Всеволод Чабанець
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що спроба підпалу об’єкта, пов’язаного зі зберіганням обладнання для супутникового зв’язку Starlink, могла бути спрямована не лише проти конкретної компанії, а й проти здатності європейських держав підтримувати Україну. За його словами, подібні інциденти є частиною ширшої загрози, яка охоплює критичну інфраструктуру, цивільний зв’язок і безпеку країн регіону.
Глава литовського зовнішньополітичного відомства наголосив, що гібридні атаки, диверсії та порушення повітряного простору створюють атмосферу страху й невизначеності. Водночас їхньою стратегічною метою може бути послаблення міжнародної підтримки України та формування в суспільстві думки, що допомога Києву нібито створює надмірні ризики для європейських країн.
У Литві пов’язали інциденти з наслідками війни росії проти України
Кястутіс Будріс повідомив, що вночі було відвернено спробу саботажу поблизу Вільнюса. Йшлося про інфраструктуру, пов’язану з обладнанням Starlink. Ця система супутникового зв’язку має важливе значення для забезпечення комунікацій у складних умовах, зокрема під час пошкодження традиційних мереж або перебоїв у роботі наземної інфраструктури.
Міністр підкреслив, що метою атаки могло бути зниження спроможності, яка має значення для оборони України та цивільного зв’язку. Він також заявив, що вранці невідомий безпілотний літальний апарат порушив повітряний простір Литви, створивши загрозу для громадян і їхнього майна. Уламки ймовірного дрона згодом виявили в селі Юоджоніс Пасвальського району.
За оцінкою литовського міністра, обидва епізоди слід розглядати в контексті повномасштабної війни росії проти України та її ширших наслідків для європейської безпеки. Йдеться не лише про безпосередні бойові дії, а й про ризики, які можуть поширюватися на сусідні держави через диверсії, кібератаки, провокації, дезінформацію та небезпечні інциденти в повітряному просторі.
Литовська влада раніше повідомляла про невдалу спробу підпалу компанії, яка зберігає обладнання для зв’язку Starlink. Подія привернула особливу увагу через потенційне значення об’єкта для телекомунікаційної стійкості та безперервності роботи критичної інфраструктури. У разі пошкодження таких об’єктів наслідки можуть стосуватися не тільки власника майна, а й широкого кола користувачів.
Окремо в Литві розслідують обставини порушення повітряного простору. Міністр оборони Робертас Каунас пояснював, що об’єкт, який зафіксували над територією країни, не збили через складні погодні умови. Погана видимість ускладнила його візуальну ідентифікацію та вплинула на рішення щодо реагування. Після падіння уламків відповідні служби почали встановлювати походження безпілотника і характер його польоту.
Вільнюс закликає не послаблювати допомогу Україні
Кястутіс Будріс заявив, що Литва й надалі підтримуватиме Україну в її самообороні проти російського вторгнення. Він закликав Росію негайно припинити агресію та наголосив, що тиск або залякування не повинні змінити позицію європейських держав.
За словами міністра, Литва залишається пильною, а атаки на критичну інфраструктуру будуть розслідувані, викриті та зустрінуті з рішучістю. Він також підкреслив важливість взаємодії із союзниками та спільної протидії загрозам, які можуть мати транскордонний характер.
Для Литви, яка межує з росією та Білоруссю, питання безпеки критичної інфраструктури є особливо чутливим. Енергетичні об’єкти, транспортні вузли, телекомунікаційні мережі, склади обладнання та системи супутникового зв’язку можуть стати цілями для спроб дестабілізації. Саме тому литовські посадовці розглядають такі випадки не як окремі побутові злочини, а як можливі елементи скоординованого тиску.
Інцидент із обладнанням Starlink також демонструє, наскільки важливими стали сучасні засоби зв’язку під час війни. Супутникові технології дають змогу підтримувати комунікацію там, де наземні мережі пошкоджені або працюють нестабільно. Для України це має значення як у цивільній сфері, так і для оборонних потреб. Тому будь-які спроби вивести з ладу пов’язані з такими системами об’єкти можуть мати ширші наслідки, ніж звичайне пошкодження майна.
Литовська позиція полягає в тому, що європейські країни не повинні дозволяти гібридним атакам впливати на рішення щодо підтримки України. Навпаки, подібні випадки мають посилювати координацію між державами, обмін інформацією та захист стратегічних об’єктів. Вільнюс наголошує: спроби залякати суспільство або створити сумніви щодо допомоги Києву не повинні призвести до відмови від спільної політики безпеки.
Заява глави МЗС Литви пролунала на тлі зростання уваги до загроз, які виходять за межі фронту. Порушення повітряного простору, поява безпілотників, спроби підпалів і можливі диверсії змушують країни Балтії посилювати захист об’єктів, які раніше могли не вважатися безпосередніми цілями. Водночас остаточні висновки щодо організаторів і мотивів інцидентів мають зробити правоохоронні органи після завершення розслідувань.
Будріс заявив, що Литва стоятиме пліч-о-пліч зі своїми союзниками та Україною. У Вільнюсі вважають, що спільна реакція на диверсії й інші прояви гібридної агресії є необхідною умовою для збереження стабільності в регіоні. Підтримка України, за його словами, залишається складовою ширшої боротьби за безпеку Європи та захист принципу, що кордони не можуть змінюватися силою.