Війна в Перській затоці занурила Пакистан у темряву через блокування СПГ з Катару

Енергетична система Пакистану опинилася під серйозним тиском: семитижнева ескалація конфлікту в Перській затоці перекрила поставки скрапленого природного газу (СПГ) та спричинила масштабні віялові відключення, що вже відчули мільйони людей та промислових підприємств.

Війна в Перській затоці занурила Пакистан у темряву через блокування СПГ з Катару

Джерело: Bloomberg (повідомлення від 19 квітня 2026 року)

Деталі: За повідомленнями, тривалі перебої з постачанням СПГ з Катару пов’язані з блокуванням Ормузької протоки і серією атак на інфраструктуру в регіоні, зокрема на завод у Рас-Лаффані. Через це танкери не виконують регулярні рейси, що призвело до дефіциту палива, необхідного для роботи електростанцій та промислових об’єктів Пакистану.

Як виникла криза і що за нею стоїть

Пакистан десятиліттями нарощував залежність від імпортного СПГ після скорочення внутрішнього видобутку. Цей перехід пришвидшився в останні десять років: країна інвестувала в термінали для регазифікації та електростанції на газі, аби задовольнити зростаючий попит. Після пандемії COVID-19 попит на електроенергію відновився стрімко, а подальші глобальні потрясіння — включно з воєнними діями в Європі та зростанням цін на газ — зробили Пакистан менш привабливим для постачальників, які обирали багатших покупців.

Нинішня ескалація в Перській затоці — замикальний фактор. Блокування морських шляхів і атаки безпілотників, що ускладнили роботу в портах і газових комплексах, означають, що навіть існуючі контракти не завжди виконуються. В умовах спеки перед сезоном мусонів попит на електроенергію суттєво зріс через масове використання кондиціонерів, що додатково підсилює дефіцит.

Наслідки для населення, бізнесу та інфраструктури; можливі шляхи виходу

Реальні наслідки відчутні у всіх сферах життя. Офіційні вечірні віялові відключення анонсуються на дві-три години, але в деяких регіонах світла немає більше половини доби. Федерація торгово-промислових палат фіксує восьмигодинні перерви в постачанні електроенергії на заводах, що змушує підприємства зупиняти нічні зміни і знижує обсяги експорту.

Телекомунікаційні вежі відключаються через брак живлення, у зв’язку з чим частково припиняється мобільний зв’язок у віддалених районах. Населення масово скуповує дизельні генератори, акумулятори та альтернативні засоби живлення; з’являються повідомлення про нелегальні установки для відбору газу з магістралей — ризик для безпеки й довкілля значно зростає.

За даними уряду, країні необхідний імпорт СПГ кожного разу, коли попит на електроенергію перевищує 16 500 мегаватів. Протягом останніх днів споживання стабільно перевищувало цю позначку і інколи сягало 18 000 мегаватів. Окрім прямих дефіцитів генерації, кожні додаткові 500 мегаватів понад норму традиційно означають додаткову годину відключень — формула, яка зараз робить графіки вимкнень непередбачуваними й тривалими.

Економічні наслідки вже проявляються: скорочення робочого часу, раннє закриття магазинів і ресторанів, перехід держслужбовців на дистанційну роботу, а також зростання витрат для виробників через збільшення цін на дизель і інші замінники енергії. Малі та середні підприємства називають нинішню ситуацію «похоронним дзвоном» для своїх планів і балансу.

Шляхи виходу з кризи потребують одночасних короткострокових і довгострокових рішень. Серед невідкладних заходів — диверсифікація джерел імпорту палива, термінові переговори з альтернативними постачальниками, відкриття екстрених механізмів поставок, послаблення регулювання для залучення суден та використання резервних запасів палива. Державна підтримка для найвразливіших верств населення і бізнесів також є критичною, аби не допустити соціальної напруги.

У довгостроковій перспективі Пакистану необхідно прискорити програму енергетичної диверсифікації: інвестувати в поновлювані джерела (сонце, вітер), відновити інвестиції в гідроенергетику та енергоефективність, модернізувати мережі й зменшити втрати електроенергії. Паралельно слід стимулювати розвиток внутрішнього видобутку газу та створювати запаси СПГ для аварійних ситуацій.

Криза також підкреслює важливість регіональної та міжнародної дипломатії: стабільність судноплавства в Ормузькій затоці і захист енергетичної інфраструктури мають безпосередній вплив на енергетичну безпеку інших країн, які залежать від імпорту. Міжнародна підтримка у формі тимчасових поставок і фінансової допомоги може пом’якшити найбільш гострі наслідки до часу, коли внутрішні реформи почнуть давати плоди.

З огляду на нинішню ситуацію, Пакистану загрожує не лише короткострокова енергетична напруга, але й довготермінові економічні втрати, якщо не вжити системних заходів. Влада, бізнес і міжнародні партнери повинні діяти скоординовано, щоб забезпечити стабільні поставки енергії та мінімізувати шкоду для громадян і національної економіки.