Схеми: росія фінансувала просування мовного "закону Ківалова-Колесніченка" — розслідування

Розслідування журналістів програми "Схеми" виявило докази фінансування з росії просування так званого мовного закону, відомого як "Ківалова-Колесніченка". Нові дані базуються на аналізі витоків документів із російської організації "Правфонд" — установи, що позиціює себе як структура підтримки співвітчизників за кордоном. Виявлені платежі та документи кидають світло на механізми впливу й інструменти, які використовувалися для поширення цієї ідеї в українському суспільстві та в державних структурах.

Схеми: росія фінансувала просування мовного "закону Ківалова-Колесніченка" — розслідування

Джерело: "Схеми" (Радіо Свобода) — деталі розслідування опубліковані на офіційних матеріалах програми та витоках з "Правфонду".

Що встановили журналісти

За даними розслідування, перед ухваленням законопроєкту про регіональні мови в 2012 році та після нього Колесніченко отримував цільові грошові перерахунки з росії. У матеріалах фігурують суми: 1,2 мільйона російських рублів напередодні голосування та ще 2 мільйони рублів після прийняття закону. Журналісти пов'язують ці кошти з виробництвом і поширенням методичних матеріалів і брошур, що мали роз'яснювати застосування норми про регіональну російську мову.

Згідно з документами, брошура була адресована "російським співвітчизникам" в Україні та містила інструкції з використання російської мови в різних сферах життя — у діловодстві, судах, системі освіти. Планувалося розповсюджувати видання серед державних органів, міжнародних інституцій та провести презентацію у Києві з участю одного зі співавторів закону — Сергія Ківалова. Проте на момент проведення заходу Ківалова замінили на Михайла Товта.

Політичний і правовий контекст

Нагадаємо, що 2012 року після ухвалення закону російська мова фактично отримала статус регіональної у 13 із 27 адміністративних одиниць України. Співавторами законопроєкту були народні депутати від "Партії регіонів" Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Критики одразу вказували, що формулювання закону дозволяли використовувати російську "не поряд з українською", а фактично "замість" неї, що підривало державний статус української мови.

Як зазначив у коментарі розслідувачам дослідник мовної політики Володимир Кулик, зміст норми створював ризики для мовного простору країни: "Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови". У 2018 році Конституційний Суд визнав цей закон неконституційним, що закінчило його формальний юридичний період дії, проте питання впливу та інформаційної кампанії залишаються відкритими.

Наслідки та значення розслідування

Виявлення джерел фінансування та методів просування законодавчої ініціативи має кілька важливих наслідків. По-перше, це підтверджує практики використання зовнішнього фінансування для просування політичних і культурних ініціатив, що можуть впливати на внутрішню політику іншої країни. По-друге, документальні підтвердження фінансових потоків дозволяють повернути в публічну площину дискусію про прозорість впливу на законодавчі процеси.

Розслідування також проливає світло на роль окремих діячів, які брали участь у підготовці та просуванні брошур. Серед імен, що фігурують у матеріалах, — Михайло Товт та Степан Черничко, які пізніше заперечували знання про джерела фінансування видання. Їхні пояснення додають ще більше питань щодо ланцюгів відповідальності та комунікації між замовниками і виконавцями інформаційних проєктів.

Крім того, сам факт планування поширення методичних матеріалів серед державних структур і міжнародних організацій вказує на широку стратегію впливу, яка виходила за межі вузького електорального просування і націлювалася на зміну практик у публічному управлінні і правосудді.

Розслідування "Схем" піднімає нагальні питання про необхідність посилення контролю за джерелами фінансування громадських ініціатив та прозорість адвокаційних кампаній, особливо тих, які пов'язані з мовною та культурною політикою. В умовах інформаційних війн і гібридного впливу це питання набуває не лише етичного, а й національного значення.

Журналісти наголошують, що матеріали розслідування ґрунтуються на аналізі витоків документів, опублікованих у розслідуванні "Схем" на Радіо Свобода. Подальші юридичні та аналітичні кроки залежатимуть від реакції правоохоронних органів, парламенту та громадськості, яка вимагатиме прозорих розслідувань і можливих політичних наслідків для фігурантів матеріалів.