Вимога Угорщини, тиск Трампа й нова глава Естонії: головні новини дня

Понеділок, 12 жовтня, приніс одразу кілька важливих новин для України та Європи. Верховна Рада виконала вимогу Угорщини, яка тривалий час блокувала подальше просування України на шляху до Європейського Союзу. Водночас заявлене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я» між Києвом і Москвою не отримало підтвердження на практиці. Росія продовжила атаки, а європейські уряди закликали не послаблювати санкційний тиск.

На міжнародному рівні також обговорювалися перспективи підтримки України, загроза російських гібридних операцій, майбутнє виборів під час війни та можливі затримки постачання американської зброї європейським союзникам. Окремою подією стало офіційне вступлення на посаду нової президентки Естонії Юлле Мадізе.

Україна зробила крок до відкриття нових кластерів переговорів з ЄС

Верховна Рада України схвалила в другому читанні та в цілому зміни до закону про освіту. Саме цього кроку вимагала Угорщина для погодження відкриття кластерів 2 та 3 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Після голосування ухвалені зміни підписав президент Володимир Зеленський.

Рішення українського парламенту має важливе політичне значення, адже відкриття переговорних кластерів є одним із ключових етапів на шляху до членства в ЄС. Україна демонструє готовність виконувати необхідні умови, навіть якщо вони стосуються чутливих питань у сфері освіти та захисту прав національних меншин.

Міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн повідомив, що 13 жовтня може стати «супервівторком» для кількох держав-кандидатів. За його словами, країни ЄС домовилися відкрити кластери 2 та 3 для України і Молдови. Для Албанії планують закрити низку переговорних розділів, а для Чорногорії — ще один напрям переговорів.

Європейський Союз також готує нову військову допомогу Україні. Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Київ очікує близько 3 мільярдів євро додаткової підтримки. Йдеться про ресурси, які мають посилити обороноздатність України та допомогти протистояти російській агресії.

Водночас у ЄС погодили наймасштабніше розширення персональних санкцій проти представників росії. Обмеження стосуються, зокрема, організаторів незаконних виборів на окупованих українських територіях. Також продовжено дію санкційного механізму за використання хімічної зброї. Європейський Союз має намір зберігати міжнародну ізоляцію росії та Білорусі у світовому спорті й посилив обмеження проти Північної Кореї через її допомогу Москві.

«Енергетичне перемир’я» Трампа не зупинило удари росії

Однією з головних міжнародних тем стала домовленість Дональда Трампа з Владіміром путіним щодо постачання російського дизельного пального. Американський президент назвав своє рішення вигідним для Сполучених Штатів, однак у Європі його сприйняли значно критичніше.

Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс назвав угоду між Вашингтоном і кремлем ганебною. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що така домовленість є неприйнятною для Німеччини та Європи. Британський міністр оборони також повідомив, що Лондон не підтримує закупівлю мільйонів тонн російського дизельного пального, оскільки подібні рішення можуть послабити санкційний тиск на Росію.

Натомість лідерка проросійської партії «Альтернатива для Німеччини» Аліс Вайдель позитивно оцінила угоду. Вона заявила, що домовленість нібито дозволить знизити ціни на пальне та назвала підхід Трампа прикладом «реальної політики». Така оцінка ще раз продемонструвала глибокі розбіжності між німецькими політичними силами у питанні відносин із кремлем.

На цьому тлі Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. За задумом американської адміністрації, сторони мали б припинити удари по нафтопереробних заводах одне одного. Надалі, як стверджували представники Вашингтона, перемир’я могло б поширитися на електростанції та енергетичні мережі.

Однак у Києві та європейських столицях не побачили ознак того, що домовленість реально працює. Європейський Союз привітав ініціативу, але водночас наголосив: росія не демонструє готовності її виконувати. Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що російські війська продовжили обстріли української енергетичної інфраструктури. Уряд Німеччини також заявив про відсутність будь-яких ознак російської згоди на припинення атак.

У Кремлі заявили, що наразі не можуть нічого сказати щодо запропонованого перемир’я. Така реакція фактично залишила ініціативу без чіткої відповіді з боку Москви.

