Тихон Гулевичук
Президент України Володимир Зеленський заявив, що так званий «закон Грема» ще може стати інструментом тиску на Росію, навіть попри рішення президента США Дональда Трампа наразі не застосовувати передбачені ним обмеження. На думку українського лідера, відмова від санкційного механізму не скасовує його потенціалу, однак послаблює міжнародну реакцію на дії кремля.
Заява пролунала після чергової масштабної російської атаки на енергетичну інфраструктуру України. За словами Зеленського, російські війська завдали одного з найбільших ударів по об’єктах енергетики за останній час. Під прицілом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та системи передачі електроенергії в різних регіонах держави.
Українська влада наголошує, що такі атаки мають не лише військову, а й терористичну мету. Росія прагне зруйнувати критичну інфраструктуру напередодні зимового періоду, залишивши мільйони українців без стабільного електропостачання, опалення та води. Саме тому Київ закликає партнерів посилити санкційний і політичний тиск на країну-агресора.
Що Зеленський сказав про «закон Грема»
Президент України підкреслив, що американське суспільство та політичні еліти мають чітко бачити наслідки російської агресії. На його переконання, рішення не використовувати передбачений законом механізм тиску було ухвалене саме в той момент, коли росія здійснила масштабний напад на українську енергосистему.
Зеленський вважає, що «закон Грема» міг би суттєво посилити ціну війни для росії. Йдеться про можливість застосування додаткових обмежень, які мали б вплинути на російську економіку, фінансові потоки та здатність кремля продовжувати агресію. Президент зауважив, що цей інструмент ще не втратив актуальності, але для його ефективності потрібна політична воля.
«Закон міг і ще може допомогти Україні», — наголосив глава держави. Водночас він зазначив, що кожен голос на підтримку посилення санкцій проти росії має значення. На його думку, міжнародна спільнота не повинна демонструвати слабкість, адже будь-яке послаблення тиску Москва може сприйняти як сигнал для подальшої ескалації.
Заява Зеленського фактично є закликом до американських законодавців і представників адміністрації США не відмовлятися від можливості застосувати санкційний механізм у майбутньому. Україна очікує, що Вашингтон використає доступні важелі для того, щоб змусити Росію переглянути свою стратегію та перейти від ракетних ударів до реальних переговорів про завершення війни.
Російські удари по енергетиці та загроза блекауту
Черговий масований обстріл продемонстрував, що енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей російської армії. Удари по генерації та мережах передачі створюють додаткове навантаження на українську енергосистему, яка вже неодноразово зазнавала пошкоджень від ракетних і дронових атак.
Особливо небезпечним є те, що атаки посилюються напередодні зими. У разі масштабного пошкодження енергооб’єктів наслідки можуть відчути не лише промислові підприємства, а й житлові будинки, лікарні, школи та об’єкти водопостачання. Українські енергетики змушені цілодобово ремонтувати мережі, балансувати систему та готуватися до нових атак.
Президент назвав прагнення росії залишити українців без світла й тепла спробою організувати блекаут перед зимою. Водночас він наголосив, що такі дії не мають залишатися без відповіді. На переконання Києва, санкції повинні бути спрямовані не лише проти окремих чиновників, а й проти секторів, які забезпечують фінансування російської воєнної машини.
Україна також продовжує звертатися до партнерів із проханням посилити протиповітряну оборону. Додаткові системи ППО, ракети до них, засоби радіоелектронної боротьби та підтримка енергетиків можуть зменшити наслідки російських атак. Проте, як зазначають у Києві, технічний захист не замінює політичного рішення щодо покарання агресора.
Реакція США та можливі наслідки рішення Трампа
Рішення Дональда Трампа не вводити нові санкції проти росії за «законом Грема» викликало неоднозначну реакцію у Сполучених Штатах. Прихильники такого підходу можуть пояснювати його прагненням зберегти простір для дипломатії та не допустити подальшого загострення. Водночас критики вважають, що відсутність обмежень послаблює позиції США та створює для кремля відчуття безкарності.
Сенатор Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні законодавчої ініціативи, різко розкритикував відмову від нових кроків проти росії. Він наполягає, що санкції мають використовуватися як важіль для припинення війни, а не відкладатися без чітких умов і гарантій.
У росії, навпаки, рішення американського президента назвали важливим і знаковим. Представник російського керівництва Кирило Дмитрієв заявив, що відсутність нових обмежень є позитивним сигналом для Москви. Така реакція свідчить, що кремль сприймає послаблення санкційного тиску як сприятливу можливість для продовження власної політики.
Для України принципово важливо, щоб міжнародна підтримка не обмежувалася заявами. Київ очікує конкретних рішень, здатних вплинути на російське керівництво, його фінансові ресурси та військово-промисловий комплекс. Якщо агресор не відчуває реальної ціни за удари по цивільній інфраструктурі, він отримує додаткову мотивацію продовжувати війну.
Володимир Зеленський закликав не здавати позиції та не плутати прагнення до миру з поступками агресору. На його думку, завершення війни має означати припинення російського наступу та гарантії безпеки для України, а не створення умов, за яких володимир путін зможе безперешкодно відновити бойові дії у майбутньому.
Подальша доля «закону Грема» залежатиме від політичних рішень у США. Проте українська сторона вже дала зрозуміти: санкційний тиск залишається одним із ключових способів змусити Росію зупинити агресію. У Києві наголошують, що без узгоджених дій партнерів, посилення оборони та жорсткої реакції на удари по енергетиці досягти справедливого миру буде значно складніше.