням протиповітряної оборони, захистом енергетичних об’єктів і міжнародною підтримкою.

Для українців питання енергетичної безпеки безпосередньо пов’язане із загальною стійкістю держави. Стабільна робота електромереж забезпечує функціонування лікарень, виробництва, систем водопостачання та зв’язку. Саме тому захист енергетики залишається одним із головних завдань уряду, військових і місцевої влади.

Заява президента демонструє, що Україна прагне діяти відповідально та не переносити війну на цивільну інфраструктуру росії. Водночас Київ очікує від Москви аналогічного підходу. Без припинення атак і реального дотримання домовленостей будь-які дипломатичні ініціативи залишатимуться вразливими, а ризик нових ударів по українській енергосистемі зберігатиметься.