Україна наголошує, що формула «завод за завод» є нерівноцінною. В Україні фактично є лише один нафтопереробний завод, який до того ж працює не на повну потужність і неодноразово ставав ціллю російських атак. Росія ж має розгалужену мережу НПЗ та значно більші можливості для ударів по українській енергетиці.

Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах та експорту нафти, якщо Москва зупинить атаки на українські електростанції, енергомережі й критичну інфраструктуру. Президент також висловив готовність підписати відповідні гарантії, але наголосив: росія має спершу продемонструвати реальну згоду на таке перемир’я.

Українська позиція полягає в тому, що будь-яка домовленість повинна бути взаємною та перевірюваною. Одностороннє припинення ударів з боку Києва не може гарантувати безпеку українських міст і цивільного населення, якщо російська армія продовжить атакувати енергетичні об’єкти.

Тиск США, загрози для Європи та нова президентка Естонії

Вашингтон продовжує чинити тиск на Київ через українські удари по російських нафтопереробних заводах. Переговори української та американської делегацій у Маямі завершилися достроково, а Дональд Трамп пов’язав можливе зняття санкцій із припиненням атак на російські енергетичні об’єкти.

За повідомленнями західних медіа, США навіть погрожували заблокувати продаж зброї Україні. Водночас у НАТО запевнили, що постачання озброєння через відповідні механізми продовжується. Це свідчить про те, що всередині західної коаліції зберігаються суперечності щодо тактики підтримки України, але військова допомога наразі не припинена.

Окремо Трамп заявив, що Україні нібито час обрати нового президента. Володимир Зеленський у відповідь наголосив: главу держави мають обирати українці. Президент також сказав, що готовий організувати вибори, якщо росія погодиться на повне припинення вогню тривалістю щонайменше 60 днів.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що вибори в Україні не можуть відбутися під час активних бойових дій. За її словами, міжнародний тиск має бути спрямований насамперед на Росію, щоб змусити її завершити війну. В умовах постійних атак, окупації частини територій і мільйонів переміщених громадян проведення чесного та безпечного голосування є надзвичайно складним.

Європейські держави тим часом дедалі більше говорять про зростання російської гібридної загрози. Володимир Зеленський попередив, що Москва готує нові операції проти країн Європи. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав НАТО бути готовим навіть до можливих жертв унаслідок диверсій та інших ворожих дій.

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вкотре заявив, що росія не зупиниться лише на Україні, тому Варшава готується до різних сценаріїв. У країні затримали громадян росії, яких можуть пов’язувати з терористичною діяльністю, а також людей, підозрюваних у підпалі наземної станції супутникового зв’язку Starlink.

У Німеччині вважають, що сучасна «тіньова війна» є масштабнішою за загрози часів холодної війни. Йдеться не лише про шпигунство, а й про кібератаки, саботаж, дезінформацію, втручання у вибори та спроби дестабілізувати європейські суспільства. Чехія також попередила, що росія вдосконалює диверсійні операції, а в майбутньому такі атаки можуть стати інтенсивнішими.

Фінляндія вже частково укріпила східний кордон за прикладом країн Балтії та Польщі. Масштабне будівництво оборонних споруд планують розпочати лише у разі прямого нападу. Головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич заявив, що Альянс готовий відповісти на будь-яку агресію росії.

Водночас Сполучені Штати запевняють європейських союзників у відданості обороні континенту. Однак перегляд американської військової стратегії може призвести до виведення з Європи тисяч військовослужбовців і частини стратегічних ресурсів. Польщу вже попередили про можливі затримки постачання ключових видів американської зброї.

У самій Естонії офіційно вступила на посаду нова президентка Юлле Мадізе. Її прихід відбувається на тлі посилення уваги до безпеки Балтійського регіону, захисту східного кордону ЄС і ролі НАТО у стримуванні росії.

Серед інших новин дня — затримання в Польщі студента з України через підозру у підготовці нападу з ножем, відставка представника молодіжної організації «Альтернативи для Німеччини» після публікації реваншистської карти та пожежа на популярному критому ринку XVII століття в Парижі. Також стало відомо, що Велика Британія розслідує російське втручання у референдум щодо Brexit.