Роксолана Мережко
Третій президент України Віктор Ющенко звернувся до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа із закликом не допустити фінансування війни Російської Федерації проти України. У центрі його звернення опинився Будапештський меморандум — документ, який багато років залишається символом міжнародних гарантій, політичних зобов’язань і відповідальності держав, що погодилися підтримати безпеку України.
Ющенко наголосив, що Сполучені Штати не можуть розглядати російсько-українську війну винятково як далекій конфлікт або питання двосторонніх домовленостей між Москвою та Києвом. На його думку, агресія росії безпосередньо стосується всієї системи міжнародної безпеки, адже була порушена домовленість, укладена після добровільної відмови України від ядерного арсеналу.
Звернення до Трампа і значення Будапештського меморандуму
У політичному зверненні до американського лідера Віктор Ющенко нагадав про особливу роль США у формуванні безпекових умов для України. Будапештський меморандум підписали у 1994 році Україна, Сполучені Штати, Велика Британія та росія. Документ став частиною процесу, у межах якого Україна передала росії ядерну зброю, що залишилася на її території після розпаду Радянського Союзу.
В обмін на відмову від ядерного потенціалу Україна отримала запевнення щодо поваги до її незалежності, суверенітету та кордонів. Учасники документа також підтвердили зобов’язання утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності України. Саме тому нинішня війна росії сприймається не лише як напад на одну державу, а і як масштабний удар по принципах, на яких будувалася європейська безпека.
Головний акцент звернення Ющенка полягає в тому, що підтримка України не повинна перетворюватися на поступове послаблення держави-агресора або створення умов для продовження війни. Політик закликав американське керівництво зважати на наслідки будь-яких рішень, пов’язаних із росією, її економікою, військово-промисловим комплексом та можливими домовленостями щодо припинення бойових дій.
Чому питання фінансування війни залишається принциповим
Війна потребує величезних ресурсів. Росія використовує доходи від експорту енергоносіїв, податкові надходження, державні кредити та фінансові механізми для виробництва зброї, закупівлі компонентів і поповнення армії. Будь-які рішення, які прямо або опосередковано збільшують доступ Москви до коштів, можуть сприяти продовженню бойових дій.
Саме тому заклик не фінансувати війну РФ має для України не декларативне, а практичне значення. Йдеться про необхідність зберігати санкційний тиск, контролювати обхід обмежень, не допускати використання міжнародних фінансових систем для підтримки російської агресії та уважно оцінювати наслідки економічних домовленостей із кремлем.
Водночас питання підтримки України не обмежується лише військовою допомогою. Для протистояння агресії потрібні стабільність державного бюджету, відновлення енергетики, захист критичної інфраструктури, гуманітарна підтримка та довгострокові гарантії безпеки. Якщо міжнародна спільнота прагне завершення війни, вона має допомагати Україні вистояти, а не підштовхувати її до рішень під тиском військової та економічної переваги росії.
Позиція Ющенка також порушує питання довіри до міжнародних домовленостей. Україна вже продемонструвала, що готова виконувати складні та стратегічно важливі рішення, навіть якщо вони потребують відмови від значних ресурсів. Проте після російського вторгнення українське суспільство закономірно запитує, якою є ціна міжнародних запевнень і хто нестиме відповідальність за їхнє порушення.
Будапештський меморандум у сучасній дипломатії
Попри дискусії щодо юридичного статусу документа, Будапештський меморандум залишається важливим політичним аргументом України. Він демонструє, що Київ свого часу зробив вибір на користь нерозповсюдження ядерної зброї, довірившись міжнародним гарантіям і принципам співпраці. Росія грубо порушила ці зобов’язання, окупувавши Крим, розпочавши агресію на Донбасі, а згодом здійснивши повномасштабне вторгнення.
Для Сполучених Штатів згадка про меморандум є нагадуванням про довгострокову відповідальність великих держав. Вашингтон був не просто стороннім спостерігачем процесу ядерного роззброєння України. США брали участь у політичному оформленні домовленостей і залишаються однією з ключових держав, здатних впливати на перебіг війни та майбутню архітектуру безпеки Європи.
Заклик Ющенка до Трампа фактично зводиться до вимоги не допустити ситуації, за якої агресор отримає винагороду за напад, а Україна буде змушена платити за прагнення зберегти незалежність. Будь-які переговори мають враховувати не лише короткострокове припинення вогню, а й реальні гарантії того, що росія не використає паузу для підготовки нового наступу.
Окреме значення має питання майбутнього міжнародного права. Якщо порушення кордонів, силове захоплення територій і шантаж сусідніх держав не матимуть належної відповіді, це може створити небезпечний прецедент для інших регіонів. Інші країни можуть дійти висновку, що відмова від зброї масового ураження або довіра до міжнародних документів не гарантують захисту в критичний момент.
Україна очікує від партнерів не лише заяв про підтримку, а послідовної політики. Вона повинна включати посилення обороноздатності, обмеження можливостей росії фінансувати військову машину, захист української економіки та чітке визначення умов справедливого миру. У цьому контексті звернення Віктора Ющенка до Дональда Трампа набуває ширшого значення: це заклик пам’ятати історію домовленостей і не повторювати помилок, які вже призвели до масштабної трагедії.
Будапештський меморандум сьогодні згадують щоразу, коли йдеться про відповідальність держав за власні обіцянки. Для України це документ, який нагадує про зроблений вибір і ціну довіри. Для США та інших партнерів — сигнал про те, що підтримка Києва є не лише проявом солідарності, а й важливою умовою збереження міжнародного порядку, у якому сила не повинна замінювати право.