Глава "Хезболли" заявив про готовність до перемир'я — висунув Ізраїлю жорсткі умови

Лідер ліванського руху "Хезболла" висунув низку жорстких умов щодо можливого припинення вогню з Ізраїлем, одночасно підтвердивши готовність групи втримувати бойову готовність у разі порушення угоди. Заява пролунала на тлі останніх перемовин і посередництва США, які намагалися загальмувати ескалацію на південному кордоні Лівану та уникнути ширшого регіонального конфлікту.

Глава "Хезболли" заявив про готовність до перемир'я — висунув Ізраїлю жорсткі умови

Наїм Касем, один з провідних діячів "Хезболли", оголосив про готовність вести переговори з ліванським урядом щодо припинення вогню, але за низки ключових умов, реалізація яких виглядає вкрай складною. За повідомленнями західних ЗМІ і регіональних джерел, серед вимог лідера фігурують вимоги до повного виведення ізраїльських сил з ліванської території та припинення атак на ліванські об'єкти. Касем підкреслив, що угруповання не погодиться на ситуацію, коли перемир'я фактично залишається одностороннім.

Читайте також: у контексті бойових дій ізраїльські війська почали операції на півдні Лівану, тоді як "Хезболла" заявляє про намір утримувати свої позиції в готовності до мобілізації.

Умови та перспективи перемир'я

За словами Кассема, "Хезболла" висунула, за різними формулюваннями, до п'яти ключових вимог, серед яких: постійне припинення ізраїльських атак, повне виведення ізраїльських сил з ліванської території, а також питання повернення сотень тисяч внутрішньо переміщених ліванців до своїх домівок. Крім того, у публічних виступах лідер угруповання торкався теми статусу озброєних сил та майбутньої ролі "Хезболли" у політичному житті Лівану.

Офіційні особи США наголошували, що у межах домовленостей сторони погоджували позицію про те, що озброєні позаурядові формування не повинні виходити за межі безпеки держави. Водночас питання роззброєння "Хезболли" залишається однією з найбільш делікатних і непередбачуваних складових — ліванський уряд фактично не контролює всі збройні формування, і угруповання вважають себе необхідним фактором стримування в регіоні.

Короткострокова перспектива виконання умов є сумнівною. Під час попередніх припинень вогню, що відбулися з посередництвом США у 2024 році, очікувалося, що Ізраїль відступить, а "Хезболла" розпочне роззброєння — проте жодна з цих вимог фактично не була виконана. Нині лідерство руху знову підкреслює незгоду з пасивним очікуванням дипломатичних кроків, які, на їхню думку, не дали результату.

Статистика жертв від останньої фази бойових дій підкреслює гостроту ситуації: за даними ліванських джерел загинуло близько 2300 громадян Лівану, а ізраїльські повідомлення говорять про не менше ніж 13 загиблих солдатів і двох цивільних. Ці втрати посилюють суспільний тиск на обидві сторони щодо пошуку тривалого миру, але одночасно підсилюють непримиримі настрої, які ускладнюють компроміс.

Після укладення перемир'я 16 квітня за посередництва США наступний день показав, що напруження залишилось: Ізраїль пояснював удари на півдні Лівану самообороною, посилаючись на умови режиму припинення вогню. У відповідь "Хезболла" наголошувала на своїй готовності реагувати на будь-які порушення, утримуючи бійців у стані бойової готовності.

Фактор Ірану також залишається важливим для оцінки перспектив: "Хезболла" традиційно розглядають як рух, що має підтримку Тегерана, і будь-які загострення здатні підштовхнути регіон до ширшої ескалації. Саме через це переговори між Вашингтоном, Бейрутом і Тель-Авівом мають не лише локальний, а й глобальний вимір.

Підсумовуючи, можна сказати, що заява Наїма Кассема про можливість перемир'я супроводжується вимогами, які кардинально змінюють баланс переговорів. Якщо Ізраїль не погодиться на ключові пункти — насамперед на виведення військ і припинення атак — перспективи стійкого миру залишаються вкрай туманними. Водночас міжнародне посередництво і дипломатичний тиск можуть стати тим механізмом, який допоможе звести ризики нової ескалації і сприяти поступовому переходу від тимчасового перемир'я до стабільного режиму безпеки.