Пономарьова Мар'яна
Латвія поки не може ані повністю заборонити транзит російського зерна, ані запровадити підвищену на 300% плату за користування залізничною інфраструктурою. Таку позицію після засідання уряду озвучив прем’єр-міністр Андріс Кулбергс. За його словами, рішення щодо тарифів і обмеження транзиту значною мірою залежать від повноважень Європейського Союзу, а односторонні дії Риги можуть спричинити серйозні юридичні та фінансові наслідки.
Питання російського зерна стало особливо актуальним після того, як експортери з РФ почали переорієнтовувати частину поставок із портів Чорного та Азовського морів до Балтійського регіону. На цьому тлі через територію Латвії збільшився транзит аграрної продукції, що викликало занепокоєння в уряді та суспільстві. Балтійські країни вважають, що зростання такого експорту створює додаткові економічні можливості для росії під час її агресії проти України.
Чому Латвія не може самостійно зупинити транзит
Андріс Кулбергс пояснив, що ключова проблема полягає в розподілі повноважень між національними урядами та інституціями ЄС. Саме Європейський Союз має виняткові права у питаннях, пов’язаних із тарифною політикою та правилами транзиту. Латвія може застосовувати певні заходи за наявності відповідних юридичних підстав, однак будь-яке рішення має відповідати європейському законодавству та міжнародним зобов’язанням.
Прем’єр зазначив, що російське зерно наразі не підпадає під санкційні обмеження ЄС. Це означає, що його транспортування формально не заборонене. Додаткову складність створює структура власності на вантаж. За словами Кулбергса, зерно, яке перевозиться через Латвію, може належати не безпосередньо російським компаніям, а великим корпораціям і покупцям зі США, Швейцарії та Японії.
Ці держави є стратегічними партнерами Латвії та водночас закуповують сільськогосподарську продукцію у фермерів країн Балтії. Через це одностороння заборона транзиту може зачепити не лише російських експортерів, а й міжнародні компанії, які придбали зерно після його виробництва. Саме така обставина, на думку латвійського уряду, підвищує ризик судових претензій до держави.
Кулбергс наголосив, що уряд має враховувати не тільки політичну доцільність обмежень, а й можливі наслідки для державного бюджету. У разі запровадження заборони компанії, які зазнають збитків, можуть звернутися до суду та вимагати компенсацій. Попередні оцінки свідчать, що потенційна сума позовів проти Латвії може становити від 200 до 800 мільйонів євро.
Підвищення тарифів на 300% опинилося під питанням
Раніше латвійський уряд розглядав можливість різко збільшити плату за використання залізничної інфраструктури для транзиту російського зерна. Йшлося про підвищення тарифів на 300%. Такий крок мав зробити перевезення менш привабливими та скоротити обсяги переміщення зерна через територію країни.
Однак реалізувати це рішення в запланованому вигляді виявилося складніше, ніж очікувалося. Прем’єр-міністр раніше критикував відповідальне підприємство LatRailNet через зволікання з установленням нових тарифів. Водночас після додаткового аналізу з’ясувалося, що настільки значне підвищення плати може бути юридично неможливим без узгодження на рівні Євросоюзу.
За словами Кулбергса, під час ухвалення урядового рішення не було повної інформації про всі обмеження та ризики. Тепер влада змушена оцінювати, чи не призведе підвищення тарифів до аналогічних судових спорів. Якщо перевізники або власники вантажів доведуть, що дії Латвії були неправомірними, фінансове навантаження знову може лягти на бюджет країни.
Прем’єр також має з’ясувати, з яких джерел держава зможе компенсувати потенційні виплати. Для Латвії, яка прагне підтримувати обороноздатність, соціальні видатки та розвиток інфраструктури, сотні мільйонів євро можуть стати суттєвим фінансовим викликом. Саме тому уряд обережно ставиться до заходів, здатних спричинити масштабні міжнародні позови.
Балтійські країни закликають до спільної заборони ЄС
Латвія не відмовляється від політичної мети обмежити транзит російського зерна. Андріс Кулбергс заявив, що планує обговорити проблему в Брюсселі та представити європейським партнерам усі ризики, з якими можуть зіткнутися окремі держави. На його думку, найнадійнішим рішенням була б не одностороння заборона, а спільне рішення всього Європейського Союзу.
Минулого тижня прем’єр-міністр Латвії разом із прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом та президентом Литви Гітанасом Науседою звернулися до керівництва Європейської ради та Європейської комісії. У спільному листі вони закликали розглянути можливість повністю заборонити транзит російського зерна через територію ЄС.
Балтійські держави наполягають, що російський аграрний експорт не повинен отримувати додаткові логістичні переваги завдяки європейській транспортній інфраструктурі. Вони також побоюються, що під виглядом звичайних комерційних поставок може переміщуватися зерно, незаконно вивезене з окупованих українських територій. Для запобігання цьому Латвія посилила контроль на кордоні та перевіряє походження аграрних вантажів.
Естонія тим часом уже запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією. Таллінн пояснив це необхідністю реагувати на дії росії, зокрема на перешкоджання українському експорту зернових. Латвія також підтримує жорсткіший підхід, але прагне отримати спільну правову основу для таких заходів.
Окремим аргументом латвійської сторони є приклад Литви, яка, за словами Кулбергса, залучена до судового спору на суму близько 12 мільярдів євро. Очікується, що вже цього року Литва може зіткнутися з необхідністю виплати приблизно 450 мільйонів євро за цим позовом. Для Риги ця ситуація стала попередженням про те, наскільки дорогими можуть бути рішення, ухвалені без достатнього юридичного захисту.
Таким чином, Латвія опинилася між політичним бажанням скоротити транзит російського зерна та необхідністю дотримуватися норм європейського права. Уряд країни вважає, що остаточна заборона має діяти на рівні всього ЄС. Поки такого рішення немає, Рига змушена шукати обмежені інструменти контролю, перевіряти походження вантажів і водночас оцінювати ризики для економіки та державного бюджету.