Тихон Гулевичук
Реактивні безпілотники російського виробництва здатні долати значно більші відстані, ніж ранні версії ударних дронів, що раніше застосовувалися проти України. Військовий оглядач і фахівець із радіотехнологій, відомий під псевдонімом Флеш, пояснив, як такі апарати можуть діставатися західних областей. За його словами, йдеться про використання нової тактики та технічних рішень, які дають змогу дронам тривалий час перебувати в повітрі.
Як зазначив Флеш, чотири реактивні дрони долетіли до Львова, подолавши близько 820 кілометрів. Частина безпілотників, за його інформацією, змогла пролетіти ще далі — у напрямку Луцька. Ці випадки привернули увагу через значну відстань, яку подолали апарати, а також через швидкість їхнього руху. Реактивна силова установка дозволяє дронам розвивати вищу швидкість, ніж традиційні безпілотники з поршневими двигунами.
Водночас експерт наголошує: сам факт появи таких дронів у західній частині України не означає, що всі вони рухаються однаковим маршрутом або мають ідентичні характеристики. На дальність польоту впливають запас пального, маса бойової частини, висота та швидкість руху, погодні умови, а також робота навігаційних систем. Точні параметри конкретних апаратів можуть відрізнятися, тому оцінки щодо їхньої дальності є попередніми й можуть уточнюватися після аналізу уламків та даних спостереження.
Як реактивні «Шахеди» можуть долати сотні кілометрів
Класичні ударні дрони типу Shahed-136 зазвичай асоціюють із відносно невисокою швидкістю та тривалим польотом. Їхня головна перевага полягає у простоті конструкції, значному запасі ходу та можливості запуску хвилями. Реактивні модифікації мають іншу концепцію. Вони можуть рухатися набагато швидше, через що скорочується час на їхнє виявлення та реагування з боку протиповітряної оборони.
За словами Флеша, російська сторона, ймовірно, намагається поєднати дальність безпілотників сімейства «Шахед» із перевагами реактивної тяги. Це може свідчити про поступову зміну підходів до застосування ударних дронів. Якщо раніше безпілотники часто використовувалися для виснаження систем ППО та атак по об’єктах у різних регіонах, то тепер противник прагне підвищити їхню швидкість, маневровість і непередбачуваність.
На практиці маршрут безпілотника може бути складнішим за пряму лінію між місцем запуску та ціллю. Дрони здатні змінювати напрямок, обходити окремі райони або заходити до потрібної області з неочікуваного боку. Однак конкретні схеми польоту, точки запуску та особливості навігації не розголошуються з міркувань безпеки. Публічні повідомлення про такі деталі можуть допомогти противнику коригувати майбутні атаки, тому експерти закликають не поширювати неперевірені карти й оперативні дані.
Чому удари по заходу України залишаються небезпечними
Західні області України тривалий час вважалися віддаленими від основних напрямків ракетно-дронових атак, однак розвиток безпілотних технологій змінив ситуацію. Велика дальність польоту дає змогу російським військам використовувати дрони проти цілей у будь-якому регіоні країни. Львів, Луцьк та інші міста заходу України вже не можна розглядати як території, недосяжні для ударних безпілотників.
Особливу загрозу становить поєднання різних типів повітряних цілей. Під час масованих атак можуть одночасно застосовуватися крилаті та балістичні ракети, ударні безпілотники, дрони-імітатори й апарати з реактивними двигунами. Для оборони це означає необхідність швидко розпізнавати цілі, визначати рівень загрози та розподіляти ресурси між різними ділянками. Вища швидкість реактивних дронів додатково скорочує проміжок часу від моменту виявлення до можливого ураження.
Водночас не кожен зафіксований безпілотник обов’язково досягає запланованої цілі. Частину апаратів збивають сили протиповітряної оборони, інші можуть втрачати керування або змінювати траєкторію через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Саме тому повідомлення про проліт дронів до певного міста не завжди означає успішне виконання завдання противника.
Що означає поява нових модифікацій дронів
Поява реактивних безпілотників свідчить про те, що росія продовжує вдосконалювати засоби повітряного нападу. Йдеться не лише про збільшення швидкості. Конструктори можуть змінювати систему навігації, бойове навантаження, алгоритми польоту та способи взаємодії з іншими дронами. Окремі апарати можуть використовуватися як ударні, тоді як інші призначаються для відволікання уваги або перевантаження оборонних систем.
Для України це означає потребу постійно адаптувати систему протиповітряної оборони. Ефективність захисту залежить від поєднання радіолокаційного спостереження, винищувальної авіації, зенітних ракетних комплексів, мобільних вогневих груп і засобів радіоелектронної боротьби. Важливу роль також відіграє своєчасне попередження населення про повітряну небезпеку.
Фахівці наголошують, що інформацію про нові атаки необхідно поширювати обережно. Не варто публікувати фото або відео роботи ППО, точні місця падіння уламків, напрямки руху цілей у режимі реального часу та наслідки ударів до завершення офіційних повідомлень. Такі правила допомагають не коригувати дії противника й не створювати додаткових ризиків для цивільних.
Політ реактивних «Шахедів» до Львова та Луцька демонструє, що дальність і швидкість ударних безпілотників залишаються важливими чинниками сучасної війни. Водночас остаточні висновки щодо характеристик конкретних дронів можна буде зробити лише після детального вивчення їхніх уламків і підтвердження інформації компетентними органами. Для мешканців усіх регіонів України головними рекомендаціями залишаються реагування на сигнали повітряної тривоги, дотримання правил безпеки та перебування в укриттях під час загрози.